HEALTH OF WOMAN. 2020.7(153): 19-22; doi 10.15574/HW.2020.153.19
Кротік О. І.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ

Мета дослідження: виявлення та оцінювання морфологічного субстрату плацентарних порушень при урогенітальних інфекціях у жінок зі спонтанними абортами та викиднем, який не відбувся, а також у жінок із діагнозом «Інфекції, що передаються статевим шляхом» (ІПСШ), які народили у строк.
Матеріали та методи. Було проведене морфологічне дослідження зразків від 80 жінок репродуктивного віку. Пацієнтки були розподілені на 4 групи. На першому етапі були виконані гістологічне та імунофлюоресцентне дослідження абортусів у двох групах жінок зі спонтанними абортами та викиднем, що не відбувся. До І групи включено 20 пацієнток із урогенітальними інфекціями, до ІІ групи – 20 неінфікованих жінок.
Другий етап передбачав органометричне та гістостереометричне дослідження плацент від жінок, що народили у строк. До ІІІ групи дослідження увійшли жінки (n=20) з діагнозом ІПСШ без диференціювання форм інфекційного процесу, які народили у строк; до IV групи – жінки (n=20), які не були інфіковані і також народили у строк.
Результати. Морфологічне дослідження абортусів у інфікованих пацієнток встановило, що при урогенітальних інфекціях характерними є виражені запальні зміни у формі децидуїту (9 зразків – 45%); хоріоніту (5 зразків – 25%) та синцитіального ендометриту (2 зразки – 10%). У 25% зскребків (5 зразків) виявлена морфологічна картина некробіозу. Окрім того, були виявлені: амніоніт (6 зразків – 30%), вілізит (4 зразки – 20%) та базальний децидуїт (3 зразки – 15%). У групі неінфікованих жінок основними патоморфологічними змінами були ознаки незрілості плаценти і зміни васкуляризації та склерозування ворсин.
У більшості вивчених послідів від жінок, що народили у строк, при урогенітальній інфекції відзначали суттєві зміни ворсинчастого хоріона із залученням до патологічного процесу ворсин різного калібру. Реєстрували достовірне збільшення питомої ваги мікропатології. Установлена наявність дрібних некрозів ворсин у майже 1/3 випадків всіх спостережень, виявляли значні ділянки некрозів, але достовірної відмінності у групах порівняння не було. При цьому фіксували зниження об’єму хоріального епітелію порівняно з контрольною групою.
Заключення. Патоморфологічні зміни абортивного матеріалу та послідів від жінок з ІПСШ відображали основні ланки патогенезу інфекційного та запального процесів і були відмінними від таких змін за відсутності даної патології. Зокрема, при урогенітальній інфекції характерними є зміни, пов’язані із запальними проявами в абортусах, а у групі неінфікованих жінок – з ознаками незрілості плаценти та змінами васкуляризації та склерозування ворсин. При проведенні гістостереометрії також виявлені значні відмінності у структурі плацент жінок ІІІ (основної) та ІV (контрольної) груп, зокрема, достовірне збільшення питомої ваги мікропатології.
Питання профілактики ускладнень вагітності та прегравідарної підготовки у жінок із встановленим діагнозом ІПСШ є ключовими для попередження репродуктивних втрат.
Ключові слова: інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ); спонтанний аборт; викидень, який не відбувся; плацента; гістостереометрія.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Глобальная стратегия сектора здравоохранения по инфекциям, передаваемым половым путем, на 2016–20 гг.: на пути к ликвидации ИППП. Женева: ВООЗ, 2016. 60 с. [Global health sector strategy on sexually transmitted infections 2016–2021: Towards ending STIs. Geneva: WHO, 2016. 60 p. (In Russ.)].

2. Smith SB, Ravel J. The vaginal microbiota, host defence and reproductive physiology. J Physiol. 2017;595(2):451–463. https://doi.org/10.1113/JP271694; PMid:27373840 PMCid:PMC5233653

3. Schuchardt L, Rupp J. Chlamydia trachomatis as the Cause of Infectious Infertility: Acute, Repetitive or Persistent Long-Term Infection? Curr Top Microbiol Immunol. 2018;412:159–182. https://doi.org/10.1007/82_2016_15; PMid:27370345

4. Юлдашева Р.Ж. ИППП и репродуктивное здоровье (обзор литературы) / Р.Ж. Юлдашева, С.К. Журумбаева, Ю.С. Иванова [и др.] // Вестник КазНМУ. – 2015. – №2.

5. Корниенко А.М., Романюк М.Г., Гурженко Ю.Н., Мельников С.Н., Щербак М.А. Эффективность препарата Ципролет А при лечении неспецифических воспалительных заболеваний урогенитальной сферы у супружеских пар // Сексология и андрология. – 2014. – № 3 (50). – С. 94-98.

6. Kim CJ, Romero R, Chaemsaithong P, Kim JS. Chronic inflammation of the placenta: definition, classification, pathogenesis, and clinical significance. Am J Obstet Gynecol. 2015;213(4 Suppl):S53–S69. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2015.08.041; PMid:26428503 PMCid:PMC4782598

7. Uenaka M, Morizane M, Tanimura K, et al. Histopathological analysis of placentas with congenital cytomegalovirus infection. Placenta. 2019;75:62–67. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2019.01.003; PMid:30712668

8. Ander SE, Diamond MS, Coyne CB. Immune responses at the maternal-fetal interface. Sci Immunol. 2019;4(31):eaat6114. https://doi.org/10.1126/sciimmunol.aat6114; PMid:30635356 PMCid:PMC6744611

9. Репродуктивне здоров’я як чинник фертильності жінок і якості здоров’я народжуваних поколінь / О.О. Дудіна, Ю.Ю. Габорець // Економіка і право охорони здоров’я. – 2017. – № 2. – С. 28–35.

10. Макаренко М.В., Говсеев Д.А., Поповский А.С. Роль урогенитальной инфекции в прегравидарной подготовке женщин фертильного возраста // Здоровье женщины. – 2015. – № 1 (97). – С. 118-121.