Journal Health of Woman. 2026. 1(182): 56-63. doi: 10.15574/HW.2026.1(182).5663
Чернов А. В., Сербенюк А. В.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Для цитування: Чернов АВ, Сербенюк АВ. (2026). Морфологічні і гістологічні ознаки плацентарних порушень у жінок із прееклампсією, які народжують уперше. Український журнал Здоров'я жінки. 1(182): 56-63. doi: 10.15574/HW.2026.1(182).5663.
Стаття надійшла до редакції 09.12.2025 р.; прийнята до друку 18.02.2026 р.

Дослідження морфологічних і гістологічних порушень у плаценті жінок із прееклампсією (ПЕ), які народжують уперше, є актуальним і сучасним для прогнозування й профілактики цього ускладнення.
Мета – проаналізувати морфологічні і гістологічні зміни в плаценті жінок із ПЕ, які народжують уперше, для прогнозування й оптимізації акушерської тактики.
Матеріали і методи. Проведено гістологічне дослідження плацент у 58 жінок, які народжують уперше: основна група (ОГ) – 36 плацент від жінок із ПЕ, група порівняння (ГП) – 22 плаценти від жінок без ПЕ. Для морфологічного аналізу структурних змін плаценти застосовано такі методи дослідження: органометричний, макроскопічний, загальногістологічний.
Результати. Середня маса плацент в ОГ становила 391,21±11,82 г із площею материнської поверхні 228,22±4,81 см², у ГП – 487,02±16,42 г, площа материнської поверхні становила 284,16±8,16 см², при лінійних розмірах 16,2×14,1×2,2 см і 17,4×16,3×3,8 см, відповідно, що собою відображає достовірне зниження органометричних параметрів при ПЕ. Основні структурні зміни в ОГ реєструвалися у ворсинчастому хоріоні: переважали ознаки розгалуженого ангіогенезу в термінальних ворсинах хоріона; у міжворсинчастому просторі 6 (16,7%) плацент жінок ОГ було достовірно підвищене відкладення фібриноїдних мас різних за розмірами і формою; патологія ворсин – 7 (19,4%) випадків; у 24 (66,7%) плацентах були виражені синцитіокапілярні мембрани, їх дуже багато і вони поєднуються з фібриноїдними відкладеннями, інфарктами і є клінічною ознакою хронічної плацентарної недостатності.
Висновки. Морфологічні і гістологічні ознаки плацентарних порушень у досліджуваних плацентах і ступінь їхньої вираженості свідчать про значне порушення плацентарного кровотоку, що ініціює розвиток процесів адаптації і компенсації; їхня різка вираженість дає змогу припустити факт недостатності компенсаторно-пристосувальних реакцій у плаценті при ПЕ в жінок, які народжують уперше.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення дослідження отримано інформовану згоду жінок.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вагітність у жінок, які народжують вперше, прееклампсія, морфологічні та імуногістохімічні дослідження плаценти, маса плаценти, ворсинчастий хоріон, термінальні ворсини, міжворсинчастий фібриноїд.

ЛІТЕРАТУРА

1. Baergen RN. (2011). Manual of Benirschke and Kaufmann's Pathology of the Human Placenta. New York: Springer. https://doi.org/10.1007/978-1-4419-7494-5

2. Bartsch E, Medcalf KE, Park AL, Ray JG. (2016). Clinical risk factors for pre-eclampsia determined in early pregnancy: systematic review and meta-analysis of large cohort studies. BMJ. 353: i1753. https://doi.org/10.1136/bmj.i1753; PMid:27094586 PMCid:PMC4837230

3. Baschat AA. (2021). Fetal growth restriction: From placental pathology to perinatal outcomes. Am J Obstet Gynecol. 225(2): S789-S799.

4. Bhide A, Acharya G, Bilardo CM. (2021). ISUOG practice guidelines: Use of Doppler ultrasonography in obstetrics. Ultrasound Obstet Gynecol. 58(3): 331-339. https://doi.org/10.1002/uog.23698; PMid:34278615

5. Burton GJ, Jauniaux E. (2018). Pathophysiology of placental-derived fetal growth restriction. Am J Obstet Gynecol. 218(2): S745-S761. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2017.11.577; PMid:29422210

6. Chappell LC, Cluver CA, Kingdom J, Tong S. (2021). Pre-eclampsia. The Lancet. 398(10297): 341-354. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)32335-7; PMid:34051884

7. Giuliani E, As-Sanie S, Marsh EE. (2020). Epidemiology and management of uterine fibroids. Int J Gynecol Obstet. 149(1): 3-9. https://doi.org/10.1002/ijgo.13102; PMid:31960950

8. Grannum PA, Berkowitz RL, Hobbins JC. (1979). The ultrasonic changes in the maturing placenta and their relation to fetal pulmonic maturity. Am J Obstet Gynecol. 133(8): 915-922. https://doi.org/10.1016/0002-9378(79)90312-0; PMid:434036

9. Gude NM, Roberts CT, Kalionis B, King RG. (2020). Growth and function of the normal human placenta. Placenta. 82: 1-8.

10. Heazell AEP, Siassakos D, Blencowe H et al. (2016). Stillbirths: economic and psychosocial consequences. The Lancet. 387(10018): 604-616. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(15)00836-3; PMid:26794073 PMCid:PMC12780511

11. Ives CW, Sinkey R, Rajapreyar I et al. (2020). Preeclampsia – pathophysiology and clinical presentations. J Am Coll Cardiol.;76(14):1690-1702. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2020.08.014; PMid:33004135 PMCid:PMC12042644

12. Khalil A, Thilaganathan B. (2023). Placental insufficiency in primigravidae of advanced maternal age: Mechanisms and outcomes. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 85: 1-12.

13. Khong TY, Mooney EE, Ariel I et al. (2016). Sampling and definitions of placental lesions: Amsterdam Placental Workshop Group Consensus Statement. Arch Pathol Lab Med. 140(7): 698-713.

14. Kingdom JC, Walker M. (2020). The fetal medicine foundation: Fetal growth restriction. Ultrasound Obstet Gynecol. 56(4): 476-482.

15. Lean SC, Derricott H, Jones RL, Heazell AE. (2017). Advanced maternal age and adverse pregnancy outcomes: A systematic review and meta-analysis. PLoS One. 12(10): e0186287. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0186287; PMid:29040334 PMCid:PMC5645107

16. Lisonkova S, Potts J, Muraca GM et al. (2017). Maternal age and severe maternal morbidity: A population-based retrospective cohort study. PLoS Med. 14(5): e1002307. https://doi.org/10.1371/journal.pmed.1002307; PMid:28558024 PMCid:PMC5448726

17. Milovanov AP. (1991). On the rational morphological classification of placental maturation disorders. Arkh Patol. (12): 3-9.

18. Milovanov AP. (1999). Pathology of the mother-placenta-fetus system. М.: Meditsina.

19. Milovanov AP, Bybalkin LD. (1987). Possible mechanisms of placental damage during pregnancy in extreme regions of the USSR. In: Morpho-functional state of the mother-placenta-fetus-newborn system. Frunze: 25-34.

20. Mintser OP. (2018). Statistical methods of research in clinical medicine. Kyiv: Praktichna meditsina.

21. Ogge G, Chaiworapongsa T, Romero R et al. (2011). Placental lesions associated with maternal underperfusion are more frequent in early-onset than in late-onset preeclampsia. J Perinat Med. 39(6): 641-652. https://doi.org/10.1515/jpm.2011.098; PMid:21848483 PMCid:PMC3213694

22. Roberts JM, Bell MJ. (2013). If we know so much about preeclampsia, why haven't we cured the disease? J Reprod Immunol. 99(1-2): 1-9. https://doi.org/10.1016/j.jri.2013.05.003; PMid:23890710 PMCid:PMC4066309

23. Silver RM, Branch DW. (2019). Placenta accreta spectrum. N Engl J Med. 378: 1529-1536. https://doi.org/10.1056/NEJMcp1709324; PMid:29669225

24. Sotiriadis A, Makrydimas G. (2023). Advanced maternal age and placental dysfunction: A systematic review. J Matern Fetal Neonatal Med. 36(1): 218-226. https://doi.org/10.1080/14767058.2023.2287981; PMid:38016703

25. Vanky E, Stridsklev S, Carlsen SM. (2022). Placental hormones in pregnancy: Clinical implications. Trends Endocrinol Metab. 33(6): 401-413.

26. Wu P, Green M, Myers J. (2023). Hypertensive disorders of pregnancy. BMJ. 381: e071653.
https://doi.org/10.1136/bmj-2022-071653; PMid:37391211