Modern Pediatrics. Ukraine. (2023). 2(130): 60-66. doi 10.15574/SP.2023.130.60
Сенаторова Г. С.¹, Хапченкова Д. С.², Бучнєва О. В.³
¹Харківський національний медичний університет, Україна
²Донецький національний медичний університет, м. Лиман, Україна
³ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В.Т. Зайцева НАМН України», м. Харків

Для цитування: Сенаторова ГС, Хапченкова ДС, Бучнєва ОВ. (2023). Моніторинг стану здоров’я дітей з коарктацією аорти в післяопераційному періоді. Сучасна педіатрія. Україна. 2(130): 60-66. doi 10.15574/SP.2023.130.60.
Стаття надійшла до редакції 30.12.2022 р., прийнята до друку 13.03.2023 р.

Мета – удосконалити спостереження дітей після хірургічного лікування коарктації аорти.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз 87 історій хвороб пацієнтів із коарктацією аорти в доопераційному періоді; 44 пацієнтам виконано добове моніторування артеріального тиску, у 61 дитини визначено рівень оксиду азоту в післяопераційному періоді; проведено гістологічне дослідження 15 коарктаційних ділянок аорти; оцінено якість життя в 56 пацієнтів із коартацією аорти після оперативного її лікування.
Результати. За даними добового моніторування артеріального тиску отримано неадекватне підвищення артеріального тиску на тлі фізичного та психічного навантаження; виявлено порушення циркадного ритму артеріального тиску з недостатнім зниженням систолічного та діастолічного або надмірним зниженням діастолічного. За результатами оцінювання варіабельності артеріального тиску констатовано достовірну розбіжність стандартного відхилення середньодобового рівня діастолічного артеріального тиску (62,5 (55; 75)), денного діастолічного артеріального тиску (72,5 (57; 78,5)), збільшення циркадного індексу систолічного артеріального тиску (16 (11,5; 17)). Рівень метаболітів оксиду азоту в крові пацієнтів з артеріальною гіпертензією становив 4,18±0,86 мкмоль/л (M±SD – середнє±стандартне відхилення), у контрольній групі – 5,51±0,69 мкмоль/л. Отже, встановлено достовірне зниження оксиду азоту в групі з артеріальною гіпертензією (t=-5,45; p<0,001). Також діагностовано, що в підгрупі пацієнтів зі стабільною артеріальною гіпертензією рівень оксиду азоту становив 3,74±0,79 мкмоль/л, а в підгрупі пацієнтів із лабільною артеріальною гіпертензією – 4,44±0,80 мкмоль/л, підгрупи за вмістом оксиду азоту достовірно відрізнялися між собою (t=2,91; p<0,01), а також від значень контрольної групи: зі стабільною артеріальною гіпертензією (t=-6,72; p<0,001) і лабільною артеріальною гіпертензією (t=-4,41; p<0,001). Встановлено залежність рівня оксиду азоту в сироватці крові від часу післяопераційного періоду та виду артеріальної гіпертензії. Виявлено та вивчено гістологічні особливості будови стінки аорти в ділянці звуження у вигляді осередків некрозу клітин і волокон, ділянок гіпо- та анеластозу, наявності новоутворених судин за капілярним типом. Основними факторами зниження якості життя пацієнтів із коарктацією аорти в післяопераційному періоді є артеріальна гіпертензія, обмеження фізичної активності, гіперопіка з боку батьків.
Висновки. На основі отриманих даних створено індивідуальну карту спостереження пацієнта з коарктацією аорти. Визначено сукупність клініко-інструментальних і лабораторних ознак, що відіграють провідну роль у виникненні та перебігу артеріальної гіпертензії в дітей (супутня серцево-судинна та соматична патології, вихідний рівень систолічного та діастолічного артеріального тиску, рівень оксиду азоту в сироватці крові, особливості будови стінки аорти). Запропоновано оригінальну методику обстеження пацієнтів із коарктацією аорти в післяопераційному періоді.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, коарктація аорти, післяопераційний період, спостереження.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ağbaş A, Gökalp S, Canpolat N, Çalışkan S, and Öztunç F. (2020). Is the burden of late hypertension and cardiovascular target organ damage in children and adolescents with coarctation of the aorta after early successful repair different to healthy controls? Cardiology in the Young. 30 (9): 1-8. https://doi.org/10.1017/S104795112000205X; PMid:32693850

2. Amedro P, Dorka R, Moniotte S, Guillaumont S, Fraisse A, Kreitmann B et al. (2015). Quality of Life of Children with Congenital Heart Diseases: A Multicenter Controlled Cross-Sectional Study. Pediatr Cardiol. Dec. 36 (8): 1588-1601. https://doi.org/10.1007/s00246-015-1201-x; PMid:26024647

3. Ashraf M., Irshad M, Parry NA. (2020). Pediatric hypertension: an updated review. Clinical Hypertension. 26; 1: 22. https://doi.org/10.1186/s40885-020-00156-w; PMid:33292828 PMCid:PMC7706222

4. Baumgartner H, De Backer Ju, Babu-Narayan SV, Budts W, Chessa M, Diller G-P et al. (2020, Feb 7). Guidelines for the management of adult congenital heart disease: The Task Force for the management of adult congenital heart disease of the European Society of Cardiology (ESC). European Heart Journal. 42; 6: 563-645. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehaa554; PMid:32860028

5. Chong LSH, Fitzgerald DA, Craig JC, Manera KE, Hanson CS, Celermajer D et al. (2018). Children's experiences of congenital heart disease: A systematic review of qualitative studies. Eur. J. Pediatr. 177: 319-336. https://doi.org/10.1007/s00431-017-3081-y; PMid:29327140

6. Daliento L, Pomiato E, Vescovo G, Padalino M, Russo G. (2019). Adult patients with congenital heart disease (GUCH): lights and shadows. Italian Journal of Medicine. 13 (4): 189-199. https://doi.org/10.4081/itjm.2019.1187

7. Дроник ІС. (2020). Антиоксидантна система у хворих на артеріальну гіпертензію при фізичному навантаженні. Дис. … канд. мед. наук: 14.01.11; Львів. нац. мед. ун-т ім. Д. Галицького. Львів: 212.

8. Ganigara M, Doshi A, Naimi I, Mahadevaiah GP, Buddhe S, Chikkabyrappa SM. (2019). Preoperative Physiology, Imaging, and Management of Coarctation of Aorta in Children. Semin Cardiothorac Vasc Anesth. Dec. 23(4): 379-386. https://doi.org/10.1177/1089253219873004; PMid:31535945

9. Гончар МО. (2014). Стан функціональної адаптації серцево-судинної системи у дітей після хірургічної корекції вроджених вад серця. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. 2: 26-29. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2014_2_9.2.

10. Калашникова ЕА, Никитина НА. Галич СР. (2015). Диагностика, клиника, лечение и прогноз при коарктации аорты у детей. Здоровье ребенка. 1 (60): 129-131.

11. Малахов ВО, Завгородня ГМ, Личко ВС, Джанелідзе ТТ, Волох ФО. (2009). Проблема оксиду азоту в неврології. Монографія. Суми: Видавництво СумДПУ імені А.С. Макаренка: 242.

12. Oster ME, McCracken C, Kiener A, Aylward B, Cory M, Hunting J, Kochilas LK. (2019, Sep 1). Long-term survival of patients with coarctation repaired during infancy (from the Pediatric Cardiac Care Consortium). Am J Cardiol. 124 (5): 795-802. https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2019.05.047; PMid:31272703 PMCid:PMC6702038

13. Panzer J, Bové T, Vandekerckhove K, De Wolf D. (2022). Hypertension after coarctation repair – a systematic review. Transl Pediatr: 1-10. https://doi.org/10.21037/tp-21-418; PMid:35282025 PMCid:PMC8905104

14. Сенаторова ГС, Гончарь МО, Аленіна ІС. (2018). Артеріальна гіпертензія у дітей. Харків: ПЛАНЕТА-ПРИНТ: 103.

15. Шлімкевич ІВ, Лембрик ІС, Цицюра ОО, Алексеєва ЮІ, Жиляк ОВ. (2022). Артеріальна гіпертензія у дітей та підлітків: сучасний погляд на проблему (огляд літератури). Частина 1. Запорізький медичний журнал. 24; 2 (131): 248-253. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2022.2.235489.

16. Тащук ВА. (2022).  Кардіопротективний ефект донатора оксиду азоту в пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Здоров’я України 21 сторіччя. 3 (520): 26-27.

17. Tomiyama H, Ishizu T, Kohro T et al. (2018, Feb 15). Longitudinal association among endothelial function, arterial stiffness and subclinical organ damage in hypertension. Int J Cardiol. 253: 161-166. https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2017.11.022; PMid:29174285

18. Torok RD, Campbell MJ, Fleming GA, Hill KD. (2015). Coarctation of the aorta: Management from infancy to adulthood. World J Cardiol. 7: 765-775. https://doi.org/10.4330/wjc.v7.i11.765; PMid:26635924 PMCid:PMC4660471

19. Загородний МІ, Свінціцький ІА. (2013). Ендотеліальна дисфункція при артеріальній гіпертензії: сучасні погляди на причини й механізми розвитку, діагностику та корекцію. Практикуючий лікар. 2: 17-27.