Modern Pediatrics. Ukraine. (2023). 2(130): 32-39. doi 10.15574/SP.2023.130.32
Семен М. О., Личковська О. Л.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

Для цитування: Семен МО, Личковська ОЛ. (2023). Мікросоціальні (сімейні) фактори ризику та протекції у виникненні синдрому подразненого кишечника в дітей. Сучасна педіатрія. Україна. 2(130): 32-39. doi 10.15574/SP.2023.130.32.
Стаття надійшла до редакції 15.01.2023 р., прийнята до друку 13.03.2023 р.

Синдром подразненого кишечника (СПК) – це стресочутливий функціональний гастроінтестинальний розлад, який виникає внаслідок комплексної взаємодії індивідуальних фізіологічних, психологічних і психосоціальних факторів. Сімейний характер СПК визначається не лише генетичною схильністю, але й епігенетичними механізмами психосоціальної трансмісії соматичних симптомів від батьків до дітей.
Мета – вивчити роль окремих мікросоціальних (сімейних) факторів ризику та протекції формування СПК у дітей.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 54 пацієнти віком від 6 до 12 років із діагнозом СПК, встановленим відповідно до Римських критеріїв ІV, а також 50 практично здорових дітей з контрольної групи. Для детального вивчення перинатальних і мікросоціальних факторів ризику та протекції виникнення СПК проаналізовано історії розвитку дітей та використано методику «family history» (описово-феноменологічний збір анамнезу життя в батьків пацієнта). Для статистичного аналізу отриманих даних використано програми «Microsoft Excel 2016» і «GraphPad Prism 5».
Результати. Перинатальними факторами ризику, що можуть призвести до виникнення СПК у дітей, є народження від перших за порядком пологів, родорозрішення шляхом кесаревого розтину, грудне вигодовування тривалістю менше 3 місяців. Також виявлено взаємозв’язок між підвищеним ризиком виникнення СПК у дітей та наявністю психосоматичних розладів немовлят і дітей раннього віку, схильністю до соматизації в матері; частотою відвідування лікарів дитиною та мамою понад 6 разів на рік; авторитарним стилем виховання мамою, гіперпротективним – батьком; частими переїданнями та наявністю харчових непереносимостей. На противагу, такі фактори, як народження від других-третіх за порядком пологів, відсутність психосоматичних розладів немовлят і дітей раннього віку, теплі стосунки в сім’ї, демократичний стиль виховання обох батьків, є протективними щодо розвитку СПК у дитини.
Висновки. Виявлено ряд мікросоціальних факторів, асоційованих із підвищеним ризиком виникнення СПК. Врахування та корекція цих факторів ризику можуть бути вагомим напрямом превенції СПК у дітей.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, синдром подразненого кишечника, біопсихосоціальна модель медицини, мікросоціальні фактори.
ЛІТЕРАТУРА

1. Black CJ, Ford AC. (2020). Global burden of irritable bowel syndrome: trends, predictions and risk factors. Nature reviews. Gastroenterology & hepatology. 17 (8): 473-486. https://doi.org/10.1038/s41575-020-0286-8; PMid:32296140

2. Chogle A, Mintjens S, Saps M. (2014). Pediatric IBS: an overview on pathophysiology, diagnosis and treatment. Pediatric annals. 43 (4): e76-e82. https://doi.org/10.3928/00904481-20140325-08; PMid:24716562

3. Chung FF, Wan GH, Kuo SC, Lin KC, Liu HE. (2018). Mother-infant interaction quality and sense of parenting competence at six months postpartum for first-time mothers in Taiwan: a multiple time series design. BMC pregnancy and childbirth. 18 (1): 365. https://doi.org/10.1186/s12884-018-1979-7; PMid:30189849 PMCid:PMC6127995

4. Devanarayana, N. M., & Rajindrajith, S. (2018). Irritable bowel syndrome in children: Current knowledge, challenges and opportunities. World Journal Gastroenterology. 24 (21): 2211-2235. https://doi.org/10.3748/wjg.v24.i21.2211; PMid:29881232 PMCid:PMC5989237

5. Drossman D. A. (2016). Functional Gastrointestinal Disorders: History, Pathophysiology, Clinical Features and Rome IV. Gastroenterology. S0016-5085(16)00223-7. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2016.02.032; PMid:27144617

6. Fu Y, Thomas R, Cares K. (2021). Influence of Family History on Children With Irritable Bowel Syndrome. Journal of pediatric gastroenterology and nutrition. 72 (6): 866-869. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000003059; PMid:33534363

7. Harvey PR, Theron B, Smith SCL, Rastall P, Steves CJ, Harris J et al. (2020). The association between low birth weight, childhood recollections of parental response to illness, and irritable bowel syndrome: a twin study. Neurogastroenterology & Motility. 32 (11): e13939. https://doi.org/10.1111/nmo.13939; PMid:32715594

8. Hyams JS, Di Lorenzo C, Saps M, Shulman RJ, Staiano A, van Tilburg M. (2016). Functional Disorders: Children and Adolescents. Gastroenterology. S0016-5085(16)00181-5. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2016.02.015; PMid:27144632

9. Ilska M, Banaś E, Gregor K, Brandt-Salmeri A, Ilski A, Cnota W. (2020). Vaginal delivery or caesarean section – Severity of early symptoms of postpartum depression and assessment of pain in Polish women in the early puerperium. Midwifery. 87: 102731. https://doi.org/10.1016/j.midw.2020.102731; PMid:32403020

10. Jones MP, Faresjö Å, Beath A, Faresjö T, Ludvigsson J. (2020). Abdominal Pain in Children Develops With Age and Increases With Psychosocial Factors. Clinical gastroenterology and hepatology. 18(2): 360-367.e1. https://doi.org/10.1016/j.cgh.2019.04.036; PMid:31009796

11. Kim JH, Lee SW, Kwon Y, Ha EK, An J, Cha HR et al. (2022). Infantile Colic and the Subsequent Development of the Irritable Bowel Syndrome. Journal of neurogastroenterology and motility. 28 (4): 618-629. https://doi.org/10.5056/jnm21181; PMid:36250369 PMCid:PMC9577576

12. Knight JR, Locke GR 3, Zinsmeister AR, Schleck CD, Talley NJ. (2015). Family history of mental illness or alcohol abuse and the irritable bowel syndrome. Journal of psychosomatic research. 78 (3): 237-241. https://doi.org/10.1016/j.jpsychores.2014.11.021; PMid:25582802 PMCid:PMC4505618

13. Koloski NA, Jones M, Weltman M, Kalantar J, Bone C, Gowryshankar A et al. (2015). Identification of early environmental risk factors for irritable bowel syndrome and dyspepsia. Neurogastroenterology & Motility. 27 (9): 1317-1325. https://doi.org/10.1111/nmo.12626; PMid:26202154

14. Korterink JJ, Diederen K, Benninga MA, Tabbers MM. (2015). Epidemiology of pediatric functional abdominal pain disorders: a meta-analysis. PloS one. 10 (5): e0126982. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0126982; PMid:25992621 PMCid:PMC4439136

15. Liu S, Hagiwara SI, Bhargava A. (2017). Early-life adversity, epigenetics, and visceral hypersensitivity. Neurogastroenterology & Motility. 29 (9): e13170. https://doi.org/10.1111/nmo.13170; PMid:28782197 PMCid:PMC5576863

16. Low EXS, Mandhari MNKA, Herndon CC, Loo EXL, Tham EH, Siah KTH. (2020). Parental, Perinatal, and Childhood Risk Factors for Development of Irritable Bowel Syndrome: A Systematic Review. Journal of neurogastroenterology and motility. 26 (4): 437-446. https://doi.org/10.5056/jnm20109; PMid:32989183 PMCid:PMC7547188

17. Makker J, Chilimuri S, Bella JN. (2015). Genetic epidemiology of irritable bowel syndrome. World journal of gastroenterology. 21 (40): 11353-11361. https://doi.org/10.3748/wjg.v21.i40.11353; PMid:26525775 PMCid:PMC4616211

18. Martín-Calvo N, Goni L, Tur JA, Martínez JA. (2022). Low birth weight and small for gestational age are associated with complications of childhood and adolescence obesity: Systematic review and meta-analysis. Obesity reviews. 23 (1): e13380. https://doi.org/10.1111/obr.13380

19. Saito YA, Petersen GM, Larson JJ, Atkinson EJ, Fridley BL, de Andrade M et al. (2010). Familial aggregation of irritable bowel syndrome: a family case-control study. The American journal of gastroenterology. 105 (4): 833-841. https://doi.org/10.1038/ajg.2010.116; PMid:20234344 PMCid:PMC2875200

20. Семен МО, Личковська ОЛ, Шиманська ІЄ, Семен ВД, Макух ГВ. (2022). Висока частота гомозиготного генотипу 472АА COMT (Val158) гена катехол-О-метилтрансферази (COMT) у дітей із синдромом подразненого кишківника. Сучасна педіатрія. Україна. 6 (126): 23-29. https://doi.org/10.15574/SP.2022.126.23.

21. Sjölund J, Uusijärvi A, Tornkvist NT, Kull I, Bergström A, Alm J et al. (2021). Prevalence and Progression of Recurrent Abdominal Pain, From Early Childhood to Adolescence. Clinical gastroenterology and hepatology. 19 (5): 930-938.e8. https://doi.org/10.1016/j.cgh.2020.04.047; PMid:32344151

22. Van Tilburg MA, Levy RL, Walker LS, Von Korff M, Feld LD, Garner M et al. (2015). Psychosocial mechanisms for the transmission of somatic symptoms from parents to children. World journal of gastroenterology. 21 (18): 5532-5541. https://doi.org/10.3748/wjg.v21.i18.5532; PMid:25987776 PMCid:PMC4427675

23. Videlock EJ, Adeyemo M, Licudine A, Hirano M, Ohning G, Mayer M et al. (2009). Childhood trauma is associated with hypothalamic-pituitary-adrenal axis responsiveness in irritable bowel syndrome. Gastroenterology. 137 (6): 1954-1962. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2009.08.058; PMid:19737564 PMCid:PMC2789911

24. Waehrens R, Li X, Sundquist J, Sundquist K, Zöller B. (2018). Perinatal and familial risk factors for irritable bowel syndrome in a Swedish national cohort. Scandinavian journal of gastroenterology. 53 (5): 559-566. https://doi.org/10.1080/00365521.2017.1398345; PMid:29124972

25. Xing Z, Hou X, Zhou K, Qin D, Pan W. (2014). Impact of parental-rearing styles on irritable bowel syndrome in adolescents: a school-based study. Journal of gastroenterology and hepatology. 29 (3): 463-468. https://doi.org/10.1111/jgh.12388; PMid:24117871

26. Zeevenhooven J, Rutten JMTM, van Dijk M, Peeters B, Benninga MA. (2019). Parental Factors in Pediatric Functional Abdominal Pain Disorders: A Cross-sectional Cohort Study. Journal of pediatric gastroenterology and nutrition. 68 (2): e20-e26. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000002163; PMid:30289821

27. Zhao XH, Zhang ZH. (2020). Risk factors for postpartum depression: An evidence-based systematic review of systematic reviews and meta-analyses. Asian journal of psychiatry. 53: 102353. https://doi.org/10.1016/j.ajp.2020.102353; PMid:32927309