Modern Pediatrics.Ukraine.2019.8(104):57-70; doi 10.15574/SP.2019.104.57
Буднік Т. В.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Для цитування: Буднік ТВ. (2019). Мікробно6запальні захворювання органів сечової системи у дітей. Сучасна педіатрія. Україна. 8(104): 57-70; doi 10.15574/SP.2019.104.57
Стаття надійшла до редакції 16.08.2019 р., прийнята до друку 01.12.2019 р.

Стаття є результатом компіляції сучасних вітчизняних та іноземних джерел стосовно визначальних аспектів мікробно-запальних захворювань сечовивідних шляхів у дітей: поширеність, етіологія, патогенез, діагностичні та терапевтичні алгоритми, рівень їх доказовості. Увагу також приділено питанням профілактики рецидивів інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ), реабілітації та диспансеризації пацієнтів. Відзначено, що ІСШ досить часто зустрічається у дитинстві: 8% дівчаток та 2% хлопчиків мають принаймні один епізод до семирічного віку. Пік віку ІСШ є бімодальним: один пік у грудному віці, а інший — у віці від 2 до 4 років (на момент навчання туалету). Найпоширенішим збудником залишається кишкова паличка, яка становить приблизно 85% у структурі уропатогенів усіх вікових груп дітей. Клінічні ознаки та симптоми ІСШ залежать від віку дитини, але всіх дітей із неясною лихоманкою віком від 2 до 24 місяців слід оцінювати на ІСШ. Оцінка дітей старшого віку може залежати від клінічної картини та лабораторних симптомів, як, наприклад, позитивна лейкоцитарна естераза та/або нітритний тест за результатами дипстик-тесту; піурія щонайменше 10 лейкоцитів у полі зору при мікроскопії; бактеріурія при культуральному дослідженні. Фізіологічні механізми, що протистоять ІСШ, включають кислотність і вільний пасаж сечі, своєчасне спорожнення сечового міхура, неушкоджені сечостатеві та уретральні сфінктери, а також повноцінні імунологічні та слизові бар'єри. Порушення будь-якого з цих механізмів формує схильність до ІСШ. Ниркові паренхіматозні дефекти діагностують у 3-15% дітей протягом одного-двох років від першої діагностованої ІСШ. Останнім часом більшість авторів схиляються думки, що рубцювання паренхіми унаслідок ІСШ відбувається у пацієнтів із дисплазією ниркової тканини та на тлі міхурово-сечоводного рефлюксу (МСР). Підвищена швидкість формування резистентності кишкової палички зробила амоксицилін неприйнятним для емпіричного лікування ІСШ у більшості дітей. Препаратами вибору на сьогодні є цефалоспорини та нітрофурани для нижніх відділів урологічного тракту. Профілактичні курси антибіотиків не знижують ризик наступних епізодів ІСШ, навіть у дітей із легким та помірним МСР.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: мікробно-запальні захворювання, сечова система, діти.

ЛІТЕРАТУРА

1. МОЗ України (2008). Про затвердження протоколу лікування дітей з інфекціями сечової системи і тубулоінтерстиціальним нефритом. Наказ №627 від 3.11.2008. http://www.moz.ua.

2. Пиріг ЛА, Іванов ДД, Кушніренко СВ. (2011). Ступінчата терапія пієлонефриту. Інф. лист МОЗ України з проблеми Педіатрія. 2;246.

3. Anderson GG et al. (2003). Intracellular bacterial biofilm0like pods in urinary tract infections.Science.301: 105–107. https://doi.org/10.1126/science.1084550; PMid:12843396

4. Bishop BL et al. (2007). Cyclic AMP-regulated exocytosis of Escherichia coli from infected bladder epithelial cells. Nat Med.13: 625–630. https://doi.org/10.1038/nm1572; PMid:17417648

5. Chen SL et al. (2013). Genomic diversity and fitness of E. coli strains recovered from the intestinal and urinary tracts of women with recurrent urinary tract infection. Sci Transl Med. 5: 184ra160. https://doi.org/10.1126/scitranslmed.3005497; PMid:23658245 PMCid:PMC3695744

6. Cyriac J, Holden K, Tullus K. (2017). How to use urine dipsticks. Arch Dis Child Educ Pract Ed.102: 148–54. https://doi.org/10.1136/archdischild-2015-309083; PMid:27836919

7. Edlin RS, Shapiro DJ, Hersh AL et al. (2013). Antibiotic resistance patterns of outpatient pediatric urinary tract infections. J Urol.190: 222–7. https://doi.org/10.1016/j.juro.2013.01.069; PMid:23369720 PMCid:PMC4165642

8. Fritzenwanker M, Imirzalioglu C, Chakraborty T et al. (2016). Modern diagnostic methods for urinary tract infections.Expert Rev Anti Infect Ther.14: 1047–63. https://doi.org/10.1080/14787210.2016.1236685; PMid:27624932

9. Greenhow TL, Hung Y0Y, Herz AM et al. (2014). The changing epidemiology of serious bacterial infections in young infants. Pediatr Infect Dis J. 33: 595–9. https://doi.org/10.1097/INF.0000000000000225; PMid:24326416

10. Guidelines on the Management Urinary and Mail Genital Tract Infections European Association of Urology (2008, March): 116.

11. Guidelines on the Management Urinary Tract Infections European Association of Urology. (2018, March).

12. Hannan TJ et al. (2012). Host-pathogen checkpoints and population bottlenecks in persistent and intracellular uropathogenic Escherichia coli bladder infection. FEMS Microbiol Rev.36: 616–648. https://doi.org/10.1111/j.1574-6976.2012.00339.x; PMid:22404313 PMCid:PMC3675774

13. Hewitt IK, Pennesi M, Morello W et al. (2017). Antibiotic prophylaxis for urinary tract infection-related renal scarring: a systematic review. Pediatrics.139: e20163145. https://doi.org/10.1542/peds.2016-3145; PMid:28557737

14. Hoberman A, Greenfield SP, Mattoo TK et al. (2014). Antimicrobial prophylaxis for children with vesicoureteral reflux. N Engl J Med. 370: 2367–76. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1401811; PMid:24795142 PMCid:PMC4137319

15. Justice SS et al. (2004). Differentiation and developmental pathways of uropathogenic Escherichia coli in urinary tract pathogenesis. Proc Natl Acad Sci USA.101: 1333–1338. https://doi.org/10.1073/pnas.0308125100; PMCid:PMC337053

16. Kaufman J, Knight AJ, Bryant PA et al. (2019). Liquid gold: the cost-effectiveness of urine sample collection methods for young precontinent children.Arch Dis Child. https://doi.org/10.1136/archdischild-2019-317561; PMid:31444211

17. Keren R, Shaikh N, Pohl H et al. (2015). Risk factors for recurrent urinary tract infection and renal scarring.Pediatrics.136: e13–21. https://doi.org/10.1542/peds.2015-0409; PMid:26055855 PMCid:PMC4485012

18. Miao Y et al. (2015). A TRP channel senses lysosome neutralization by pathogens to trigger their expulsion.Cell.161: 1306–1319. https://doi.org/10.1016/j.cell.2015.05.009; PMid:26027738 PMCid:PMC4458218

19. Miao Y et al. (2016). Ubiquitination of innate immune regulator TRAF3 orchestrates expulsion of intracellular bacteria by exocyst complex. Immunity.45: 94–105. https://doi.org/10.1016/j.immuni.2016.06.023

20. Mulvey MA et al. (2001). Establishment of a persistent Escherichia coli reservoir during the acute phase of a bladder infection. Infect Immun.69: 4572–4579. https://doi.org/10.1128/IAI.69.7.4572-4579.2001; PMid:11402001 PMCid:PMC98534

21. Mysorekar IU, Hultgren SJ. (2006). Mechanisms of uropathogenic Escherichia colipersistence and eradication from the urinary tract. Proc Natl Acad Sci USA.103: 14170–14175. https://doi.org/10.1073/pnas.0602136103; PMid:16968784 PMCid:PMC1564066

22. NICE Resource impact report: Urinary tract infection in under 16s: diagnosis and management (CG54): National Institute for Health and Care Excellence. 2018

23. O'Brien K, Edwards A, Hood K et al. (2013). Prevalence of urinary tract infection in acutely unwell children in general practice: a prospective study with systematic urine sampling. Br J Gen Pract. 63: e156–64. https://doi.org/10.3399/bjgp13X663127; PMid:23561695 PMCid:PMC3553642

24. Okarska-Napierala M, Wasilewska A, Kuchar E. (2017). Urinary tract infection in children: Diagnosis, treatment, imaging – Comparison of current guidelines. J Pediatr Urol.13: 567–73. https://doi.org/10.1016/j.jpurol.2017.07.018; PMid:28986090

25. Robino L et al. (2014). Intracellular bacteria in the pathogenesis of Escherichia coliurinary tract infection in children.Clin Infect Dis.59: e158–e164. https://doi.org/10.1093/cid/ciu634; PMid:25091303 PMCid:PMC4650771

26. Rosen DA et al. (2007). Detection of intracellular bacterial communities in human urinary tract infection.PLoS Med.4: e329. https://doi.org/10.1371/journal.pmed.0040329; PMid:18092884 PMCid:PMC2140087

27. Salo J, Ikaheimo R, Tapiainen T et al. (2011). Childhood urinary tract infections as a cause of chronic kidney disease. Pediatrics. 128: 840–7. https://doi.org/10.1542/peds.2010-3520; PMid:21987701

28. Schilling JD et al. (2002). Effect of trimethoprim-sulfamethoxazole on recurrent bacteriuria and bacterial persistence in mice infected with uropathogenic Escherichia coli. Infect Immun. 70: 7042–7049. https://doi.org/10.1128/IAI.70.12.7042-7049.2002; PMid:12438384 PMCid:PMC132990

29. Schwartz DJ et al. (2011). Population dynamics and niche distribution of uropathogenic Escherichia coli during acute and chronic urinary tract infection. Infect Immun.79: 4250–4259. https://doi.org/10.1128/IAI.05339-11; PMid:21807904 PMCid:PMC3187256

30. Shaikh N, Craig JC, Rovers MM et al (2014). Identification of children and adolescents at risk for renal scarring after a first urinary tract infection: a meta-analysis with individual patient data. JAMA Pediatr.168: 893–900. https://doi.org/10.1001/jamapediatrics.2014.637; PMid:25089634

31. Shaikh N, Morone NE, Bost JE et al. (2008). Prevalence of urinary tract infection in childhood: a meta-analysis. Pediatr Infect Dis J. 270: 302–8. https://doi.org/10.1097/INF.0b013e31815e4122; PMid:18316994

32. Urinary tract infection in under 16s: diagnosis and management, clinical guideline CG54. United Kingdom National Institute for Health and Care Excellence. 2017.

33. Vaillancourt S, McGillivray D, Zhang X et al. (2007). To clean or not to clean: effect on contamination rates in midstream urine collections in toilet-trained children. Pediatrics. 119: e1288–93. https://doi.org/10.1542/peds.2006-2392; PMid:17502345

34. Williams G, Craig JC. (2011). Cochrane Kidney and Transplant Group Long-Term antibiotics for preventing recurrent urinary tract infection in children. Cochrane Database Syst Rev. 39(1). https://doi.org/10.1002/14651858.CD001534.pub3

35. Zorc JJ, Kiddoo DA, Shaw KN. (2005). Diagnosis and management of pediatric urinary tract infections.Clin Microbiol Rev.18: 417–22. https://doi.org/10.1128/CMR.18.2.417-422.2005; PMid:15831830 PMCid:PMC1082801