Ukrainian Journal Health of Woman. 2024. 3(172): 36-42. doi: 10.15574/HW.2024.172.36
Прилуцька А. Б., Авраменко С. О., Кісіленко О. Л., Говсєєв Д. О.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Прилуцька АБ, Авраменко СО, Кісіленко ОЛ, Говсєєв ДО. (2024). Мікробіологічні предиктори комплексного лікування інфекції акушерської хірургічної рани в породілей. Український журнал Здоров’я жінки. 3(172): 36-42. doi: 10.15574/HW.2024.172.36.
Стаття надійшла до редакції 15.03.2024 р.; прийнята до друку 15.06.2024 р.

Мета – на підставі вивчення мікробіологічних факторів ранового процесу визначити ефективність лікування інфекції акушерської хірургічної рани в породілей на тлі застосування препаратів із сорбційно-дезінтоксикаційними та імуномодулювальними властивостями.
Матеріали та методи. Використано мікробіологічні дослiдження для контролю перебігу ранового процесу в 115 породілей із гнійними ранами передньої черевної стінки після кесаревого розтину та промежини після епізіо-, перінеотомії, яких залежно від методу лікування поділено на групи: І група – 42 породіллі, яким проведено лікування кремнійорганічним сорбентом гентаксаном; ІІ група – 45 породілей, яким проведено лікування кремнійорганічним сорбентом гентаксаном та імуномодулятором лафероном; ІІІ група – 28 породілей, яким проведено лікування традиційними методами. Отримані результати оброблено методами статистичного аналізу.
Результати. На основі проведеного аналізу мікробіологічних досліджень визначено, що збудником гнійних ран в акушерській практиці є умовно-патогенна флора, серед якої перше місце посідає S. еpidermidis. У 28,7% запальні процеси в тканинах післяопераційних ран виникають під впливом симбіотичного взаємозв’язку аеробних та анаеробних мікроорганізмів. Комплексне лікування з гентаксаном і лафероном має перевагу над монолікуванням гентаксаном і традиційними методами за рахунок виразнішого пригнічення патогенної мікрофлори рани і зниження кількості мікробів в її тканинах за коротший термін, що прискорює ліквідацію набряку та явищ запалення в рані, прояву симптомів, які свідчать про повне біологічне очищення рани, що, своєю чергою, профілактує контамінацію госпітальною інфекцію ран породілей і подальше поширення запального процесу.
Висновки. Фактором ранової інфекції є умовно-патогенна флора, яка в 64,0% виділяється в аеробних та аеробно-анаеробних асоціаціях. Комплексна терапія гнійних ран підвищує ефективність лікування препаратами із сорбційно-дезінтоксикаційними та імуномодулювальними властивостями за рахунок пригнічення патогенної мікрофлори рани і зниження кількості мікробів в її тканинах за коротший термін, що профілактує контамінацію госпітальною інфекцію ран породілей та сприяє подальшому поширенню запального процесу.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду породілей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: акушерство, інфікована рана, мікробіологічні дослідження, сорбенти, лікування, імуномодулятори.

ЛІТЕРАТУРА

1. Belaya V, Zagorodnyaya A, Tsapenko T, Tymoshchuk K. (2021). Amniotic fluid glucose concentration as a marker of inflammation of the amniotic membranes during their premature rupture in preterm and full-term pregnancies. Reprod Health. Eastern Eur. 11(6): 708-716. https://doi.org/10.34883/PI.2021.11.6.003

2. Benskin LL. (2020). Commentary: First-Line Interactive Wound Dressing Update: A Comprehensive Review of the Evidence. Frontiers in Pharmacology. 11: 1272. https://doi.org/10.3389/fphar.2020.01272; PMid:33013362 PMCid:PMC7510500

3. Childs DR, Murthy AS. (2017). Overview of Wound Healing and Management. Surgical Clinics of North America. 97(1): 189-207. https://doi.org/10.1016/j.suc.2016.08.013; PMid:27894427

4. Fettke F, Schumacher A, Canellada A, Toledo N, Bekeredjian-Ding I, Bondt A et al. (2016, Dec 8). Maternal and Fetal Mechanisms of B Cell Regulation during Pregnancy: Human Chorionic Gonadotropin Stimulates B Cells to Produce IL-10 While Alpha-Fetoprotein Drives Them into Apoptosis. Front Immunol. 7: 495. https://doi.org/10.3389/fimmu.2016.00495; PMid:28008329 PMCid:PMC5144100

5. Іоффе Ю, Кіндзер СЛ, Стеценко ОП, Галига ТМ, Омельченко АВ. (2020). Застосування вакуумної терапії ран в лікуванні інфекційних ускладнень з боку післяопераційних ран. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л.Я. Ковальчука. 3: 70-76. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2020.3.11464

6. Khattak S, Wahid F, Liu LP, Jia SR, Chu LQ, Xie YY et al. (2019). Applications of cellulose and chitin/chitosan derivatives and composites as antibacterial materials: current state and perspectives. Applied Microbiology and Biotechnology. 103(5): 1989-2006. https://doi.org/10.1007/s00253-018-09602-0; PMid:30637497

7. Кузин МИ, Костюченок БМ. (1990). Раны и раневая инфекция. М.: Медицина: 591.

8. Martinengo L, Olsson M, Bajpai R, Soljak M, Upton Z, Schmidtchen A et al. (2019). Prevalence of chronic wounds in the general population: systematic review and meta-analysis of observational studies. Annals of Epidemiology. 29: 8-15. https://doi.org/10.1016/j.annepidem.2018.10.005; PMid:30497932

9. Mayet N, Choonara YE, Kumar P, Tomar LK, Tyagi C et al. (2014). A comprehensive review of advanced biopolymeric wound healing systems. Journal of Pharmaceutical Sciences. 103(8): 2211-2230. https://doi.org/10.1002/jps.24068; PMid:24985412

10. Mintser AP. (2018). Statisticheskie metodyi issledovaniya v klinicheskoy meditsine. Prakticheskaya meditsina. 3: 41-45.

11. Negut I, Grumezescu V, Grumezescu MA. (2018). Treatment Strategies for Infected Wounds. Molecules. 23(9): 2392. https://doi.org/10.3390/molecules23092392; PMid:30231567 PMCid:PMC6225154

12. Nguyen DB, Gupta N, Abou-Daoud A, Klekamp BG, Rhone C, Winston T et al. (2014). A polymicrobial outbreak of surgical site infections following cardiac surgery at a community hospital in Florida, 2011-2012. American Journal of Infection Control. 42(4): 432-435. https://doi.org/10.1016/j.ajic.2013.11.021; PMid:24679572 PMCid:PMC4620549

13. Nogueira F, Karumidze N, Kusradze I, Goderdzishvili M, Teixeira P, Gouveia IC. (2017). Immobilization of bacteriophage in wound-dressing nanostructure. Nanomedicine: Nanotechnology, Biology and Medicine. 13(8): 2475-2484. https://doi.org/10.1016/j.nano.2017.08.008; PMid:28842374

14. Norman G, Dumville J, Mohapatra D, Owens G, Crosbie E. (2016). Antibiotics and antiseptics for surgical wounds healing by secondary intention. Cochrane Database Syst. Rev. 3: CD011712. https://doi.org/10.1002/14651858.CD011712

15. Ousey K, Cutting KF, Rogers AA, Rippon MG. (2016). The importance of hydration in wound healing: reinvigorating the clinical perspective. Journal of Wound Care. 25(3): 122, 124-130. https://doi.org/10.12968/jowc.2016.25.3.122; PMid:26947692

16. Ozel A, Alici Davutoglu E, Yurtkal A, Madazli R. (2020). How do platelet-to-lymphocyte ratio and neutrophil-to-lymphocyte ratio change in women with preterm premature rupture of membranes, and threaten preterm labour? J Obstet Gynaecol. 40(2): 195-199. https://doi.org/10.1080/01443615.2019.1621807; PMid:31475592

17. Pei C, Kim Y, Baek K. (2019). Pathogenetic factors involved in recurrent pregnancy loss from multiple aspects.Obstet Gynecol Sci. 62(4): 212-223. https://doi.org/10.5468/ogs.2019.62.4.212; PMid:31338338 PMCid:PMC6629979

18. Прилуцька АБ. (2003). Порівняльна оцінка методів лікування гнійних ран в акушерській практиці. Дис. … канд. мед. н. Київ: 170.

19. Прилуцька АБ. (2002). Гентаксан, як імунорегулятор при гнійних ранах у породілей. Лікарська справа. 2: 120-123.

20. Прилуцька АБ, Мартинова ЛІ, Авраменко СО, Ярощук ОБ, Говсєєв ДО. (2023). Клініко-імунологічний підхід до лікування інфекції акушерської хірургічної рани в породілей. Український журнал Здоров’я жінки. 6(169): 52-57. https://doi.org/10.15574/HW.2023.169.52.

21. Прилуцька АБ, Мартинова ЛІ, Авраменко СО, Ярощук ОБ, Павлюченко КС, Говсєєв ДО. (2023). Стан загального імунітету в породілей із гнійними ранами під час воєнних дій. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 4(96): 44-49. https://doi.org/10.15574/PP.2023.96.44.

22. Schumacher A, Costa SD, Zenclussen AC. (2014, May 8). Endocrine factors modulating immune responses in pregnancy. Front Immunol. 5: 196. PMID: 24847324; PMCID: PMC4021116. https://doi.org/10.3389/fimmu.2014.00196

23. Shahshahan Z, Hashemi L. (2014). Maternal serum cytokines in predicting preterm labour and response to tocolytic therapy in preterm labour women. Adv Biomed Res. 3: 126. https://doi.org/10.4103/2277-9175.133243; PMid:24949297 PMCid:PMC4063106

24. Sel G. (2020). Perinatal Infections. In: Pract. Guid. to Oral Exams Obstet. Gynecol. Springer International Publishing. Cham: 45-50. https://doi.org/10.1007/978-3-030-29669-8_7

25. Thinkhamrpop J, Hofmeyr J, Adetoro O, Lumbiganon P, Ota E. (2015). Antibiotic prophylaxis during the second and third trimester to reduce adverse pregnancy outcomes and morbidity. Cochrane Database Syst Rev. 26; 1: CD002250. https://doi.org/10.1002/14651858.CD002250.pub2

26. Загородня О, Моцюк Ю, Амерханова Т. (2023). Пологова діяльність як прояв системної запальної реакції. Репродуктивне здоров’я жінки. 4: 79-84. https://doi.org/10.30841/2708-8731.4.2023.285769