Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2020. 2(82): 68-75; doi 10.15574/PP.2020.82.68
Туманова Л. Є., Коломієць О. В.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ

Для цитування: Туманова ЛЄ, Коломієць ОВ. (2020). Мікробіоценоз піхви у вагітних з різними видами безплідності в анамнезі. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 2(82): 68-75; doi 10.15574/PP.2020.82.68
Стаття надійшла до редакції 18.02.2020 р.; прийнята до друку 05.06.2020 р.

Наведено характеристику мікробіоценозу піхви у вагітних, які мали в анамнезі безплідність ендокринного і запального ґенезу, описано принципи бактеріологічної діагностики.
Мета — вивчити мікробіоценоз піхви під час вагітності в жінок з ендокринною та запальною безплідністю в анамнезі.
Матеріали та методи. Вивчено стан мікрофлори під час вагітності у 420 жінок. В основу розподілу вагітних на групи покладено чинник безплідності: I група — 100 вагітних, які мали в анамнезі ендокринну безплідність, II група — 200 вагітних, які мали в анамнезі безплідність запального ґенезу, III група — 60 вагітних, які мали в анамнезі поєднану безплідність (запального та ендокринного ґенезу), IV група (контрольна) — 60 здорових вагітних, які не мали в анамнезі безплідності. Усім жінкам під час вагітності проведено: визначення рН піхвового середовища, бактеріоскопічне, бактеріологічне дослідження вагінальних виділень. Бактеріоскопію здійснено по мазках із піхви, пофарбованих за Грамом. Бактеріологічні дослідження виконано з використанням набору селективних диференціально-діагностичних поживних середовищ.
Результати. У ході вивчення спектра вагінальної мікрофлори в жінок із різними видами безплідності в анамнезі відмічалося значне поширення патогенних і факультативно-анаеробних бактерій у вагітних із поєднанням запального та ендокринного факторів (III група) і запального фактора безплідності в анамнезі (II група). Причому виявлені збудники були переважно в асоціаціях. Серед факультативно-анаеробних бактерій частіше висівалися грампозитивні коки: коагулазонегативні стафілококи, зеленасті стрептококи, α- і γ-гемолітичні — у 12 (20%) вагітних III групи, у 37 (18,5%) пацієнток II групи, у 8 (8%) обстежених I групи, у контрольній групі — у 2 (3,3%) жінок. Патогенні коки: Staphylococcus aureus, β-гемолітичні види роду Streptococcus (S. pyogenes, S. agalactia) були у 15 (25%) вагітних III групи, у 50 (25%) пацієнток II групи, у 12 (12%) обстежених I групи, у контрольній групі — у 2 (3,3%) жінок. Кишкова флора: E. coli та інші бактерії роду Enterobacteriaceae виявлялися у 23 (38,3%) вагітних III групи, у 95 (47,5%) пацієнток II групи, у 27 (27%) обстежених I групи, у контрольній групі — у 2 (3,3%) жінок. Enterococcus spp. зустрічались у 17 (28,3%) вагітних III групи, у 55 (27,5%) пацієнток II групи, у 10 (10%) обстежених I групи, у контрольній групі — у 2 (3,3%) жінок. Гриби роду Candida виявлялися у 30 (50%) вагітних III групи, у 90 (45%) пацієнток II групи, у 30 (30%) обстежених I групи, у контрольній групі — у 5 (8,3%) жінок. Gardnerella vaginalis зустрічалася у 10 (16,7%) вагітних III групи, у 30 (15%) пацієнток II групи, у 10 (10%) обстежених I групи, у контрольній групі — у 2 (3,3%) жінок. Mycoplasma hominis виявлялася у 7 (11,7%) вагітних III групи, у 9 (4,5%) пацієнток II групи, у 2 (2%) обстежених I групи. Ureaplasma urealiticum виявлялася у 8 (13,3%) вагітних III групи, у 10 (5%) пацієнток II групи, у 2 (2%) обстежених I групи. Trichomonas vaginalis зустрічалася тільки у 1 (1,7%) вагітних III групи та у 2 (1%) пацієнток II групи. У контрольній групі не виявлялися Mycoplasma hominis, Ureaplasma urealiticum, Trichomonas vaginalis.
Висновки. У вагітних із різними видами безплідності в анамнезі спостерігаються асоціативні форми бактеріальної контамінації пологових шляхів і проявляються різними варіантами патології мікробіоценозу. Виявлено такі умовно-патогенні мікроорганізми: Staphylococcus aureus та epidermidis, Escherichia coli, дріжджеподібні гриби роду Candida, Corynebacterium, мікоплазми, уреаплазми; патогенні — Тrichomonas vaginalis. Порушення нормального мікробіоценозу приводить до інфекційно-запальних захворювань генітального тракту і, відповідно, до ускладнень вагітності та пологів, інфікування новонароджених, тому слід своєчасно виявляти інфекційний процес і проводити патогенетичне лікування.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: мікробіоценоз піхви, вагітність після лікування безплідності, рН, бактеріоскопія, бактеріологічний метод.

ЛІТЕРАТУРА

1. Спосіб експрес-діагностики стану мікробіоценозу піхви. Патент на корисну модель 108207 Україна. МПК G01N 33/50, A61B 10/00. № u 2015 12695; заявл. 22.12.2015; опубл. 11.07.2016, Бюл. №5.

2. Бенюк ВО, Щерба ОА, Ластовецька ЛД. (2017). Функціональний стан слизової оболонки піхви при бактеріальному вагінозі та його корекція. Здоровье женщины. 9 (125): 77—80.

3. Федишин ТВ, Маляр ВА. (2016). Перебіг раннього неонатального періоду у малюків, народжених матерями з ранніми втратами в анамнезі, асоційованими з дисбіозом піхви. Проблеми клінічної педіатрії. 3—4 (33—34): 104—106.

4. Федишин ТВ, Маляр ВА. (2017). Особливості психоемоційного стану у жінок при «синдромі ранніх втрат» вагітностей в анамнезі, асоційованими з дисбіозом піхви. Проблеми клінічної педіатрії. 1—2 (35—36): 120—124.

5. Федишин ТВ, Маляр ВА. (2017). Оптимізація діагностично-терапевтичних заходів при спонтанному і звиклому невиношуванні вагітності в анамнезі, асоційованих з дисбіозом піхви. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. 1 (19): 120—123.

6. Fedyshyn TV, Malyar VA. (2017). Reproductive Health of women with early miscarriages in anamnesis associated with vaginal dysbiosis. Лікарська справа. 5—6: 117—120.

7. Fedyshyn TV, Malyar VV, Malyar VA. (2017). Features of formation of utero-placental blood flow in women with and accustomed spontanomu miscarriage associated with dysbiosis vagina. Deutscher Wissenshafterold, German Science Herard: 10—12.

8. Федишин ТВ. (2014). Дисбіотичні порушення піхви при спорадичному та звичному невиношуванні вагітності. Науковий вісник Ужгородського університету серія «Медицина». 2 (50): 173—175.

9. Фейта ЮР, Пирогова ВІ. (2018). Оптимізація профілактики септичних ускладнень у роділь з високим інфекційним ризиком. Здоровье женщины. 3 (129): 108—113.

10. Фейта ЮР. (2018). Оцінка ризику та профілактика післяпологових гнійно-септичних ускладнень у жінок з ускладненим перебігом вагітності та пологів. Дис. канд. мед. наук: 14.01.01. Львів: 202.

11. Грищенко ОВ, Лахно ИВ. (2014). Оптимизация менеджмента родильниц с травматическими повреждениями промежности. Репродуктивна ендокринологія. 4 (18): 51—53.

12. Голяновський ОВ, Мехедко ВВ, Будченко МА. (2017). Сучасні підходи до лікування бактеріального вагінозу та змішаних неспецифічних вагінітів. Здоровье женщины. 8 (124): 44—49.

13. Гопчук ОМ, Морозова ОВ. (2015). Стратегії впливу на вагінальний біоценоз у жінок груп ризику. Здоровье женщины. 6 (102): 81—83.

14. Кравченко ОВ. (2018). Досвід використання препаратів хлоргексидину в акушерстві та гінекології. Здоровье женщины. 3 (129): 46—50.

15. Маланчук ЛМ, Маланчук СЛ, Небесьо ТА. (2016). Вагінальна мікробіота: як відновити баланс при дисбіозі. Здоровье женщины. 2 (108): 107—111.

16. Маляр ВА, Федишин ТВ, Маляр ВолВ. (2017). Оптимізація системи лікувально-профілактичних заходів у жінок при невиношуванні вагітності, асоційованого з дисбіозом піхви. Науковий вісник Ужгородського університету серія «Медицина». 2 (56): 87—92.

17. Маляр ВА, Федишин ТВ. (2016). Стан репродуктивного здоров'я, біоекології статевих шляхів у жінок з ранніми втратами вагітності. Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. Київ: ЮСТОН. 2 (38): 289–291.

18. Майоров МВ, Жуперкова ЕА, Жученко СИ и др. (2017). Вагинальный биоценоз. Современные представления о норме и патологии. Медицинские аспекты здоровья женщины. Специальный выпуск. Інфекційно-запальні захворювання в акушерстві та гінекології. 1: 33–40.

19. Нагорна ВФ. (2018). Сучасні уявлення про піхвову мікробіоту. Акушерство, гінекологія, генетика. 4 (1): 5–12.

20. Neut С, Verriere F, Nelis H, Coenye T. (2015). Topical Treatment of Infectious Vaginitis: Effects of Antibiotic, Antifungal and Antiseptic Drugs on the Growth of Normal Vaginal Lactobacillus Strains. Journal of Obstetrics and Gynaecology. 5 (3): 173–180. https://doi.org/10.4236/ojog.2015.53024

21. Ткач ІР, Гуленюк НЛ, Гельнер НВ, Безкоровайна ГМ, Вайсе А, Косякова Н, Лір Т, Федишин ТВ. (2015). Спектр та частота чисельних хромосомних аномалій в матеріалах ранніх репродуктивних втрат. Фактори експериментальної еволюції організмів. Зб. наук. праць Ін-ту молек. біол. генетики НАНУ, Укр. т-ва генет. і селекціонерів ім. Вавілова. Київ. 16: 246–251.

22. Ткач ІР, Гуленюк НЛ, Заставна ДВ, Безкоровайна ГМ, Федишин ТВ. (2017). Внесок хромосомних аномалій у генез спорадичних та звиклих ранніх репродуктивних втрат. Фактори експериментальної еволюції організмів. Зб. наук. праць Ін-ту молек. біол. генетики НАНУ, Укр. т-ва генет. і селекціонерів ім. Вавілова. Київ. 21: 340–344.

23. Ткаченко РА. (2017). Проблема антибиотикорезистентности в акушерской практике и пути ее решения. Медицинские аспекты здоровья женщины. 3 (108): 30–33.

24. World Health Organization. (2015). WHO recommendations for prevention and treatment of maternal peripartum infections. Geneva. URL: www.who.int/ reproductivehealth/publications/maternal_perinatal_health/peripartum-infections-guidelines.

25. Янковский ДС, Широкобоков ВП, Антипкин ЮГ и др. (2015). Микробиом и здоровье женщины (обзор литературы). Репродуктивна ендокринологія. 4 (24): 13–26.