Journal Health of Woman. 2024. 3(172): 43-48. doi: 10.15574/HW.2024.172.43

Леміш Н. Ю.
ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна

Для цитування: Леміш НЮ. (2024). Методологія профілактики великих акушерських синдромів. Український журнал Здоров’я жінки. 3(172): 43-48. doi: 10.15574/HW.2024.172.43.
Стаття надійшла до редакції 27.02.2024 р.; прийнята до друку 15.06.2024 р.

Мета – розробити метод профілактики великих акушерських синдромів (ВАС) із позиції єдиного генезу, детермінованого морфофункціональними порушеннями у фетоплацентарній системі (ФПС) з оцінюванням ефективності методологічними стандартами доказової медицини.
Матеріали та методи. І група – 32 вагітні: профілактику ВАС проведено низькими дозами ацетилсаліцилової кислоти (АСК) по 100-150 мг per os 1 раз на добу, з 12 по 36-й тиждень вагітності; ІІ група – 31 вагітна, яким з 6 по 16-й тиждень профілактичне лікування проведено прогестероном за схемою 200 мг 1 раз на добу per vaginum щодня; ІІІ група – 36 вагітних, яким призначено профілактичну монотерапію у вигляді препарату магнію в комплексі з вітаміном В₆ трьома курсами по 6 тижнів; ІV група – 56 вагітних, які відмовилися від будь-яких профілактичних заходів; контрольна група (КГ) – 50 здорових вагітних. Визначено такі показники: плацентарний альфа-мікроглобулін (ПАМГ); фактор росту плаценти (ФРП); плацентарний білок (РАРР-А), індекс підвищення лейкоцитів крові (ІПЛК), індекс алергізації (ІА), концентрацію магнію в сироватці крові. Для об’єктивізації ефективності розробленого методу застосовано стандарти доказової медицини. Статистичну обробку результатів досліджень проведено з використанням стандартних програм «Microsoft Excel 5.0» та «Statistica 6.0».
Результати. У вагітних ІV групи рівень фібронектину (521±17 мкг/мл) підвищився в середньому на 17% порівняно з пацієнтками І-ІІІ груп (355±12 мкг/мл, 361±13 мкг/мл, 368±16 мкг/мл; р<0,05), що й обумовило в подальшому збільшення частоти спонтанних передчасних пологів у пацієнток ІV групи; рівень ПАМГ перевищував значення у КГ в 7,7 раза у ІV групі; у ІІІ групі – в 1,7 разу, у вагітних І та ІІ групи він становив відповідно 25,2±3,8 нг/мл і 26,4±4,2 нг/мл проти 177±18 нг/мл в ІV групі (р<0,05). Концентрація РАРР-А була зниженою з ранніх термінів вагітності у всіх досліджуваних групах – 6,9±1,8 мг/л, 8,8±1,9 мг/л, 9,2±2,1 мг/л, 7,5±1,6 мг/л (відповідно в І-ІV групах) проти 15,7±2,5 мг/л у КГ (р<0,05). На тлі застосування препарату магнію (ІІІ група) відмінності з ІV групою відзначалися за більшістю показників.
Висновки. Стандарти доказової медицини підтвердили ефективність усіх апробованих методів профілактики ускладненого перебігу в групах високого ризику щодо розвитку ВАС у вивченні персоналізованого та предикторного значення, що дало змогу розподілити їх у порядку від більш до менш ефективних: І місце посів метод із призначенням низьких доз АСК; ІІ місце – профілактичне призначення мікронізованого вагінального прогестерону; ІІІ місце – застосування препарату магнію.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду жінок.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вагітність, профілактика великих акушерських синдромів, ангіогенез, апоптоз, фетоплацентарна система, плацентарна недостатність, ендотеліальна дисфункція, профілактика патологічної вагітності.

ЛІТЕРАТУРА

1. Abbas Y, Turco MY, Burton GJ, Moffett A. (2020). Investigation of human trophoblast invasion in vitro. Hum. Reprod. Update. 26: 501-513. https://doi.org/10.1093/humupd/dmaa017; PMid:32441309 PMCid:PMC7473396

2. Atrash H, Jack B. (2020). Preconception Care to Improve Pregnancy Outcomes: The Science J. Hum. Growth. Dev. 30(3): 355-362. https://doi.org/10.7322/jhgd.v30.11064

3. Brosens I, Puttemans P, Benagiano G. (2019, Nov). Placental bed research: I. The placental bed: from spiral arteries remodeling to the great obstetrical syndromes. Am J Obstet Gynecol. 221(5): 437-456. Epub 2019 Jun 1. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2019.05.044; PMid:31163132

4. Carter AM. (2021, Jul 28). Unique Aspects of Human Placentation. Int J Mol Sci. 22(15): 8099. https://doi.org/10.3390/ijms22158099; PMid:34360862 PMCid:PMC8347521

5. Cha J, Sun X, Dey SK. (2012, Dec). Mechanisms of implantation: strategies for successful pregnancy. Nat Med. 18(12): 1754-1767. https://doi.org/10.1038/nm.3012; PMid:23223073 PMCid:PMC6322836

6. Cornish EF, McDonnell T, Williams DJ. (2022, Apr 22). Chronic Inflammatory Placental Disorders Associated With Recurrent Adverse Pregnancy Outcome. Front Immunol. 13: 825075. https://doi.org/10.3389/fimmu.2022.825075; PMid:35529853 PMCid:PMC9072631

7. Cureton N, Korotkova I, Baker B, Greenwood S, Wareing M, Kotamraju VR et al. (2017, Aug 29). Selective Targeting of a Novel Vasodilator to the Uterine Vasculature to Treat Impaired Uteroplacental Perfusion in Pregnancy. Theranostics. 7(15): 3715-3731. https://doi.org/10.7150/thno.19678; PMid:29109771 PMCid:PMC5667343

8. Damhuis SE, Ganzevoort W, Gordijn SJ. (2021, Jun). Abnormal Fetal Growth: Small for Gestational Age, Fetal Growth Restriction, Large for Gestational Age: Definitions and Epidemiology. Obstet Gynecol Clin North Am. 48(2): 267-279. https://doi.org/10.1016/j.ogc.2021.02.002; PMid:33972065

9. Davenport BN, Wilson RL, Jones HN. (2022, Jul). Interventions for placental insufficiency and fetal growth restriction. Placenta. 125: 4-9. Epub 2022 Apr 4. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2022.03.127; PMid:35414477 PMCid:PMC10947607

10. Di Renzo GC. (2009, Aug)ю The great obstetrical syndromes. J Matern Fetal Neonatal Med. 22(8): 633-635. https://doi.org/10.1080/14767050902866804; PMid:19736613

11. Docheva N, Romero R, Chaemsaithong P, Tarca AL, Bhatti G, Pacora P et al. (2019). The profiles of soluble adhesion molecules in the "great obstetrical syndromes". The Journal of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine. 32 (13): 2113-2136. https://doi.org/10.1080/14767058.2018.1427058; PMid:29320948 PMCid:PMC6070437

12. George H, Steeves KL, Mercer GV, Aghaei Z, Schneider CM, Cahill LS. (2022, Oct). Endothelial nitric oxide deficiency results in abnormal placental metabolism. Placenta. 128: 36-38. Epub 2022 Aug 29. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2022.08.013; PMid:36058049

13. Guerby P, Tasta O, Swiader A, Pont F, Bujold E, Parant O et al. (2021, Apr). Role of oxidative stress in the dysfunction of the placental endothelial nitric oxide synthase in preeclampsia. Redox Biol. 40: 101861. Epub 2021 Jan 19. https://doi.org/10.1016/j.redox.2021.101861; PMid:33548859 PMCid:PMC7873691

14. Hoffman MK. (2023, Nov). The great obstetrical syndromes and the placenta. BJOG. 130; Suppl 3: 8-15. Epub 2023 Aug 2. PMCID: PMC10834844. https://doi.org/10.1111/1471-0528.17613; PMid:37530495

15. Jung E, Romero R, Yeo L, Gomez-Lopez N, Chaemsaithong P, Jaovisidha A et al. (2022, Feb). The etiology of preeclampsia. Am J Obstet Gynecol. 226(2S): S844-S866. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2021.11.1356; PMid:35177222 PMCid:PMC8988238

16. Леміш Н. (2022). Основні принципи і структура оцінювання ступеня ризику розвитку великих акушерських синдромів. Репродуктивне здоров'я жінки. 8: 32-40.

17. Lemish N. (2022). Peculiarities of clinical characteristics of pregnant with symptoms of Great obstetrical syndromes Reproduktyvne zdorovia zhinky. 7: 47-52. https://doi.org/10.30841/2708-8731.7.2022.272472

18. Liu H, Yu L, Ding Y, Peng M, Deng Y. (2023, Jan-Dec). Progesterone Enhances the Invasion of Trophoblast Cells by Activating PI3K/AKT Signaling Pathway to Prevent Preeclampsia. Cell Transplant. 32: 9636897221145682. https://doi.org/10.1177/09636897221145682; PMid:36593749 PMCid:PMC9830574

19. Melamed N, Baschat A, Yinon Y, Athanasiadis A, Mecacci F, Figueras F et al. (2021, Mar). FIGO (international Federation of Gynecology and obstetrics) initiative on fetal growth: best practice advice for screening, diagnosis, and management of fetal growth restriction. Int J Gynaecol Obstet. 152; Suppl 1: 3-57. https://doi.org/10.1002/ijgo.13522; PMid:33740264 PMCid:PMC8252743

20. Mintser AP. (2018). Statisticheskie metodyi issledovaniya v klinicheskoy meditsine. Prakticheskaya meditsina. 3: 41-45.

21. Poon LC, Shennan A, Hyett JA, Kapur A, Hadar E, Divakar H et al. (2019, May). The International Federation of Gynecology and Obstetrics (FIGO) initiative on pre-eclampsia: A pragmatic guide for first-trimester screening and prevention. Int J Gynaecol Obstet. 145; Suppl 1: 1-33. Erratum in: Int J Gynaecol Obstet. 2019 Sep; 146(3): 390-391. PMID: 31111484; PMCID: PMC6944283. https://doi.org/10.1002/ijgo.12892; PMid:31378938

22. Rasool A, Alvarado-Flores F, O'Tierney-Ginn P. (2021, Feb). Placental Impact of Dietary Supplements: More Than Micronutrients. Clin Ther. 43(2): 226-245. Epub 2020 Dec 23. https://doi.org/10.1016/j.clinthera.2020.11.017; PMid:33358257 PMCid:PMC8026523

23. Schust DJ, Bonney EA, Sugimoto J, Ezashi T, Roberts RM, Choi S, Zhou J. (2021, Feb 10). The Immunology of Syncytialized Trophoblast. Int J Mol Sci. 22(4): 1767. https://doi.org/10.3390/ijms22041767; PMid:33578919 PMCid:PMC7916661

24. Sun C, Groom KM, Oyston C, Chamley LW, Clark AR, James JL. (2020, Jul). The placenta in fetal growth restriction: What is going wrong? Placenta. 96: 10-18. Epub 2020 May 11. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2020.05.003; PMid:32421528

25. Tong M, Abrahams VM. (2020, Mar). Immunology of the Placenta. Obstet Gynecol Clin North Am. 47(1): 49-63. https://doi.org/10.1016/j.ogc.2019.10.006; PMid:32008671

26. Wennerholm UB, Bergman L, Kuusela P, Ljungström E, Möller AC, Hongslo Vala C et al. (2023, Feb 28). Progesterone, cerclage, pessary, or acetylsalicylic acid for prevention of preterm birth in singleton and multifetal pregnancies – A systematic review and meta-analyses. Front Med (Lausanne). 10: 1111315. https://doi.org/10.3389/fmed.2023.1111315; PMid:36936217 PMCid:PMC10015499

27. Zur RL, Kingdom JC, Parks WT, Hobson SR. (2020, Mar). The Placental Basis of Fetal Growth Restriction. Obstet Gynecol Clin North Am. 47(1): 81-98. Epub 2019 Dec 18. https://doi.org/10.1016/j.ogc.2019.10.008; PMid:32008673