Modern Pediatrics. Ukraine. (2026).4(156): 62-67. doi: 10.15574/SP.2026.4(156).6267
Кулешов О. В., Курець О. О., Чигір І. В., Кравець Р. А., Олійник В. С., Андрікевич І. І., Шаламай М. О.
Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна

Для цитування: Кулешов ОВ, Курець ОО, Чигір ІВ, Кравець РА, Олійник ВС, Андрікевич ІІ, Шаламай МО. (2026). Метод оцінювання стану внутрішньосерцевої гемодинаміки в дітей із пролапсом мітрального клапана під час фізичного навантаження. Сучасна педіатрія. Україна. 4(156): 62-67. doi: 10.15574/SP.2026.4(156).6267.
Стаття надійшла до редакції 23.01.2026 р., прийнята до друку 12.05.2026 р.

Патологія серцево-судинної системи в дітей залишається актуальною проблемою сьогодення. Останніми роками активно вивчається проблема пролапсу мітрального клапана (ПМК) у дітей. Особлива увага приділяється реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження.
Мета – оцінити реакцію серцево-судинної системи на фізичне навантаження в дітей із ПМК з урахуванням наявності мітральної регургітації (МР).
Матеріали і методи. Обстежено 110 дітей (основна група) із первинним (ідіопатичним) ПМК віком 13-17 років. Цих пацієнтів поділено на підгрупи з урахуванням наявності МР: підгрупа без МР – 66 (60,0%); підгрупа з МР – 44 (40,0%) дитини. До контрольної групи залучено 23 практично здорових дітей аналогічного віку. Морфофункціональний стан серця, показники внутрішньосерцевої гемодинаміки оцінено за допомогою ехокардіографії з доплером у стані спокою і після фізичного навантаження.
Результати. Під час аналізу змін ехоморфометричних показників серця залежно від наявності МР встановлено певні особливості. У дітей із ПМК без МР збільшуються середні значення фракції викиду та ударного об’єму й індексу на тлі фізичного навантаження. У дітей із МР частота статистично значущих відмінностей волемічних параметрів менша, що пояснюється більш вираженим порушенням балансу відділів вегетативної нервової системи.
Висновки. Діти з ПМК незалежно від наявності МР становлять групу ризику щодо виникнення ускладнень під час фізичного навантаження, що слід враховувати у виборі занять різними видами спорту.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, вегетативна регуляція, серцево-судинна патологія, пролапс мітрального клапана, метод оцінювання, ехокардіографія, доплер, фізична терапія.

ЛІТЕРАТУРА

1. Aluru JS, Barsouk A, Saginala K, Rawla P, Barsouk A. (2022). Valvular Heart Disease Epidemiology. Medical sciences (Basel, Switzerland). 10(2): 32. https://doi.org/10.3390/medsci10020032; PMid:35736352 PMCid:PMC9228968

2. American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines, Society of Cardiovascular Anesthesiologists, Society for Cardiovascular Angiography and Interventions, Society of Thoracic Surgeons et al. (2006). ACC/AHA 2006 guidelines for the management of patients with valvular heart disease: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines (writing committee to revise the 1998 Guidelines for the Management of Patients With Valvular Heart Disease): developed in collaboration with the Society of Cardiovascular Anesthesiologists: endorsed by the Society for Cardiovascular Angiography and Interventions and the Society of Thoracic Surgeons. Circulation. 114(5): e84-e231. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.106.176857

3. Амосова КМ, Жадан АВ. (2024). Пролапс мітрального клапана. Ліки України. 4-5(280-281): 27-32. https://doi.org/10.37987/1997-9894.2024.4-5(280-281).316352.

4. Boudoulas KD, Pitsis AA, Boudoulas H. (2016). Floppy Mitral Valve (FMV) – Mitral Valve Prolapse (MVP) – Mitral Valvular Regurgitation and FMV/MVP Syndrome. Hellenic journal of cardiology: HJC = Hellenike kardiologike epitheorese. 57(2): 73-85. https://doi.org/10.1016/j.hjc.2016.03.001; PMid:27445020

5. Boudoulas KD, Pitsis AA, Mazzaferri EL, Gumina RJ, Triposkiadis F, Boudoulas H. (2020). Floppy mitral valve/mitral valve prolapse: A complex entity with multiple genotypes and phenotypes. Progress in cardiovascular diseases. 63(3): 308-326. https://doi.org/10.1016/j.pcad.2020.03.004; PMid:32201287

6. Cavarretta E, Peruzzi M, Versaci F, Frati G, Sciarra L. (2021). How to manage an athlete with mitral valve prolapse. European journal of preventive cardiology. 28(10): 1110-1117. https://doi.org/10.1177/2047487320941646; PMid:32731762

7. Delling F, Noseworthy P, Adams D et al. (2022). Research Opportunities in the Treatment of Mitral Valve Prolapse: JACC Expert Panel. JACC. 80(24): 2331-2347. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2022.09.044; PMid:36480975 PMCid:PMC9981237

8. Elendu C, Babarinde FO, Babatunde OD, Babawale EA, Hassan JI, Ikeji VI et al. (2025). Risk stratification and management of arrhythmias in patients with Wolff-Parkinson-White syndrome. Annals of medicine and surgery (2012). 87(5): 2702-2717. https://doi.org/10.1097/MS9.0000000000003068; PMid:40337375 PMCid:PMC12055097

9. Esposito A, Gatti M, Trivieri MG, Agricola E, Peretto G, Gallone G et al. (2024). Imaging for the assessment of the arrhythmogenic potential of mitral valve prolapse. European radiology. 34(7): 4243-4260. https://doi.org/10.1007/s00330-023-10413-9; PMid:38078997 PMCid:PMC11164824

10. Kubala M, Essayagh B, Michelena HI, Enriquez-Sarano M, Tribouilloy C. (2023). Arrhythmic mitral valve prolapse in 2023: Evidence-based update. Front. Cardiovasc. Med. 10: 1130174. https://doi.org/10.3389/fcvm.2023.1130174; PMid:37144062 PMCid:PMC10153002

11. Lancellotti P, Moura L, Pierard LA, Agricola E, Popescu BA, Tribouilloy C et al. (2010). European Association of Echocardiography recommendations for the assessment of valvular regurgitation. Part 2: mitral and tricuspid regurgitation (native valve disease). European journal of echocardiography : the journal of the Working Group on Echocardiography of the European Society of Cardiology. 11(4): 307-332. https://doi.org/10.1093/ejechocard/jeq031; PMid:20435783

12. Lang RM, Badano LP, Mor-Avi V, Afilalo J, Armstrong A, Ernande L et al. (2015). Recommendations for cardiac chamber quantification by echocardiography in adults: an update from the American Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging. Journal of the American Society of Echocardiography : official publication of the American Society of Echocardiography. 28(1): 1-39.e14. https://doi.org/10.1016/j.echo.2014.10.003; PMid:25559473 PMCid:PMC10889072

13. Mitiuriaieva-Korniiko IO, Kuleshov OV, Pivtorak KV, Medrazhevska YaA, Fik LO. (2023). Response of autonomic nervous system in children with mitral valve prolapse to physical exercises. Modern Pediatrics. Ukraine. 3(131): 46-51. https://doi.org/10.15574/SP.2023.131.46

14. Palmisano A, Nicoletti V, Colantoni C et al. (2021). Dynamic changes of mitral valve annulus geometry at preprocedural CT: relationship with functional classes of regurgitation. Eur Radiol Exp. 5(1): 34. https://doi.org/10.1186/s41747-021-00231-3; PMid:34386843 PMCid:PMC8360976

15. Perone F, Loguercio M, Sabato F, Pasquini A, Ostojic M, Avagimyan A et al. (2025). Cardiac Rehabilitation After Mitral Valve Intervention: Tailored Assessment, Management, and Exercise Training. Journal of Cardiovascular Development and Disease. 12(7): 265. https://doi.org/10.3390/jcdd12070265; PMid:40710790 PMCid:PMC12295730

16. Perone F, Peruzzi M, Conte E, Sciarra L, Frati G et al. (2023). An Overview of Sport Participation and Exercise Prescription in Mitral Valve Disease. Journal of cardiovascular development and disease. 10(7): 304. https://doi.org/10.3390/jcdd10070304; PMid:37504560 PMCid:PMC10380819

17. Ronco D, Buttiglione G, Garatti A, Parolari A. (2023). Biology of mitral valve prolapse: from general mechanisms to advanced molecular patterns – a narrative review. Front. Cardiovasc. Med. 10: 1128195. https://doi.org/10.3389/fcvm.2023.1128195; PMid:37332582 PMCid:PMC10272793

18. Roselli C, Yu M, Nauffal V, Georges A, Yang Q, Love K et al. (2022). Genome-wide association study reveals novel genetic loci: a new polygenic risk score for mitral valve prolapse. European heart journal. 43(17): 1668-1680. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehac049; PMid:35245370 PMCid:PMC9649914

19. Roth GA, Mensah GA, Fuster V. (2020). The Global Burden of Cardiovascular Diseases and Risks: A Compass for Global Action. Journal of the American College of Cardiology. 76(25): 2980-2981. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2020.11.021; PMid:33309174

20. Sabbag A, Essayagh B, Barrera JDR, Basso C, Berni A, Cosyns B et al. (2022). EHRA expert consensus statement on arrhythmic mitral valve prolapse and mitral annular disjunction complex in collaboration with the ESC Council on valvular heart disease and the European Association of Cardiovascular Imaging endorsed cby the Heart Rhythm Society, by the Asia Pacific Heart Rhythm Society, and by the Latin American Heart Rhythm Society. Europace : European pacing, arrhythmias, and cardiac electrophysiology : journal of the working groups on cardiac pacing, arrhythmias, and cardiac cellular electrophysiology of the European Society of Cardiology. 24(12): 1981-2003. https://doi.org/10.1093/europace/euac125; PMid:35951656

21. Tekerlek H, Özcan EB, Çetin T, Sağlam M, Vardar-Yağlı N et al. (2025). Physical activity level and influencing factors in pediatric Wolff-Parkinson-White syndrome patients: A case-control study. European journal of pediatrics. 184(8): 475. https://doi.org/10.1007/s00431-025-06290-7; PMid:40634817 PMCid:PMC12241136

22. Washington RL, Goldberg B. (1993) Mitral Valve Prolapse in Active Youth. The Physician and Sportsmedicine. 21(1): 136-144. https://doi.org/10.1080/00913847.1993.11710320; PMid:27414833