Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2024. 3(99): 124-133. doi: 10.15574/PP.2024.3(99).124133
Бєлка К. Ю.^1,2, Говсєєв Д. О.^1,2, Кучин Ю. Л.¹, Сіренко І. В.^1,2, Гріжимальський Є. В.¹, Сажин Д. С.^1,2, Леспух А. В.¹, Бунчук О. М.¹, Дукмас І. А.², Ярощук О. Б.^2
1Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
²КНП “Перинатальний центр м. Києва”, Україна–

Для цитування: Бєлка КЮ, Говсєєв ДО, Кучин ЮЛ, Сіренко ІВ, Гріжимальський ЄВ, Сажин ДС та інш. (2024). Менеджмент пацієнтів зі врощенням плаценти: огляд світового та власного досвіду. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 3(99): 124-133. doi: 10.15574/PP.2024.3(99).124133.
Стаття надійшла до редакції 01.06.2024 р.; прийнята до друку 04.09.2024 р.

Розлади спектра плацента акрета (РСПА) є рідкісним ускладненням вагітності з вкрай тяжкими наслідками, зокрема, гістеректомією, масивною кровотечею та асфіксією плода. Частота таких розладів збільшується за останні десятиріччя в усьому світі, що зумовлене передусім вищою частотою кесаревих розтинів і коморбідністю, старшим віком вагітних жінок. Досвід лікарів усього світу в лікуванні пацієнток із РСПА є обмеженим і зводиться до опублікованих описів клінічних випадків або серій клінічних випадків.
Мета огляду – проаналізувати дані доказової медицини щодо підходів хірургічного лікування та інтенсивної терапії пацієнток із РСПА у світі; презентувати власний досвід хірургічного лікування та інтенсивної терапії пацієнток зі врощенням плаценти (плацента інкрета).
За даними літературного огляду, ключовими моментами менеджменту пацієнток із РСПА є стратегії дотримання Patient blood management: попередження та лікування анемії вагітних; підготовка банку крові до можливої масивної гемотрансфузії; дотримання протоколів із менеджменту масивної акушерської кровотечі, зокрема, використання транексамової кислоти та рання гемотрансфузія, об’єктивний підрахунок крововтрати тощо. Хірургічною технікою лікування переважно є гістеректомія з мінімальною втратою крові (після ушивання розрізу на матці), проте в жінок, які бажають зберегти фертильність, органозберігаюча операція з використанням аутогемотрансфузії може бути обрана в індивідуальному випадку.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: плацента акрета, масивна акушерська кровотеча, інтенсивна терапія, органозберігаюча хірургія, менеджмент кровотечі.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ahn SM, Jong HL. (2018, Mar). Perioperative Blood Management: Pros and Cons of ANH and Cell Salvagе. Hanyang Med Rev. 38(1): 27-37. https://doi.org/10.7599/hmr.2018.38.1.27

2. Eller AG, Porter TF, Soisson P, Silver RM. (2009). Optimal management strategies for placenta accreta. BJOG : an international journal of obstetrics and gynaecology. 116(5): 648-654. https://doi.org/10.1111/j.1471-0528.2008.02037.x

3. Fitzpatrick KE, Sellers S, Spark P, Kurinczuk JJ, Brocklehurst P, Knight M. (2012). Incidence and risk factors for placenta accreta/increta/percreta in the UK: a national case-control study. PloS one. 7(12): e52893. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0052893

4. Grace Tan SE, Jobling TW, Wallace EM, McNeilage LJ, Manolitsas T, Hodges RJ. (2013). Surgical management of placenta accreta: a 10-year experience. Acta obstetricia et gynecologica Scandinavica. 92(4): 445-450. https://doi.org/10.1111/aogs.12075

5. Jauniaux E, Zheng W, Yan J. (2021). Confirming the Diagnosis and Classifying Placenta Accreta Spectrum (PAS) Disorders: Minutes of 2020 Online International Workshop on PAS in Beijing. Maternal Fetal Med. 3(4): 229-231. https://doi.org/10.1097/FM9.0000000000000106

6. Khong TY. (2008). The Pathology of placenta accreta, a worldwide epidemic. J Clin Pathology. 61(12): 1243-1246. https://doi.org/10.1136/jcp.2008.055202

7. Liu Y, Li X, Che X, Zhao G, Xu M. (2020, Aug 7). Intraoperative cell salvage for obstetrics: a prospective randomized controlled clinical trial. BMC Pregnancy Childbirth. 20(1): 452. PMID: 32767971; PMCID: PMC7412832. https://doi.org/10.1186/s12884-020-03138-w

8. Mogos MF, Salemi JL, Ashley M, Whiteman VE, Salihu HM. (2016). Recent trends in placenta accreta in the United States and its impact on maternal-fetal morbidity and healthcare-associated costs, 1998-2011. The journal of maternal-fetal & neonatal medicine : the official journal of the European Association of Perinatal Medicine, the Federation of Asia and Oceania Perinatal Societies, the International Society of Perinatal Obstetricians. 29(7): 1077-1082. https://doi.org/10.3109/14767058.2015.1034103

9. Piñas Carrillo A, Chandraharan E. (2019, Jan-Dec). Placenta accreta spectrum: Risk factors, diagnosis and management with special reference to the Triple P procedure. Womens Health (Lond). 15: 1745506519878081. PMID: 31578123; PMCID: PMC6777059. https://doi.org/10.1177/1745506519878081

10. Shepherd AM, Mahdy H. (2022, Sep 26). Placenta Accreta. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2024 Jan. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK563288. PMID: 33085435. Bookshelf ID: NBK563288.

11. Thurn L, Lindqvist PG, Jakobsson M, Colmorn LB, Klungsoyr K, Bjarnadóttir RI et al. (2016). Abnormally invasive placenta-prevalence, risk factors and antenatal suspicion: results from a large population-based pregnancy cohort study in the Nordic countries. BJOG : an international journal of obstetrics and gynaecology. 123(8): 1348-1355. https://doi.org/10.1111/1471-0528.13547

12. Zeng K, Huang W, Yu C, Wang R. (2018, Jun). How about "The effect of intraoperative cell salvage on allogeneic blood transfusion for patients with placenta accreta"?: An observational study. Medicine (Baltimore). 97(22): e10942. PMID: 29851834; PMCID: PMC6392750. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000010942