Modern Pediatrics. Ukraine. (2024). 5(141): 66-72. doi: 10.15574/SP.2024.5(141).6672
Алексеєва Ю. І., Синоверська О. Б., Дутчак А. М., Урбась О. В., Іванишин Л. Я.
Івано-Франківський національний медичний університет, Україна

Для цитування: Алексеєва ЮІ, Синоверська ОБ, Дутчак АМ, Урбась ОВ, Іванишин ЛЯ. (2024). Механізми розвитку, діагностика та консервативна терапія хвороби Крона в педіатричній практиці. Сучасна педіатрія. Україна. 5(141): 66-72. doi: 10.15574/SP.2024.5(141).6672.
Стаття надійшла до редакції 01.04.2024 р., прийнята до друку 09.09.2024 р.

Протягом останніх років відмічається значне зростання захворюваності на хворобу Крона, як у пацієнтів дорослого, так і дитячого населення, що на сьогодні становить 58 на 100 000 населення.
Мета – вивчити основні етіопатогенетичні особливості, методи діагностики та консервативного лікування цієї патології в дітей на основі огляду літератури.
Хвороба Крона розглядається як рецидивне захворювання із запальним сегментарним ураженням різних відділів травного тракту. Описано спільні клінічні особливості перебігу в педіатричних пацієнтів і хворих дорослої вікової категорії та окремо наголошено на принципових відмінностях, до яких належать висока активність захворювання, більш складний перебіг, більш частий розвиток різноманітних ускладнень, із залученням інших органів і систем до патологічного процесу, тяжкість діагностики та резистентність до лікування, негативний вплив на ріст і розвиток дитини, наявність проявів білково-енергетичної недостатності, порушення психосоціальних функцій та адаптаційних можливостей як у фізичній, так і в соціальній сферах. Розглянуто основні етіологічні та патогенетичні фактори виникнення захворювання. Серед яких виділено геномну теорію, інфекційну теорію, вплив мікробіому кишечника, дисбаланс цитокінової регуляції зі збільшенням вмісту прозапальних цитокінів і вплив факторів зонішнього середовища. На основі аналізу констатовано, що на сучасному етапі визначається значне поширення запального процесу, який діагностується протягом одного метра травного тракту і більше з формуванням крипт-абсцесів і розвитком глибоких виразок. Описано основні клінічні синдроми й ускладнення, які характеризують перебіг цього захворювання, його особливості в дітей. Розглянуто сучасні принципи діагностики й консервативного лікування патології, у якому виділено застосування месалазинів, антибіотиків, наголошено на необхідності застосування ентеральної терапії та в разі відсутності ефекту від лікування, а також на потребі вчасного додавання імуномодуляторів і біопрепаратів до схеми лікування.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, хвороба Крона, етіологія, патогенез, клініка, лікування.

ЛІТЕРАТУРА

1. Agnarsson U, Björnsson S, Jóhansson JH, Sigurdsson L. (2013). Inflammatory bowel disease in Icelandic children 1951-2010. Population-based study involving one nation over six decades. Scand J Gastroenterol. 357: 1399-404. https://doi.org/10.3109/00365521.2013.845799

2. Alfadhli AA, McDonald JW, Feagan BG. (2005). Methotrexate for induction of remission in refractory Crohn's disease. Cochrane Database Syst Rev. 01: CD003459. https://doi.org/10.1002/14651858.CD003459.pub2

3. Amre DK, Lu SE, Costea F, Seidman EG.(2006). Utility of serological markers in predicting the early occurrence of complications and surgery in pediatric Crohn's disease patients. Am J Gastroenterol. 357: 645-52. https://doi.org/10.1111/j.1572-0241.2006.00468.x

4. Бельська ОА. (2015). Проблемні питання діагностики та лікування хвороби Крона у дітей. Дитячий лікар. 2(39): 16-22.

5. Benchimol EI, Fortinsky KJ, Gozdyra P, Van den Heuvel M, Van Limbergen J, Griffiths AM. (2011). Epidemiology of pediatric inflammatory bowel disease: a systematic review of international trends. Inflamm Bowel Dis. 17(01): 423-439. https://doi.org/10.1002/ibd.21349

6. Borrelli O, Cordischi L, Cirulli M et al. (2006). Polymeric diet alone versus corticosteroids in the treatment of active pediatric Crohn's disease: a randomized controlled open-label trial. Clin Gastroenterol Hepatol. 4(6): 744-753. https://doi.org/10.1016/j.cgh.2006.03.010

7. Cameron FL, Wilson ML, Basheer N et al. (2015). Anti-TNF therapy for paediatric IBD: the Scottish national experience. Arch Dis Child. 100(4): 399-405. https://doi.org/10.1136/archdischild-2013-305812

8. Castellaneta SP, Afzal NA, Greenberg M et al. (2004). Diagnostic role of upper gastrointestinal endoscopy in pediatric inflammatory bowel disease. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 357: 257-261. https://doi.org/10.1097/00005176-200409000-00006

9. Castro M, Papadatou B, Baldassare M et al. (2008). Inflammatory bowel disease in children and adolescents in Italy: data from the pediatric national IBD register (1996-2003). Inflamm Bowel Dis. 357: 1246-52. https://doi.org/10.1002/ibd.20470

10. Chiorean L, Schreiber-Dietrich D, Braden B et al. (2015). Ultrasonographic imaging of inflammatory bowel disease in pediatric patients. World J Gastroenterol. 7; 21(17): 5231-5241. https://doi.org/10.3748/wjg.v21.i17.5231

11. Colombel JF, Rutgeerts P, Reinisch W et al. (2008). SONIC: a randomized, double blind, controlled trial comparing infliximab and infliximab plus azathioprine to azathioprine in patients with Crohn's disease nave to immunomodulators and biologic therapy. Gut. 57; Suppl II: A1. https://doi.org/10.1002/ibd.20829

12. Conte MP, Schippa S, Zamboni I et al. (2006). Gut-associated bacterial microbiota in paediatric patients with inflammatory bowel disease. Gut. 357: 1760-1767. https://doi.org/10.1136/gut.2005.078824

13. De Boer MD, Denson LA. (2013). Delays in puberty, growth, and accrual of bone mineral density in pediatric Crohn's disease: despite temporal changes in disease severity, the need for monitoring remains. J Pediatr. 163(01): 17-22. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2013.02.010

14. Debruyn JC, Soon IS, Hubbard J, Wrobel I, Panaccione R, Kaplan GG.(2013). Nationwide temporal trends in incidence of hospitalization and surgical intestinal resection in pediatric inflammatory bowel diseases in the United States from 1997 to 2009. Inflamm Bowel Dis. 19(11): 2423-2432. https://doi.org/10.1097/MIB.0b013e3182a56148

15. De Zoeten EF, Pasternak BA, Mattei P, Kramer RE, Kader HA. (2013). Diagnosis and treatment of perianal Crohn disease: NASPGHAN clinical report and consensus statement. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 357: 401-412. https://doi.org/10.1097/MPG.0b013e3182a025ee

16. Didnass A, Van Assche G, Lindsay J et al. (2010). for the European Crohn's Colitis Organisation – ECCO. The second European evidence based consensus on the diagnostic and management of Crohn's disease: current management. JCC. 4: 28-62. https://doi.org/10.1016/j.crohns.2009.12.002

17. Duerr RH, Taylor KD, Brant SR et al. (2006). A genome-wide association study identifies IL23R as an inflammatory bowel disease gene. Science. 357: 1461-1463. https://doi.org/10.1126/science.1135245

18. Gevers D, Kugathasan S, Denson LA et al. (2014). The treatment-naive microbiome in new-onset Crohn's disease. Cell Host Microbe. 357: 382-392. https://doi.org/10.1016/j.chom.2014.02.005

19. Gupta N, Bostrom AG, Kidchner DS. (2007). Gebder Differences in Presentation and course of Disease in Pediatric Patients With Crohn Disease. Pediatrics. 120; 6: 1418-1425. https://doi.org/10.1542/peds.2007-0905

20. Henderson P, Anderson NH, Wilson DC. (2014). The diagnostic accuracy of fecal calprotectin during the investigation of suspected pediatric inflammatory bowel disease: a systematic review and meta-analysis. Am J Gastroenterol. 109(5): 637-645. https://doi.org/10.1038/ajg.2013.131

21. Jose FA, Garnett EA, Vittinghoff E et al. (2009). Development of extraintestinal manifestations in pediatric patients with inflammatory bowel disease. Inflamm Bowel Dis. 15(1): 63-68. https://doi.org/10.1002/ibd.20604

22. Khan KJ, Ullman TA, Ford AC et al. (2011). Antibiotic therapy in inflammatory bowel disease: a systematic review and meta-analysis. Am J Gastroenterol. 106: 661-673. https://doi.org/10.1038/ajg.2011.72

23. Krjuchko TO, Nesina IM, Poda OA, Kolenko IO. (2016). Algorithm for differential diagnosis of intestinal diseases in children. Dytiachyi likar. 48: 21-24.

24. Lahad A, Weiss B. (2015). Current therapy of pediatric Crohn's disease. World J Gastrointest Pathophysiol. 357: 33-42. https://doi.org/10.4291/wjgp.v6.i2.33

25. Levine A, Koletzko S, Turner D et al. (2014). ESPGHAN revised porto criteria for the diagnosis of inflammatory bowel disease in children and adolescents. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 58(6): 795-806. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000000239

26. Liu JZ, van Sommeren S, Huang H et al. (2015). International Multiple Sclerosis Genetics Consortium International IBD Genetics Consortium. Association analyses identify 38 susceptibility loci for inflammatory bowel disease and highlight shared genetic risk across populations. Nat Genet. 357: 979-986. https://doi.org/10.1038/ng.3359

27. Loly C, Belaiche J, Louis E. (2008). Predictors of severe Crohn's disease. Scand J Gastroenterol. 43: 948-954. https://doi.org/10.1080/00365520801957149

28. Malmborg P, Grahnquist L, Lindholm J, Montgomery S, Hildebrand H.(2013). Increasing incidence of paediatric inflammatory bowel disease in northern Stockholm County, 2002-2007. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 357: 29-34. https://doi.org/10.1097/MPG.0b013e31828f21b4

29. Matsuoka K, Kanai T. (2015). The gut microbiota and inflammatory bowel disease. Semin Immunopathol. 357: 47-55. https://doi.org/10.1007/s00281-014-0454-4

30. Menachem Y, Weizman Z, Locker C, Odes S. (1998). Clinical characteristics of Crohn's disease in children and adults Harefuah. 1; 134(3): 173-275, 247.

31. Miele E, Shamir R, Aloi M et al. (2018, Apr). Nutrition in Pediatric Inflammatory Bowel Disease: A Position Paper on Behalf of the Porto Inflammatory Bowel Disease Group of the European Society of Pediatric Gastroenterology, Hepatology and Nutrition. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 66(4): 687-708. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000001896

32. Naramore SK, Bennett WE Jr, Jiang G et al. (2019). Serologic, but Not Genetic, Markers Are Associated With Impaired Anthropometrics at Diagnosis of Pediatric Crohn's Disease. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 69(5): e129-e134. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000002462

33. Peyrin-Biroulet L, Sandborn W, Sands BE et al. (2015). Selecting Therapeutic Targets in Inflammatory Bowel Disease (STRIDE): Determining Therapeutic Goals for Treat-to-Target. Am J Gastroenterol. 357: 1324-1338. https://doi.org/10.1038/ajg.2015.233

34. Pigneur B, Seksik P, Viola S et al. (2010). Natural history of Crohn's disease: comparison between childhood- and adult-onset disease. Inflamm Bowel Dis. 357: 953-961. https://doi.org/10.1002/ibd.21152

35. Пода ОА. (2021). Хвороба Крона у дітей: актуальні аспекти діагностики та лікування згідно з сучасними міжнародними рекомендаціями. Zdorov’e Rebenka. 16(1): 75-83. https://doi.org/10.22141/2224-0551.16.1.2021.226461.

36. Ruemmele FM, Veres G, Kolho KL et al. (2014). Consensus guidelines of ECCO/ESPGHAN on the medical management of pediatric Crohn's disease. J Crohns Colitis. 8(10): 1179-11207. doi: 10.1016/j. crohns.2014.04.005.

37. Rufo PA, Denson LA, Sylvester FA et al. (2012). Health supervision in the management of children and adolescents with IBD: NASPGHAN recommendations. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 357: 93-108. https://doi.org/10.1097/MPG.0b013e31825959b8

38. Шадрін ОГ, Місник ВП, Марушко ТЛ, Мостовенко РВ. (2023). Хвороба Крона в дітей раннього віку. Складний шлях до діагнозу. Сучасна педіатрія. Україна. 3(131): 111-120. https://doi.org/10.15574/SP.2023.131.111.

39. Siddiki HA, Fidler JL, Fletcher JG et al. (2009). Prospective comparison of state-of-the-art MR enterography and CT enterography in small-bowel Crohn's disease. AJR Am J Roentgenol. 193(01): 113-121. https://doi.org/10.2214/AJR.08.2027

40. Skrypnyk IM. (2019). Inflammatory bowel disease: 14th Congress of the European Organization for the Study of Crohn's Disease and Colitis (ECCO). Modern Gastroenterology. 107: 107-108. https://doi.org/10.30978/MG-2019-3-107

41. Tillack C, Seiderer J, Brand S et al. (2008). Correlation of magnetic resonance enteroclysis (MRE) and wireless capsule endoscopy (CE) in the diagnosis of small bowel lesions in Crohn's disease. Inflamm Bowel Dis. 14(09): 1219-1228. https://doi.org/10.1002/ibd.20466

42. Uhlig HH, Schwerd T, Koletzko S et al. (2014). COLORS in IBD Study Group and NEOPICS. The diagnostic approach to monogenic very early onset inflammatory bowel disease. Gastroenterology. 357: 990-1007.e3. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2014.07.023

43. Von Allmen D. (2018). Pediatric Crohn's Disease. Clin Colon Rectal Surg. 31(2): 80-88. Published online 2018 Feb 25. https://doi.org/10.1055/s-0037-1609022

44. Weiss B, Turner D, Griffiths A et al. (2019). Simple Endoscopic Score of Crohn Disease and Magnetic Resonance Enterography in Children: Report From ImageKids Study. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 69(4): 461-465. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000002404

45. Willot S, Noble A, Deslandres C. (2011). Methotrexate in the treatment of inflammatory bowel disease: an 8-year retrospective study in a Canadian pediatric IBD center. Inflamm Bowel Dis. 17(12): 2521-2526. https://doi.org/10.1002/ibd.21653