Modern Pediatrics. Ukraine. (2021). 5(117): 47-54. doi 10.15574/SP.2021.117.47
Колоскова О. К., Шахова О. О., Тарнавська С. І., Власова О. В.
Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна

Для цитування: Колоскова ОК, Шахова ОО, Тарнавська СІ, Власова ОВ. (2021). Механізми формування гіперреактивності бронхів з урахуванням фенотипової неоднорідності та клінічної девіації бронхіальної астми в підлітковому віці (огляд літератури). Сучасна педіатрія. Україна. 5(117): 47-54. doi 10.15574/SP.2021.117.47.
Стаття надійшла до редакції 05.05.2021 р., прийнята до друку 07.09.2021 р.

Бронхіальна астма — захворювання, що характеризується повторними епізодами варіабельної обструкції бронхів, їх хронічним запаленням, гіперсприйнятливістю і ремодуляцією. Саме на ці ланки патогенезу спрямована сучасна терапія захворювання, яка постулювала необхідність тривалого застосування протизапальних препаратів і передусім топічних інгаляційних кортикостероїдів. Проте слід визнати, що струнка запальна теорія на цей час потребує ревізії та нового осмислення або ж заміни на нову теорію, що, розглядаючи вказані характеристики захворювання як епіфеномен, слугуватиме основою для нових підходів у лікуванні та профілактиці.
Мета — на основі даних наукових джерел проаналізувати механізми формування гіперреактивності бронхів з урахуванням фенотипової неоднорідності та клінічної девіації бронхіальної астми в підлітковому віці.
Надзвичайно важливо визначити в підлітковому віці ризик переходу бронхіальної астми в дорослий період життя, коли формуються хронічні обструктивні захворювання легень. Серед основних предикторів реалізації такого ризику можна виокремити: вік, ожиріння або ранній початок пубертату, масу тіла при народженні та в періоді новонародженості, стать. Так, одні автори асоціюють ризик персистування захворювання з його початком у ранньому дитячому віці, а інші — у віці від 6 років. Високий індекс маси тіла і ранній початок пубертату розглядаються як предиктори персистування бронхіальної астми.
Відмічено, що народження недоношених дітей з низькою і вкрай низькою масою тіла або швидкий набуток у масі тіла в періоді новонародженості асоціюються зі зниженням вентиляційної функції легень і ризиком персистування астми в подальшому. Вважають, що бронхіальна астма в дитячому віці частіше трапляється в хлопчиків, ніж у дівчаток, на противагу цьому, у пубертатному періоді алергічні захворювання і астма частіше виявляються в дівчат.
Висновки. Наведені дані літератури дають підстави вважати, що, попри досягнуті успіхи в науковому розумінні патогенезу основних характеристик бронхіальної астми, існують великі труднощі у використанні їх на практиці. Більше того, запальна парадигма бронхіальної астми наразі потребує перегляду, оскільки, перетворюючись на догму, з клінічної точки зору, стає малопродуктивною.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: астма, підлітки, гіперреактивність, ремісія.

ЛІТЕРАТУРА

1. Backer V, Stensen L, Sverrild A. (2018). Objective confirmation of asthma diagnosis improves medication adherence. J Asthma. 55 (11): 1262-1268. https://doi.org/10.1080/02770903.2017.1410830; PMid:29278942

2. Benedictis D, Bush A. (2017). Asthma in adolescence: Is there any news? Pediatrics Pulmonology. 52 (1): 129-138. https://doi.org/10.1002/ppul.23498; PMid:27273858

3. Borak1 J, Lefkowitz RY. (2016). Bronchial hyperresponsiveness. Occupational Medicine. 66: 95-105. https://doi.org/10.1093/occmed/kqv158; PMid:26590957

4. Castro-Rodriguez JA. (2011). The Asthma Predictive Index: early diagnosis of asthma. Curr Opin Allergy Clin Immunol. 11 (3): 157-61. https://doi.org/10.1097/ACI.0b013e3283464c4a; PMid:21464709

5. Chen Q, Zhong X, Acosta L, Divjan A, Rundle A, Goldstein I, Miller R, Perzanowski M. (2016). Allergic sensitization patterns identified through latent class analysis among children with and without asthma. Ann Allergy Asthma Immunol. 116 (3): 212-218. https://doi.org/10.1016/j.anai.2016.01.006; PMid:26945495 PMCid:PMC4784103

6. Cockcroft DW. (2015). Methacholine challenge. PD20 versus PC20. Ann Am Thorac Soc. 12 (3): 291-292. https://doi.org/10.1513/AnnalsATS.201501-049ED; PMid:25786145

7. Coskun O, Ercan N, Bostanci I. (2019). Peripheral blood inflammatory patterns in the control levels of asthma in children. J Asthma. 58 (3): 1-15. https://doi.org/10.1080/02770903.2019.1698602; PMid:31775526

8. Dardouri M, Sahli J, Ajmi T, Mtiraoui A, Bouguila J, Mallouli M. (2021). Factors associated with acute health care use in children and adolescents with asthma. Compr. Child Adolesc Nurs. 44 (2): 122-133. https://doi.org/10.1080/24694193.2020.1742249; PMid:32302238

9. Dell SD, Bola SS, Foty RG. (2015). Provocative dose of methacholine causing a 20% drop in FEV1 should be used to interpret methacholine challenge tests with modern nebulizers. Ann Am Thorac Soc. 12 (3): 357-363. https://doi.org/10.1513/AnnalsATS.201409-433OC; PMid:25575246

10. Douwes J, Brooks C, Pearce N. (2010). Stress and asthma: Hippocrates revisited. Epidemiol Community Health. 64 (7): 561-562. https://doi.org/10.1136/jech.2009.101337; PMid:20547697

11. Gianfrancesco L, Malheiro APG, Matsunaga NY, Oliveira MS, Grotta MB, Morcillo AM, Ribeiro JD, Toro AADC. (2021). Are there differences in the physical activity level and functional capacity among children and adolescents with and without asthma? J Pediatr (Rio J). 97 (3): 295-301. https://doi.org/10.1016/j.jped.2020.04.004; PMid:32521233

12. Haparkhoeva ZM, Selyverstova EN, Stroikova TR. (2015). Covremennue predstavlenyia o roly henetycheskykh predyktorov pry bronkhyalnoi astme u detei. Astrakhanskyi med. zhurn. 10 (1): 6-11.

13. Hastie AT, Steele C, Dunaway CW. (2018). Complex association patterns for inflammatory mediators in induced sputum from subjects with asthma. Clin Exp Allergy. 48 (7): 787-797. https://doi.org/10.1111/cea.13129; PMid:29520864 PMCid:PMC6319629

14. Helen KR, J Mark Fitz Gerald, Eric D. (2019). Bateman GINA 2019: a fundamental change in asthma management. European Respiratory Journal. 53 (6): 1901046. https://doi.org/10.1183/13993003.01046-2019; PMid:31249014

15. Holgate ST. (2010). Has the time come to rethink the pathogenesis of asthma? Curr Opin Allergy Clin Immunol. 10 (1): 48-53. https://doi.org/10.1097/ACI.0b013e3283347be5; PMid:19915457

16. Holgate ST. (2011). Asthma: a simple concept but in reality a complex disease. Eur J Clin Invest. 41 (12): 1339-1352. https://doi.org/10.1111/j.1365-2362.2011.02534.x; PMid:21615731

17. Kim S, Lee CH, Jin KN, Cho SH, Kang HR. (2018). Severe asthma phenotypes classified by site of airway involvement and remodeling via chest CT scan. J Investig Allergol Clin Immunol. 28 (5): 312-320. https://doi.org/10.18176/jiaci.0265; PMid:29667580

18. Kooijman MN, van Meel ER, Steegers E. (2019). Fetal umbilical, cerebral and pulmonary blood flow patterns in relation to lung function and asthma in childhood. Pediatr Allergy Immunol. 30 (4): 443-450. https://doi.org/10.1111/pai.13044; PMid:30801809 PMCid:PMC6563472

19. Lai CKW, Beasley R, Crane J, Foliaki S, Shah J, Weiland S. (2009). Global variation in the prevalence and severity of asthma symptoms: phase three of the International Study of Asthma and Allergies in Childhood (ISAAC). Thorax. 64 (6): 476-483. https://doi.org/10.1136/thx.2008.106609; PMid:19237391

20. Nadif R, Siroux V, Boudier A. (2016). Blood granulocyte patterns as predictors of asthma phenotypes in adults from the EGEA study. Eur Respir J. 48 (4): 1040-1051. https://doi.org/10.1183/13993003.00336-2016; PMid:27492832

21. Ortega H, Llanos JP, Lafeuille MH. (2019). Effects of systemic corticosteroids on blood eosinophil counts in asthma: real-world data. J Asthma. 56 (8): 808-815. https://doi.org/10.1080/02770903.2018.1502301; PMid:30130418

22. Padmaja Subbarao, Piush J Mandhane, Malcolm R Sears. (2009). Asthma: epidemiology, etiology and risk factors. P Subbarao, PJ Sears. 181 (9): E181-90. https://doi.org/10.1503/cmaj.080612; PMid:19752106 PMCid:PMC2764772

23. Passalacqua G, Landi M, Diego G. (2020). Allergen Immunotherapy for Pediatric Asthma. Curr Opin Allergy Clin Immunol. 20 (2): 162-167. https://doi.org/10.1097/ACI.0000000000000618; PMid:31972602

24. Pirogov AB, Gassan DA, Zinov'ev SS. (2019). Destruction of the bronchial epithelium in patients with severe asthma according to different patterns of inflammation and cold airway hyperresponsiveness. Ter Arkh. 91 (3): 31-35. https://doi.org/10.26442/00403660.2019.03.000091; PMid:31094456

25. Rakowski E, Zhao S, Liu M et al. (2019). Variability of blood eosinophils in patients in a clinic for severe asthma. Clin Exp Allergy. 49 (2): 163-170. https://doi.org/10.1111/cea.13310; PMid:30415509

26. Sousa AW, Cabral ALB, Silva RA, Fonseca AJ, Grindler J, Martins MA, Carvalho CRF. (2021). Physical fitness and quality of life in adolescents with asthma and fixed airflow obstruction. Pediatr Pulmonol. 56 (1): 65-73. https://doi.org/10.1002/ppul.25160; PMid:33155764

27. Stapleton М, Howard-Thompson А, George C, Hoover RM, Self TH. (2011). Smoking and Asthma. J Am Board Fam Med. 24 (3): 313-322. https://doi.org/10.3122/jabfm.2011.03.100180; PMid:21551404

28. Sullivan PW, Ghushchyan VH, Skoner DP, LeCocq J, Park S, Zeiger RS. (2020, Apr). Complications and health care resource utilization associated with systemic corticosteroids in children and adolescents with persistent asthma. J Allergy Clin Immunol Pract. 9 (4): 1541-1551.e9. https://doi.org/10.1016/j.jaip.2020.11.049; PMid:33290914

29. Teague WG, Lawrence MG, Shirley DT. (2019). Lung lavage granulocyte patterns and clinical phenotypes in children with severe, therapy-resistant asthma. J Allergy Clin Immunol Pract. 7 (6): 1803-1812.e10. https://doi.org/10.1016/j.jaip.2018.12.027; PMid:30654199 PMCid:PMC6612461

30. Waltraud Eder, Markus JE, Erika von Mutius. (2006). The asthma epidemic. N Engl J Med. 23; 355 (21): 2226-2235. https://doi.org/10.1056/NEJMra054308; PMid:17124020