Ukrainian Journal Health of Woman. 2022. 2(159): 14-19; doi 10.15574/HW.2022.159.14
Дорофеєва У. С., Бойчук О. Г.
Івано-Франківський національний медичний університет, Україна

Для цитування: Дорофеєва УС, Бойчук ОГ. (2022). Медико-соціальні особливості пацієнток пізнього репродуктивного віку зі зниженим оваріальним резервом. Український журнал Здоров’я жінки. 2(159): 14-19; doi 10.15574/HW.2022.159.14.
Стаття надійшла до редакції 15.02.2022 р.; прийнята до друку 27.04.2022 р.

Мета – визначити медико-соціальні особливості пацієнток пізнього репродуктивного віку зі зниженим оваріальним резервом.
Матеріали та методи. 130 пацієнток після застосування програм допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) розподілено на групи згідно з критеріями POSEIDON. Основну групу, яку становили 80 пацієнток старшого репродуктивного віку (від 35 років), розділено на 2 підгрупи згідно з критеріями POSEIDON. Підгрупу 1 становили 34 жінки з прогнозованою бідною відповіддю на контрольовану оваріальну стимуляцію (КОС) – група 4 за POSEIDON; підгрупу 2 – 46 пацієнток із прогнозованою нормальною відповіддю на КОС  – група 2 за POSEIDON. Групу порівняння становили 50 пацієнток віком до 35 років із прогнозованою нормальною відповіддю на КОС – група 1 за POSEIDON. Оцінено якість життя за опитувальником «FertiQoL», наявність і ступінь депресії – за методикою В. Зунга.
Результати. Частка жінок віком від 40 років серед пацієнток після застосування програм ДРТ з прогнозовано поганою відповіддю на КОС у 3 рази більша порівняно з прогнозовано нормальними відповідачами (32,4% проти 10,9%), що відображає визначальну роль віку жінки в зниженні оваріального резерву. Значна частка жінок цієї категорії відмічає таку шкідливу звичку, як куріння (17,6%), третина – малорухливий спосіб життя (32,4%) та стреси (29,4%), а 26,5% – порушення режиму дня і праці. Проблеми з репродукцією позначаються на якості життя жінок та обумовлюють психологічні зміни. Понад третина (35,3%) жінок оцінює стан власного здоров’я як поганий і дуже поганий, а більшість (53,0%) незадоволена якістю життя. Найбільше від проблем із фертильністю страждає емоційна сфера (оцінка – 45,3±2,2), знижена й оцінка психічного та фізичного здоров’я, а також соціального функціонування. Хоча пацієнтки досить високо оцінюють якість наданого лікування, однак його переносимість у цих жінок гірша. При цьому психологічний стан половини жінок оцінюється як субдепресивний або маскована депресія (52,9%), а депресія діагностована в 14,7% респонденток.
Висновки. Встановлені медико-соціальні особливості жінок пізнього репродуктивного віку зі зниженим оваріальним резервом (куріння, порушення режиму дня та праці, малорухливий спосіб життя, стреси, низька якість життя, субдепресивний та депресивний стани) вказують на необхідність додаткового введення заходів із корекції способу життя та методик психокорекції до програм підготовки до ДРТ.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: безпліддя, старший репродуктивний вік, знижений оваріальний резерв, допоміжні репродуктивні технології, якість життя, депресія.

ЛІТЕРАТУРА

1. Bellver J, Donnez J. (2019). Introduction: Infertility etiology and offspring health. Fertil Steril. 111 (6): 1033-1035. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2019.04.043; PMid:31155112

2. Boivin J, Takefman J, Braverman A. (2011). The fertility quality of life (FertiQoL) tool: development and general psychometric properties. Hum Reprod. 26 (8): 2084-2091. https://doi.org/10.1093/humrep/der171; PMid:21665875 PMCid:PMC3137391

3. Cil AP, Turkgeldi L, Seli E. (2015). Oocyte cryopreservation as a preventive measure for age-related fertility loss. Semin Reprod Med. 33 (6): 429-435. https://doi.org/10.1055/s-0035-1567819; PMid:26562287

4. Dunstan DA, Scott N. (2019). Clarification of the cut-off score for Zung's self-rating depression scale. BMC Psychiatry. 19 (1): 177. https://doi.org/10.1186/s12888-019-2161-0; PMid:31185948 PMCid:PMC6558728

5. Grisendi V, Mastellari E, La Marca A. (2019). Ovarian Reserve Markers to Identify Poor Responders in the Context of Poseidon Classification. Front Endocrinol (Lausanne). 10: 281. https://doi.org/10.3389/fendo.2019.00281; PMid:31139145 PMCid:PMC6517840

6. Haahr T, Esteves SC, Humaidan P. (2018). Individualized controlled ovarian stimulation in expected poor-responders: an update. Reprod Biol Endocrinol. 16 (1): 20. https://doi.org/10.1186/s12958-018-0342-1; PMid:29523204 PMCid:PMC5845159

7. Nagórska M, Obrzut B, Ulman D, Darmochwał-Kolarz D. (2021). The Need of Personalized Medicine in Coping with Stress during Infertility Treatment. J Pers Med. 11 (1): 56. https://doi.org/10.3390/jpm11010056; PMid:33477431 PMCid:PMC7830688

8. Parry JP, Koch CA. (2019). Ovarian Reserve Testing. In: Feingold KR, Anawalt B, Boyce A, editors. Endotext. South Dartmouth (MA): MDText.com, Inc: 2000.

9. Rooney KL, Domar AD. (2018). The relationship between stress and infertility. Dialogues Clin Neurosci. 20 (1): 41-47. https://doi.org/10.31887/DCNS.2018.20.1/klrooney; PMid:29946210 PMCid:PMC6016043

10. Schmidt L, Sobotka T, Bentzen JG, Nyboe Andersen A, ESHRE Reproduction and Force Society Task. (2012). Demographic and medical consequences of the postponement of parenthood. Hum Reprod Update. 18: 29-43. https://doi.org/10.1093/humupd/dmr040; PMid:21989171