Modern Pediatrics. Ukraine. 4(108): 67-72. doi 10.15574/SP.2020.108.67
Безруков Л. О., Власова О. В., Трекуш Є. З.
ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці

Для цитування: Безруков ЛО, Власова ОВ, Трекуш ЄЗ. (2020). Математична модель сепсису новонароджених, батьки яких проживали в місцях різної екологічної обстановки. Сучасна педіатрія. Україна. 4(108): 67–72. doi 10.15574/SP.2020.108.67
Стаття надійшла до редакції 15.02.2020 р.; прийнята до друку 10.06.2020 р.

Мета — створити математичну модель у новонароджених, хворих на неонатальний сепсис, батьки яких проживали в місцях із різною екологічною обстановкою, для подальшого удосконалення менеджменту сепсису новонароджених, батьки яких проживали в місцях із несприятливою екологічною обстановкою.
Матеріали та методи. Обстежено 260 новонароджених, хворих на неонатальний сепсис, народжених від батьків, які проживали в різних екологічних умовах. Групоформувальною ознакою комплексної оцінки тривалого навантаження на організм батьків новонароджених антропогенного забруднення повітря, води і ґрунту в районах областей був запропонований коефіцієнт екологічного ризику (КЕР) з урахуванням екологічної обстановки в обласних центрах.
Результати. Проведений аналіз взаємозв'язку показників комплексного обстеження хворих на сепсис показав, що між екологічною обстановкою місць проживання батьків новонароджених, факторами ризику розвитку неонатального сепсису та його клінічно-лабораторними проявами існує вірогідний зв'язок. Установлено, що в створеній математичній моделі тяжкості сепсису новонароджених, батьки яких проживали в місцях підвищеного екологічного ризику, основними компонентами головних факторів були КЕР, малий гестаційний вік, фактори ризику розвитку раннього і пізнього сепсису, показники метаболічного і дихального ацидозу, підвищений вміст у крові інтерлейкіну-8 і поліорганна дисфункція, а також наявність апоптозу.
Висновки. Математична модель неонатального сепсису, створена за допомогою багатофакторного кореляційного аналізу, свідчить про наявність двох фенотипів сепсису новонароджених, в основі яких лежить екологічна характеристика місць проживання батьків хворих дітей. На базі вищезазначеного в подальшому буде створено алгоритм менеджменту сепсису новонароджених.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: неонатальний сепсис, коефіцієнт екологічного ризику, математична модель.

ЛІТЕРАТУРА

1. Anderson–Berry AL, Bellig LL, Ohning BL, Rosenkrantz T et al. (2015). Neonatal Sepsis. Medscape Video NEW Clinical. Cited 2017 Sept 19. URL: http://emedicine.medscape.com/article/978352-overview.

2. Fazzo L, Minichilli F, Santoro M, Ceccarini A et al. (2017, Oct.). Hazardous waste and health impact: a systematic review of the scientific literature. Environmental health. 16: 107. https://doi.org/10.1186/s12940-017-0311-8; PMid:29020961 PMCid:PMC5637250.

3. Fleischmann–Struzek C, Goldfarb DM, Schlattmann P, Schlapbach LJ, Reinhart K, Kissoon N. (2018, Mar). The global burden of paediatric and neonatal sepsis: a systematic review. Lancet Respir Med Lancet Respir Med. 6 (3): 223-230. https://doi.org/10.1016/S2213-2600(18)30063-8.

4. Genowska A, Jamiolkowski J, Szafraniec K, Stepaniak U, Szpak A, Pajak A. (2015). Environmental and socio-economic determinants of infant mortality in Poland: an ecological study. Environmental health. 14: 61. https://doi.org/10.1186/s12940-015-0048-1; PMid:26195213 PMCid:PMC4508882.

5. Kamalakannan SK. (2018). Neonatal Sepsis Past to Present. Biomed J Sci. Tech Res. 3 (3): 1-6. URL: https://biomed res.us/pdfs/BJSTR.MS.ID.000909.pdf. https://doi.org/10.26717/BJSTR.2018.03.000909.

6. Kihal–Talantikite W, Zmirou–Navier D, Padilla C, Deguen S. (2017, May). Systematic literature review of reproductive outcome associated with residential proximity to polluted sites. International journal of health geographics. 16: 20. https://doi.org/10.1186/s12942-017-0091-y; PMid:28558782 PMCid:PMC5450119.

7. Kouassi B, Horo K, Gode C, Ahui B, Kouassi MN, Koffi N et al. (2015). Clinical manifestations in patients exposed to an environmental toxic accident (Abidjan, Ivory Coast 2006). Rev Mal Respir. 32 (1): 38–47. https://doi.org/10.1016/j.rmr.2014.01.015; PMid:25618203.

8. Shane AL, Stoll BJ. (2014). Neonatal sepsis: progress towards improved outcomes. J Infect. 68 (1): 24–32. https://doi.org/10.1016/j.jinf.2013.09.011; PMid:24140138.

9. Singer M, Deutschman CS, Seymour CW, Shankar–Hari M, Annane D, Bauer M et al. (2016). The Third International Consensus Definitions for Sepsis and Septic Shock (Sepsis-3). JAMA. 315 (8): 801–810. https://doi.org/10.1001/jama.2016.0287; PMid:26903338 PMCid:PMC4968574.

10. Statystychnyj shhorichnyk Chernivecjkoji oblasti za 2017 rik. (2018). Za red. T.Gh Sarchynskoi. Chernivci: 543.

11. Statystychnyj shhorichnyk Khmeljnycjkoji oblasti za 2017 rik. (2018). Za red. LO Khamskoi. Khmeljnycjkyj: 514.