- Малюнкові тести як засіб відображення емоційності дітей з алергічними захворюваннями
Малюнкові тести як засіб відображення емоційності дітей з алергічними захворюваннями
PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA. 2014. 3(59):109-112; doi 10.15574/PP.2014.59.109
Малюнкові тести як засіб відображення емоційності дітей з алергічними захворюваннями
Шумна Т. Є.
Мета — визначити в дітей психоемоційні особливості, які сприяють розвитку алергічних захворювань. Пацієнти та методи. Дослідження проведено за допомогою загальноприйнятих проективних методик «Намалюй людину» та «Дім, дерево, людина» у 171 дитини з алергічними захворюваннями з м. Запоріжжя (100 хлопчиків і 71 дівчинка) та у 116 хворих дітей з відносно екологічно чистих районів Запорізької області (62 хлопчики та 54 дівчинки). Групу порівняння склали 56 здорових дітей (29 міських і 27 дітей із Запорізької області).
Результати. Комплекс взаємодоповнюючих малюнкових тестів дав змогу виділити в емоційній сфері дітей з алергічними захворюваннями такі проблеми, як агресивність, тривожність, негативні емоції. Діти сприймали хворобу як основне джерело негативного емоційного стану, що приводило до незадоволеності стосунками з оточуючими і формування відчуття неповноцінності, відчуженості та незадоволеності головними комунікативними потребами в спілкуванні, визнанні, повазі та співпраці з іншими дітьми. У дітей з алергічними захворюваннями спостерігалися зміни емоційно-особистісної сфери, які спричиняли зниження когнітивних здібностей і ускладнювали клінічний перебіг основного захворювання, що потребувало подальшого проведення комплексу індивідуалізованих профілактично-оздоровчих заходів.
Висновки. Перспективним напрямком підвищення якості життя хворих на алергічну патологію є диференційований підхід до навчання, виховання, прогнозування їхньої соціальної адаптації та здоров'я в цілому.
Ключові слова: емоційність, малюнкові тести, алергічні захворювання, діти.
Література:
1. Корольчук МС, Криворучко ПП. 2010. Історія психології. К, Ельга: 248.
2. Марченко ЕЄ. 2005. Характеристика вегетативного статусу у дітей, хворих на бронхіальну астму за даними зональної термографії тіла. Мед перспективи 10(2): 50—54.
3. Процюк ТЛ, Чирка ОВ, Суркова НМ та ін. 2011. Особливості клінічного перебігу бронхіальної астми та атопічного дерматиту, асоційованих з проявами недиференційованої дисплазії сполучної тканини у дітей. Перинатология и педиатрия. 2(46): 113—115.
4. Попов ОІ, Лупаренко СЄ, Бойко ЛТ. 2011. Психолого-гігієнічна сутність, види та особливості здоров’язберігаючих технологій у дітей в умовах сучасного навколишнього середовища. Довкілля та здоров’я 3: 73—76.
5. Проективная психология: монография. — М.: Апрель Пресс; Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2009: 528.
6. Реброва ОЮ. 2006. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA. М, МедиаСфера: 312.
7. De Bray J. 2005. Extra- and intrakranial vertebrobasilar dissection: diagnosis and prognosis. J Neur Neurosurg Psych 63(1): 46—51.
8. Pop CF. 2006. Quality of life in children with bronchial asthma and allergic rhinitis. Pneumologia 55(2): 74—79.
9. Steinhoff M, Bienenstock J, Schmelz M. 2006. Neurophysiological, neuroimmunological and neuroendocrine basis of pruritus. J Invest Dermatol 126: 1705—1718.
10. Kirk F, Tyler R, Russel D et al. 2004. The psichometric properties of a tinninus handicap questionnaire. Ear Hearing 11: 434—445.