HEALTH OF WOMAN. 2020.7(153): 36-39; doi 10.15574/HW.2020.153.36
Жук С. І., Щуревська О. Д.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ

Одним з основних маркерів соціально неблагополучної вагітності є антропометричні показники новонароджених. Вони віддзеркалюють соціальні проблеми в цілому, якість і доступність медичної допомоги, а не тільки вузькопрофільні медичні проблеми ускладненої гестації.
Мета дослідження: визначення факторів ризику виникнення макросомії плода під час вагітності з високим рівнем психосоціального стресу.
Матеріали та методи. Проведено аналіз перебігу вагітності і пологів, оцінено демографічні і медичні фактори ризику виникнення макросомії плода у 140 вагітних з різним рівнем психосоціального стресу. Усі вагітні були розподілені на дві групи: 1-а група (основна) – 56 жінок – вимушених переселенок з Луганської і Донецької областей, 2-а група – 84 жінки, розроджені у КМПБ № 2, які, за даними анкетування і психологічного тестування, мали низький та помірний рівень стресу (шкали Л. Рідера, Cпілбергера–Ханіна).
Результати. Основною причиною народження дітей з великою масою тіла в обох групах став гестаційний цукровий діабет (ГЦД). Для жінок–вимушених переселенок характерна пізня маніфестація порушення толерантності до вуглеводів і вища частота патологічного збільшення маси тіла. У таких вагітних чоловіча стать новонароджених є фактором ризику виникнення макросомії. Розродження у жінок з макросомією плода супроводжується високою частотою ускладнень і патологічних пологів.
Заключення. Частота народження дітей з великою масою тіла у жінок–вимушених переселенок вища, ніж у жінок з низьким ризиком психосоціального стресу. До факторів ризику у цієї групи вагітних належать: рівень стресового навантаження і поведінкові особливості реагування на стрес, порушення толерантності до вуглеводів внаслідок ГЦД, патологічне збільшення маси тіла внаслідок нераціонального харчування і чоловіча стать плода.
Ключові слова: макросомія, вагітність, пологи, жінки–вимушені переселенки, психосоціальний стрес, гестаційний цукровий діабет, збільшення маси тіла.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Agudelo-Espitia, V., Parra-Sosa, B. E., & Restrepo-Mesa, S. L. (2019). Factors associated with fetal macrosomia. Revista de saude publica, 53, 100. https://doi.org/10.11606/s1518-8787.2019053001269; PMid:31800911 PMCid:PMC6863107

2. Alberico, S., Montico, M., Barresi, V., Monasta, L., Businelli, C., Soini, V., Erenbourg, A., Ronfani, L., Maso, G., & Multicentre Study Group on Mode of Delivery in Friuli Venezia Giulia (2014). The role of gestational diabetes, pre-pregnancy body mass index and gestational weight gain on the risk of newborn macrosomia: results from a prospective multicentre study. BMC pregnancy and childbirth, 14, 23. https://doi.org/10.1186/1471-2393-14-23; PMid:24428895 PMCid:PMC3898774

3. Epel, E.S., Jimenez, S., Brownell, K.D., Stroud, L., Stoney, C.M., & Niaura, R.S. (2004). Are stress eaters at risk for the metabolic syndrome? Annals of the New York Academy of Sciences, 1032, 208-10. https://doi.org/10.1196/annals.1314.022; PMid:15677412

4. O’Donnell K.J., Meaney M.J.(2017) Fetal Origins of Mental Health: The Developmental Origins of Health and Disease Hypothesis. Am.J Psychiatry. 174: 319-328. https://doi.org/10.1176/appi.ajp.2016.16020138; PMid:27838934

5. Hill B, McPhie S, Fuller-Tyszkiewicz M, Gillman MW, Skouteris H. (2016) Psychological Health and Lifestyle Management Preconception and in Pregnancy. Semin Reprod Med.34(2):121-8. https://doi.org/10.1055/s-0036-1571352;PMid:26859253

6. Щуревська О.Д., Жук С.І. (2016). Рівень тривожності у вагітних в аспекті ускладнень вагітності. Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України.1(37):117-122.

7. Walsh K., McCormack C.A., WebsterR., Pinto A.,Lee S., Feng T., Krakovsky H.S., O’Grady S.M., Tycko B., Champagne F.A., Werner E.A., Liu G., Monk C. (2019) Maternal prenatal stress phenotypes associate with fetal neurodevelopment and birth outcomes. Proceedings of the National Academy of Sciences. 116 (48) 23996-24005. https://doi.org/10.1073/pnas.1905890116; PMid:31611411 PMCid:PMC6883837

8. Williams, C. B., Mackenzie, K. C., & Gahagan, S. (2014). The effect of maternal obesity on the offspring. Clinical obstetrics and gynecology, 57(3), 508–515. https://doi.org/10.1097/GRF.0000000000000043; PMid:24936914 PMCid:PMC4862374

9. Youmna S., Hanan N. (2015). The impact of anxiety and depression during pregnancy on fetal growth and the birth outcome. Egyptian Journal of Psychiatry. 36:95–100. https://doi.org/10.4103/1110-1105.158117

10. Жук С.І., Щуревська О.Д. (2016).Особливості вагітності і пологів у жінок–вимушених переселенок. Здоровье женщины. 2(108):16–19. https://doi.org/10.15574/HW.2016.108.16