• Лікування інфекційного мононуклеозу у дітей.
ua До змісту

Лікування інфекційного мононуклеозу у дітей.

 

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2014.4(60):55-62;doi 10.15574/SP.2014.60.55

Лікування інфекційного мононуклеозу у дітей.

Крамарьов С. О., Виговська О. В., Тарадій Н. М., Гриневич О. Й. 
Национальний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Украина 
Центр міжнародних медикобіологічних досліджень НАНУ, м. Київ, Україна 
Госінформнауки України, г. Київ, Україна

Мета: вивчити ефективність використання лікарського препарату «Флавозід сироп» у комплексному лікуванні дітей, хворих на інфекційний мононуклеоз (ІМ) ЕБВ-етіології, в умовах проспективного порівняльного постмаркетингового дослідження.

Матеріали і методи. Дослідження експресії диференційних маркерів CD включало вивчення експресії антигенів: CD3+, CD4+, СD8+, CD7+, CD16+, CD20+, CD22+, СD25+, CD45RA+, CD95+. У дослідженні взяли участь 120 дітей, хворих на ІМ, віком від 4 місяців до 18 років, які були розподілені на дві групи по 60 пацієнтів у кожній. Діти І групи отримували базисну терапію у поєднанні з препаратом «Флавозід» у віковому дозуванні двічі на добу протягом 30 днів. Діти ІІ групи отримували лише базисну терапію.

Результати. У дітей, що отримували Флавозід, через місяць від початку терапії спостерігалася виразна позитивна динаміка з боку таких клінічних симптомів, як інтоксикаційний, гіпертермічний, ураження носоглотки, гострий тонзиліт, системна лімфаденопатія, гепатомегалія, гематологічні порушення, достовірне зменшення частоти виявлення анти-ЕБВIgM VCA, ДНК ЕБВ в крові та слині порівняно з хворими, що отримували лише базисну терапію (p<0,05). На тлі застосування Флавозиду спостерігалася також виразна позитивна динаміка показників Т- і В-клітинного імунітету, що свідчила про ліквідацію запальної реакції і клінічне одужання, відсутність затяжного інфекційного процесу та загрози переходу інфекції у хронічну форму.

Висновки. Сироп Флавозід володіє високою клінічною ефективністю, виразною противірусною та імунокоригуючою активністю при лікуванні ІМ ЕБВ-етіології у дітей. Застосування препарату підвищує ефективність базової терапії ІМ у гострому періоді та мінімізує ризик переходу гострої фази захворювання у затяжну хронічну форму.

Ключові слова: інфекційний мононуклеоз, Епштейна-Барр вірус, діти, лікування, імуногенез, Флавозід.

Література: 
1. Абатуров ОЄ, Височина ІЛ. 2008. Імунотропний ефект фітопрепарату «Флавозід». Совр педиатрия. 4: 99—102.

2. Блохина ЕБ. 2003. Роль латентной инфекции, вызванной вирусом Эпштейна—Барр, в развитии лимфопролиферативных заболеваний. Вопр гематол, онкол и иммунопатол в педиатрии. 2;3: 65—70.

3. Возіанова ЖІ, Глей АІ. 2005. Інфекційний мононуклеоз, спричинений вірусом Епштейна-Барр. Мистецтво лікування. 5: 8—12.

4. Волоха АП, Чернишова ЛІ. 2003. Епштейн-Барр вірусна інфекція у дітей. Суч інфекції. 4: 79—93.

5. Епштейн-Барр вірусна інфекція. Імунопатогенез. Клініка. Лікування. Метод реком. Під ред. ВЄ Казмірчук. К. 2004: 28.

6. Звіт про доклінічне дослідження безпечності препарату — генерику Флавозід. Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя. К. 2004.

7. Иванова ВВ, Камальдинова ЭГ, Левина АС. 2004. Инфекционный мононуклеоз: тактика терапии больных с нелегким течением заболевания : информ. письмо для педиатров. СПб: 24.

8. Исаков ВА, Архипова ЕИ, Исаков ДВ. 2013. Герпесвирусные инфекции человека. Рук-во для врачей. 2-е изд, перераб и доп. СПб, СпецЛит: 670.

9. Краснов ВВ. 2003. Инфекционный мононуклеоз. Клиника, диагностика, современные принципы лечения. Сб ст. СПб-Нижний Новгород: 44.

10. Крючко ТА, Кинаш ЮМ. 2007. Актуальные вопросы лечения герпетической инфекции у детей. Перинатол и педиатрия. 3: 64—68.

11. Кудин АП. Лечение Эпштейн-Барр вирусной инфекции у детей. http://www.bsmu.by.

12. Кудин АП, Романовская ТР, Белевцев МВ. Состояние специфического иммунитета при инфекционном мононуклеозе у детей. http://www bsmu.by.

13. Минцер ОП, Угаров БН, Власов ВВ. 1991. Методы обработки медицинской информации. Учеб пособ. К, Вища школа: 271.

14. Иванова ВВ, Родионова ОВ, Александрова НВ, Железникова ГФ. 2002. Принципы иммуномодулирующей терапии у детей после перенесенного инфекционного мононуклеоза. Интернац журн иммунореабилитации. 4;1: 126.

15. Проведення додаткових доклінічних досліджень нових форм препарату «Протефлазід». Звіт. Інститут епідеміології і інфекційних хвороб ім. ЛВ Громашевського АМН України. К. 2003.

16. Харченко ЮП, Шаповалова ГА. 2007. Застосування препарату флавозід при інфекційному мононуклеозі у дітей. Совр педиатрия. 4: 115—118.

17. Юлиш ЕИ, Волосовец АП. 2005. Врожденные и приобретенные TORCH-инфекции у детей. Донецк, Регина: 216.

18. Roy M, Bailey B, Amre DK et al. 2004. Dexamethasone for the treatment of sore throat in children with suspected infectious mononucleosis: a randomized, double-blind, placebo-controlled, clinical trial. Archiv Pediatric Adolescent Med. 158: 250—254. http://dx.doi.org/10.1001/archpedi.158.3.250; PMid:14993084

19. Cohen JI, Kimura H, Nakamura S et al. 2009. Epstein-Barr virus-associated lymphoproliferative disease in non-immunocompromised hosts: a status report and summary of an international meeting, 8—9 September 2008. Ann Oncol. 20(9): 1472—1482. http://dx.doi.org/10.1093/annonc/mdp064; PMid:19515747 PMCid:PMC2731018

20. Foerster J. 1999. Infectious mononucleosis. Lee. Wintrobe's Clinical Hematology. 10th ed. 1926—1955.

21. Gershburg E, Pagano JS. 2005. Epstein—Barr infections: prospects for treatment. J of Antimicrobial Chemotherapy. 56;2: 277—281. http://dx.doi.org/10.1093/jac/dki240; PMid:16006448

22. Kawa K. 2000. Epstein—Barr virus_associated diseases in humans. Inf J Hematol. 71: 108—117. PMid:10745621

23. Craig MV, Clare N, Skar JL, Banks PM. 1992. T-cell lymphoma and virus_associated hemophagocytic syndrome. Am J Clin Pathol. 97: 189—94.

24. Faulkner GC, Krajewski AS, Crawford DH. 2000. The infectious mononucleosis and outs of EBV infеction. Trends in Microiology. 8: 185—189.