Paediatric Surgery (Ukraine).2022.4(77):50-55; doi 10.15574/PS.2022.77.50
Чайківська Е. Ф.^1,2, Гижа Л. Ю.^1,2, Переяслов А. А.^1
1Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна
²КНП ЛОР Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «ОХМАТДИТ», Україна

Для цитування: Чайківська ЕФ, Гижа ЛЮ, Переяслов АА. (2022). Лікування дітей з перекрутом придатків матки. Хірургія дитячого віку (Україна). 4(77): 50-55; doi 10.15574/PS.2022.77.50.
Стаття надійшла до редакції 26.09.2022 р., прийнята до друку 20.12.2022 р.

Відсутність специфічних симптомів перекруту придатків матки утруднює діагностику, а це може зумовлювати відтермінування хірургічного втручання і, як наслідок, – зростання ризику розвитку некротичних змін у придатках матки. На сьогодні хірургічна тактика лікування пацієнтів із цією патологією передбачає проведення деторсії, проте питання вибору методу лікування при перекруті придатків матки залишається предметом дискусій між дитячими хірургами та гінекологами.
Мета – узагальнити власний досвід лікування дівчат із перекрутом придатків матки.
Матеріали та методи. Роботу побудовано на результатах лікування 73 пацієнток, яких оперували упродовж 2010-2021 рр. Діагноз встановлено на основі об’єктивного обстеження та даних ультрасонографії (УСГ). Проведено 74 хірургічні втручання (одну пацієнтку прооперовано двічі), зокрема 57 (77%) лапароскопічних і 17 (23%) лапаротомних. Виконано 49 (66,2%) органозберігаючих операцій і 25 (33,8%) аднексектомій.
Статистичне опрацювання результатів дослідження здійснено з використанням програми «StatPlus: mac, AnalystSoft Inc.» (version v8).
Результати. Середній вік пацієнток становив 11,5±0,5 року. Больовий синдром (100%) і блювання (49,3%) були основними клінічними проявами. Основними УСГ-ознаками були однобічне збільшення яєчника та периферичне зміщення фолікулів. Відсутність кровоплину у збільшеному яєчнику виявили у 39,5%, а симптом «виру» – в 11,6% пацієнток. Серед пацієнток простий перекрут відмітили у 24,3%, тоді як перекрут, зумовлений наявністю кісти або дермоїдної пухлини, – у 75,7% пацієнток. Тільки деторсію виконали у 24,3% пацієнток, а у 42,5% дітей її доповнили цистектомією. Аднексектомію провели у 32,2% пацієнток.
Висновки. Про діагноз перекруту придатків матки слід пам’ятати у всіх пацієнток, яких госпіталізують із синдромом гострого абдомінального болю. УСГ з або без допплерографії є першочерговим методом інструментальної діагностики. Лапароскопічна деторсія, проста або доповнена цистектомією, є основним методом хірургічного лікування пацієнток із перекрутом придатків матки.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, перекрут придатків матки, хірургічне лікування, лапароскопія, реторсія.

ЛІТЕРАТУРА

1. Adeyemi-Fowode O, McCracken KA, Todd NJ. (2018). Adnexal torsion. J Pediatr Adolesc Gynecol. 31 (4): 333-338. https://doi.org/10.1016/j.jpag.2018.03.010; PMid:29653167

2. Alberto EC, Tashiro J, Zheng Y et al. (2021). Variations in the management of adolescent adnexal torsion at a single institution and the creation of a unified care pathway. Pediatr Surg Int. 37 (1): 129-135. https://doi.org/10.1007/s00383-020-04782-1; PMid:33242170

3. Ashwal E, Hiersch L, Krissi H, et al. (2015). Characteristics and management of ovarian torsion in premenarchal compared with postmenarchal patients. Obstet Gynecol. 126 (3): 514-520. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000000995; PMid:26244532

4. Campbell BT, Austin DM, Kahn O et al. (2015). Current trends in the surgical treatment of pediatric ovarian torsion: we can do better. J Pediatr Surg. 50 (8): 1374-1377. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2015.04.018; PMid:26026345

5. Celik A, Ergun O, Aldemir H et al. (2005). Long-term results of conservative management of adnexal torsion in children. J Pediatr Surg. 40 (4): 704-708. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2005.01.008; PMid:15852284

6. Childress KJ, Dietrich JE. (2017). Pediatric ovarian torsion. Surg Clin N Am. 97 (1): 209-221. https://doi.org/10.1016/j.suc.2016.08.008; PMid:27894428

7. Cohen SB, Wattiez A, Seidman DS et al. (2003). Laparoscopy versus laparotomy for detorsion and sparing of twisted ischemic adnexa. JSLS. 7 (4): 295-299.

8. Fiegel HC, Gfroerer S, Theilen TM et al. (2021). Ovarian lesions and tumors in infants and older children. Innov Surg Sci. 6 (4): 173-179. https://doi.org/10.1515/iss-2021-0006; PMid:35937851 PMCid:PMC9294339

9. Galinier P, Carfagna L, Delsol M et al. (2009). Ovarian torsion. Management and ovarian prognosis: a report of 45 cases. J Pediatr Surg. 44 (9): 1759-1765. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2008.11.058; PMid:19735822

10. Guthrie BD, Adler MD, Powell EC. (2010). Incidence and trends of pediatric ovarian torsion hospitalizations in the United States, 2000-2006. Pediatrics. 125 (3): 532-538. https://doi.org/10.1542/peds.2009-1360; PMid:20123766

11. Hartman SJ, Prieto JM, Naheedy JH et al. (2021). Ovarian volume ratio is a reliable predictor of ovarian torsion in girls without an adnexal mass. J Pediatr Surg. 56 (1): 180-182. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2020.09.031; PMid:33121739

12. Karavadara D, Davidson JR, Story L et al. (2021). Missed opportunities for ovarian salvage in children: an 8-year review of surgically managed ovarian lesions at a tertiary pediatric surgery centre. Pediatr Surg Int. 37 (9): 1281-1286. https://doi.org/10.1007/s00383-021-04935-w; PMid:34235545 PMCid:PMC8325645

13. Kives S, Gascon S, Dubuc É, Van Eyk N. (2017). No. 341-Diagnosis and management of adnexal torsion in children, adolescents, and adults. J Obstet Gynaecol Can. 39 (2): 82-90. https://doi.org/10.1016/j.jogc.2016.10.001; PMid:28241927

14. Lipsett SC, Haines L, Monuteaux MC et al. (2021). Variation in oophorectomy rates for children with ovarian torsion across US children's hospitals. J Pediatr. 231: 269-272.e1. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2020.12.019; PMid:33340550 PMCid:PMC8005438

15. Ngo AV, Otjen JP, Parisi MT et al. (2015). Pediatric ovarian torsion: A pictorial review. Pediatr Radiol. 45 (12): 1845-1855. https://doi.org/10.1007/s00247-015-3385-x; PMid:26209957

16. Nguyen KP, Valentino WL, Bui D, Milestone H. (2022). Ovarian torsion: Presentation and management in a pediatric patient. Case Rep Obstet Gynecol. 2022: Article ID 9419963. https://doi.org/10.1155/2022/9419963; PMid:35402055 PMCid:PMC8984062

17. Oelsner G, Cohen SB, Soriano D et al. (2003). Minimal surgery for the twisted ischaemic adnexa can preserve ovarian function. Hum Reprod. 18 (12): 2599-2602. https://doi.org/10.1093/humrep/deg498; PMid:14645177

18. Oltmann SC, Fischer A, Barber R et al. (2009). Cannot exclude torsion – a 15-year review. J Pediatr Surg. 44 (6): 1212-1216. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2009.02.028; PMid:19524743

19. Pathak IS, Jurak J, Mulla ZD, Kupesic Plavsic S. (2018). Predictors of oophorectomy in girls hospitalized in Texas with ovarian torsion. Hosp Pediatr. 8 (5): 274-279. https://doi.org/10.1542/hpeds.2017-0095; PMid:29636365

20. Prieto JM, Kling KM, Ignacio RC et al. (2019). Premenarchal patients present differently: a twist on the typical patient presenting with ovarian torsion. J Pediatr Surg. 54 (12): 2614-2616. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2019.08.020; PMid:31500875

21. Quint EH, Smith YR. (1999). Ovarian surgery in premenarchal girls. J Pediatr Adolesc Gynecol. 12 (1): 27-29. https://doi.org/10.1016/S1083-3188(00)86617-6; PMid:9929837

22. Rey-Bellet Gasser C, Gehri M, Joseph JM, Pauchard JY. (2016). Is it ovarian torsion? A systematic literature review and evaluation of prediction signs. Pediatr Emerg Care. 2 (4): 256-261. https://doi.org/10.1097/PEC.0000000000000621; PMid:26855342

23. Rousseau V, Massicot R, Darwish AA et al. (2008). Emergency management and conservative surgery of ovarian torsion in children: a report of 40 cases. J Pediatr Adolesc Gynecol. 21 (4): 201-206. https://doi.org/10.1016/j.jpag.2007.11.003; PMid:18656074

24. Sasaki KJ, Miller CE. (2014). Adnexal torsion: review of the literature. J Minim Invasive Gynecol. 21 (2): 196-202. https://doi.org/10.1016/j.jmig.2013.09.010; PMid:24126258

25. Scheier E. (2022). Diagnosis and management of pediatric ovarian torsion in the emergency department: Current insights. Open Access Emerg Med. 14: 283-291. https://doi.org/10.2147/OAEM.S342725; PMid:35770141 PMCid:PMC9236466

26. Sola R, Wormer BA, Walters AL et al. (2015). National trends in the surgical treatment of ovarian torsion in children: An analysis of 2041 pediatric patients utilizing the nationwide inpatient sample. Am Surg. 81 (9): 844-848. https://doi.org/10.1177/000313481508100914; PMid:26350658

27. Ssi-Yan-Kai G, Rivain AL, Trichot C et al. (2018). What every radiologist should know about adnexal torsion. Emerg Radiol. 25 (1): 51-59. https://doi.org/10.1007/s10140-017-1549-8; PMid:28884300

28. Tielli A, Scala A, Alison M et al. (2022). Ovarian torsion: diagnosis, surgery, and fertility preservation in the pediatric population. Eur J Pediatr. 181 (4): 1405-1411. https://doi.org/10.1007/s00431-021-04352-0; PMid:35094159

29. Tsai J, Lai JY, Lin YH et al. (2022). Characteristics and risk factors for ischemic ovary torsion in children. Children (Basel). 9 (2): 206. https://doi.org/10.3390/children9020206; PMid:35204926 PMCid:PMC8869959

30. Tzur T, Smorgick N, Sharon N et al. (2021). Adnexal torsion with paraovarian cysts in pediatric and adolescent populations: A retrospective study. J Pediatr Surg. 56 (2): 324-327. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2020.05.023; PMid:32571539

31. Wang JH, Wu DH, Jin H, Wu YZ. (2010). Predominant etiology of adnexal torsion and ovarian outcome after detorsion in premenarchal girls. Eur J Pediatr Surg. 20 (5): 298-301. https://doi.org/10.1055/s-0030-1254110; PMid:20533130