HEALTH OF WOMAN.2015.5(101):55–58; doi 10.15574/HW.2015.101.55

Лейоміома матки – алгоритми лікування жінок репродуктивного віку

Запорожченко М. Б.

Одеський національний медичний університет

Метою роботи було вдосконалення алгоритму ведення пацієнток із лейоміомою матки. Обстежено 354 жінки з лейо-міомою матки. Лікувально-профілактичні заходи проводили відповідно до клінічних протоколів, затверджених наказами МОЗ України. Було детально зібрано анамнез хворих, проведено лабораторне, інструментальне та апаратне обстеження, морфогістологічне та імуногістохімічне дослідженням ендометрія з визначенням маркерів антигів CD34, Ki-67, CD45, a-SMA. Удосконалено алгоритм ведення пацієнток із лейоміомою матки. Урахування багаточисельних етіологічних чинників та патогенетичних механізмів утворення доброякісної пухлини є основним у визначенні комплексного етапного комбінованого лікування лейоміоми матки. Підхід до вибору лікувально-профілактичних заходів повинен бути суто індивідуальним і патогенетично обґрунтованим із урахуванням індивідуальних особливостей організму жінки на молекулярно-генетичному рівні, оцінки висхідного стану її організму (спадкова схильність, наявність супутньої екстрагенітальної патології, характеристики генеративної, репродуктивної функцій, вік пацієнтки, клінічна форма лейоміоми). У хворих з простою лейоміомою матки при плануванні вагітності показано медикаментозне лікування, а у випадку відсутності ефекту – міомектомія. За відсутності онкопроцесу можливі варіанти ведення хворих з лейоміомою матки проліферативного типу: консервативна терапія, хірургічне лікування, медикаментозна терапія в комбінації з хірургічним лікуванням міоми матки, емболізація маткових артерій, кожен з яких має свої чіткі показання.
 

Ключові слова: алгоритм ведення, лейоміома матки.
 

Література:

1. Буянова СН, Мгелиашвили МВ, Петракова СА. 2008. Современные представления об этиологии, патогенезе и морфогенезе миомы матки. Российский вестник акушера-гинеколога 8;6:45–51.

2. Генетический паспорт – основа индивидуальной и предективной медицины. Под ред. Баранова ВС. Спб, Изд-во Н-Л. 2009:528.

3. Запорожан ВМ, Міщенко ВП, Руденко ІВ. 2011. Сучані погляди на діагностику гестаційних ускладнень. Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. К, Інтермед:369–372.

4. Ищенко АИ, Ботвин МА, Ланчинский ВИ. 2010. Миома матки: этиология, патогенез, диагностика, лечение. М, Издательский дом Видар:6–9,19–27.

5. Косей НВ. 2009. Лейоміома матки (клініка, патогенез, діагностика та лікування). Автореф. дис. д. мед. наук : спец. 14.01.01. К:36.

6. Тихомиров АЛ, Лубнин ДМ. 2006. Миома матки. М, МИА:174.

7. Willian HP. 2007. Etiology, symptomatology and diagnosis of uterine myomas. Fertil Steril. 87:725–736. http://dx.doi.org/10.1016/j.fertnstert.2007.01.093; PMid:17430732