Modern Pediatrics. Ukraine. (2024). 4(140): 131-136. doi: 10.15574/SP.2024.140.131
Матейко Г. Б., Матвісів М. В., Антонюк Л. В., Горбаль Н. Б., Пилюк І. І.
Івано-Франківський національний медичний університет, Україна

Для цитування: Матейко ГБ, Матвісів МВ, Антонюк ЛВ, Горбаль НБ, Пилюк ІІ. (2024). Лейкемоїдна реакція еозинофільного типу в дитини з мікст-гельмінтозом. Сучасна педіатрія. Україна. 4(140): 131-136. doi: 10.15574/SP.2024.140.131.
Стаття надійшла до редакції 21.02.2024 р., прийнята до друку 14.05.2024 р.

Лейкемоїдні реакції (ЛР) – це зміни в крові та органах кровотворення, які нагадують лейкози та інші пухлини кровотворної системи, але завжди мають реактивний характер і не трансформуються в пухлину. У виникненні ЛР етіологічну роль відіграють віруси, токсини тканинних гельмінтів, біологічно активні речовини, які вивільняються при гемолізі еритроцитів, імунних, алергічних процесах і сепсисі. При цьому можлива гіперплазія кровотворних клітин за нормального співвідношення елементів у кістковому мозку.
Мета – на прикладі клінічного випадку ознайомити лікарів із діагностуванням і лікуванням мікст-гельмінтозу, ускладненого ЛР еозинофільного типу в дитини.
Описано клінічний випадок ЛР еозинофільного типу в дитини з мікст-гельмінтозом: токсокароз, трихінельоз, аскаридоз. Хлопчика Н., віком 8 років, госпіталізовано до інфекційної лікарні на 13-ту добу хвороби зі скаргами на підвищену температуру тіла до 39,0-39,5°С, ломоту в тілі. Упродовж усього часу дитину ліковано педіатром із приводу гострого респіраторного захворювання: тонзилофарингіту, призначено антибіотикотерапію та нестероїдні протизапальні препарати – без позитивної динаміки. В інфекційній лікарні діагностовано токсокароз, трихінельоз та аскаридоз,  призначено антигельмінтну та симптоматичну терапію. Однак стан дитини не поліпшувався, у крові наростав лейкоцитоз та еозинофілія. З метою заперечення неопластичного процесу дитині проведено пункцію кісткового мозку, не виявлено ознак, характерних для лейкозу. Призначено глюкокортикоїди та антигістамінні препарати, на тлі застосування яких у дитини виявлено позитивну клініко-лабораторну динаміку.
Висновки. Наведений клінічний випадок показує необхідність ретельного аналізу клініко-анамнестичних, епідеміологічних і сучасних методів обстеження для діагностування гельмінтозів. За наявності гіпереозинофілії важливо діагностувати її причини: пухлини, інфекційні та ревматологічні захворювання, алергічні та атопічні стани, паразитози. Такі пацієнти завжди потребують мультидисциплінарного підходу в плані діагностування та лікування.
Дослідження виконано за принципами Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дитини.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: лейкемоїдна реакція, мікст–гельмінтози, токсокароз, аскаридоз, трихінельоз, діти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Дорош ОІ, Дудаш ПЙ, Чезаро С, Петрончак ОА та співавт. (2019). Лейкемоїдні реакції та хронічні мієлопроліферативні захворювання у дітей: схожість і відмінності. Сучасна педіатрія. Україна. 5(101): 9-30. https://doi.org/10.15574/SP.2019.101.9

2. Hoofien A, Yarden-Bilavski H, Ashkenazi S et al. (2018). Leukemoid reaction in the pediatric population: etiologies, outcome, and implications. Eur J Pediatr. 177: 1029-1036. https://doi.org/10.1007/s00431-018-3155-5; PMid:29696475

3. Крамарьов СО, Закордонець ЛВ. (2019). Лікування гельмінтозів. Сучасний погляд на проблему. Актуальна інфектологія. 7(5): 252-258. https://doi.org/10.22141/2312-413x.7.5.2019.183704

4. Поночевна ОВ, Охотнікова ОМ. (2018). Синдром гіпереозинофілії: сучасна сутність, розмаїття причин, складність діагностики і вибору терапії. Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 7(112): 24-31.

5. Portich JP, Faulhaber GAM. (2019). Leukemoid reaction: A 21st-century cohort study. Int J Lab Hematol. 00: 1-6. https://doi.org/10.1111/ijlh.13127; PMid:31765058

6. Pryshliak OY, Protsyk AL, Semaniv MV, Boichuk OP, Gerych PR. (2022). Effect of probiotics on the intestinal microbiota of patients with giardiasis and ascariasis. Journal of medicine and life. 15(10): 1278. https://doi.org/10.25122/jml-2022-0191; PMid:36420289 PMCid:PMC9675309

7. Skulinova K, Novak J, Kasny M, Kolarova L. (2020). Seroprevalence of Larval Toxocarosis in the Czech Republic. Acta Parasitol. 65(1): 68-76. https://doi.org/10.2478/s11686-019-00121-0; PMid:31586285

8. Захарчук ОІ. (2020). Стан гуморальної ланки імунітету у дітей хворих на токсокароз. Український журнал медицини, біології та спорту. 5(4): 150-154. https://doi.org/10.26693/jmbs05.04.150.