Modern Pediatrics. Ukraine. (2025).1(145): 57-63. doi: 10.15574/SP.2025.1(145).5763
Кирик О. В., Назар О. В., Корнійчук І. Ю.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Для цитування: Кирик ОВ, Назар ОВ, Корнійчук ІЮ. (2025). Лабораторно-інструментальна діагностика та індивідуальна програма реабілітації дітей із церебральним паралічем. Сучасна педіатрія. Україна. 1(145): 57-63. doi: 10.15574/SP.2025.1(145).5763.
Стаття надійшла до редакції 01.10.2024 р., прийнята до друку 11.02.2025 р.

Церебральний параліч (ЦП) є однією з найчастіших причин дитячої інвалідності у світі та в Україні. ЦП впливає на поставу, рівновагу і здатність рухатися, що, своєю чергою, призводить до вторинних ускладнень і різного ступеня порушення діяльності та функціонування. Зменшення ризиків виникнення вторинних ускладнень і поліпшення функціональних можливостей у дітей із ЦП можливе за умови ранньої діагностики та реабілітації в рамках послуги раннього втручання (РВ), яка забезпечує супровід і реабілітацію дітей за індивідуальною програмою від народження до 4 років.
Мета – здійснити порівняльний аналіз ступеня порушень у дітей зі спастичним ЦП залежно від того, чи проходили вони індивідуальну програму реабілітації в рамках послуги РВ віком від народження до 4 років.
Матеріали та методи. Досліджено 105 дітей, поділених на дві групи: група А (43 дитини, які отримували послугу РВ); група Б (62 дитини, які не отримували спеціалізованого втручання). Рівень порушень у дітей оцінено за допомогою лабораторно-інструментальних методів і стандартизованих міжнародних шкал.
Результати. Діти групи A мали менш виражені ортопедичні ускладнення (сколіоз, вивихи кульшових суглобів та ін.). Діти групи A мали більші показники вітаміну D (24,98±1,164 нг/мл проти 20,85±1,194 нг/мл). Показники рівня кальцію в крові не різнилися між групами дітей (1,28±0,007 ммоль/л проти 1,30±0,009 ммоль/л). Показники електрокардіограми і загального аналізу крові статистично значущих відмінностей між групами не виявили.
Висновки. Послуга РВ від народження до 4 років із використанням індивідуальної програми реабілітації позитивно впливає на профілактику вторинних ортопедичних ускладнень у дітей із ЦП, сприяючи поліпшенню виконання діяльності, функціонування та участі дітей із ЦП.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків або опікунів дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: церебральний параліч, діагностика, фізична реабілітація, мультидисциплінарний підхід, раннє втручання, порушення постави, біль, поліморбідність, емоційно-вольові розлади, нейропсихологічна реабілітація, вітамін D, кальцій, вивих і підвивих кульшових суглобів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Alenazi KA, Alanezi AA. (2024). Prevalence of Vitamin D Deficiency in Children with Cerebral Palsy: A Meta-Analysis. Pediatric neurology. 159: 56-61. https://doi.org/10.1016/j.pediatrneurol.2024.03.021; PMid:39137591

2. Altman DG. (1991). Practical statistics for medical research. London: Chapman and Hall: 632. https://doi.org/10.1201/9780429258589

3. Bax M, Goldstein M, Rosenbaum P, Leviton A, Paneth N, Dan B et al. (2005). Proposed definition and classification of cerebral palsy. Developmental Medicine & Child Neurology. 47(8): 571-6. https://doi.org/10.1017/S001216220500112X; PMid:16108461

4. Brehher K, Kampoy K, Kolomb V, Deksi T, Domellof M, Fʹyutrell M et al. (2013). Vitamin D in the Healthy European Pediatric Population. Zhurnal dytyachoyi hastroenterolohiyi ta kharchuvannya. 56: 692-701. https://doi.org/10.1097/MPG.0b013e31828f3c05; PMid:23708639

5. Cloake T, Gardner A. (2016). The management of scoliosis in children with cerebral palsy: a review. Journal of spine surgery (Hong Kong). 2(4): 299-309. https://doi.org/10.21037/jss.2016.09.05; PMid:28097247 PMCid:PMC5233861

6. Davis E, Shelly A, Waters E, Davern M. (2010). Measuring the quality of life of children with cerebral palsy: comparing the conceptual differences and psychometric properties of three instruments. Developmental Medicine & Child Neurology. 52(2): 174-180. https://doi.org/10.1111/j.1469-8749.2009.03382.x; PMid:19549193

7. Eliasson AC, Krumlinde-Sundholm L, Rösblad B, Beckung E, Arner M, Ohrvall AM et al. (2006). The Manual Ability Classification System (MACS) for children with cerebral palsy: scale development and evidence of validity and reliability. Developmental Medicine & Child Neurology. 48(7): 549-54. PMID: 16780622. https://doi.org/10.1111/j.1469-8749.2006.tb01313.x

8. Fisher RA. (1992). Statistical Methods for Research Workers. In: Kotz, S., Johnson, N.L. (eds) Breakthroughs in Statistics. Springer Series in Statistics. Springer, New York, NY. https://doi.org/10.1007/978-1-4612-4380-9_6

9. Gray L, Ng H, Bartlett D. (2010). The gross motor function classification system: an update on impact and clinical utility. Pediatric Physical Therapy. 22(3): 315-320. https://doi.org/10.1097/PEP.0b013e3181ea8e52; PMid:20699783

10. Hidecker MJ, Paneth N, Rosenbaum PL, Kent RD, Lillie J, Eulenberg JB et al. (2011). Developing and validating the Communication Function Classification System for individuals with cerebral palsy. Developmental Medicine & Child Neurology. 53(8): 704-710. https://doi.org/10.1111/j.1469-8749.2011.03996.x; PMid:21707596 PMCid:PMC3130799

11. Kyryk OV. (2023). Current trends in individual rehabilitation programs for children with cerebral palsy: a crucial step towards improving quality of life (literature review). Modern Pediatrics. Ukraine. 7(135): 94-104. https://doi.org/10.15574/SP.2023.135.94

12. Kyryk OV, Nazar OV. (2024). International practices in diagnosing the level of functioning of children with cerebral palsy (literature review). Modern Pediatrics. Ukraine. 4(140): 83-92. https://doi.org/10.15574/SP.2024.140.83

13. Kyryk OV, Nazar OV. (2024). Comparative assessment of quality of life and functional status of children with cerebral palsy according to their early treatment. Modern Pediatrics. Ukraine. 6(142): 79-87. https://doi.org/10.15574/SP.2024.6(142).7987

14. McConnell D, Savage A. (2015). Stress and Resilience Among Families Caring for Children with Intellectual Disability: Expanding the Research Agenda. Current Developmental Disorders Reports. 2: 100-109. https://doi.org/10.1007/s40474-015-0040-z

15. Morgan C, Fetters L, Adde L, Badawi N, Bancale A, Boyd RN et al. (2021). Early Intervention for Children Aged 0 to 2 Years With or at High Risk of Cerebral Palsy: International Clinical Practice Guideline Based on Systematic Reviews. JAMA Pediatrics. 175(8): 846-858. https://doi.org/10.1001/jamapediatrics.2021.0878; PMid:33999106 PMCid:PMC9677545

16. . Назар ОВ (2012). Оцінка якості життя у дітей з дитячим церебральним паралічем. Український вісник психоневрології. 20(3): 125.

17. Novak I, McIntyre S, Morgan C, Campbell L, Dark L, Morton N et al. (2013). A systematic review of interventions for children with cerebral palsy: state of the evidence. Developmental Medicine & Child Neurology. 55(10): 885-910. https://doi.org/10.1111/dmcn.12246; PMid:23962350

18. Novak I, Morgan C, Adde L, Blackman J, Boyd RN, Brunstrom-Hernandez J et al. (2017). Early, Accurate Diagnosis and Early Intervention in Cerebral Palsy: Advances in Diagnosis and Treatment. JAMA Pediatrics. 171(9): 897-907. https://doi.org/10.1001/jamapediatrics.2017.1689; PMid:28715518 PMCid:PMC9641643

19. Novak I, Morgan C, Fahey M, Finch-Edmondson M, Galea C, Hines A et al. (2020). State of the Evidence Traffic Lights 2019: Systematic Review of Interventions for Preventing and Treating Children with Cerebral Palsy. Current Developmental Disorders Reports. 20(2): 3. https://doi.org/10.1007/s11910-020-1022-z; PMid:32086598 PMCid:PMC7035308

20. Palisano RJ, Rosenbaum P, Bartlett D, Livingston MH. (2008). Content validity of the expanded and revised Gross Motor Function Classification System. Developmental Medicine & Child Neurolog. 50(10): 744-750. https://doi.org/10.1111/j.1469-8749.2008.03089.x; PMid:18834387

21. Rosenbaum P, Stewart D. (2004). The World Health Organization International Classification of Functioning, Disability, and Health: a model to guide clinical thinking, practice and research in the field of cerebral palsy. Seminars in Pediatric Neurology. 11(1): 5-10. https://doi.org/10.1016/j.spen.2004.01.002; PMid:15132248

22. Shapiro SS, Wilk MB. (1965). An analysis of variance test for normality (complete samples). Biometrika. 52(3-4): 591-611. https://doi.org/10.1093/biomet/52.3-4.591

23. Shrader MW, Wimberly L, Thompson R. (2019). Hip Surveillance in Children With Cerebral Palsy. The Journal of the American Academy of Orthopaedic Surgeons. 27(20): 760-768. https://doi.org/10.5435/JAAOS-D-18-00184; PMid:30998565

24. Sullivan PB, Juszczak E, Bachlet AM, Lambert B, Vernon-Roberts A, Grant HW et al. (2005). Gastrostomy tube feeding in children with cerebral palsy: a prospective, longitudinal study. Developmental Medicine & Child Neurology. 47(2): 77-85. https://doi.org/10.1017/S0012162205000162; PMid:15707230

25. Varni JW, Seid M, Rode CA. (1999). The PedsQL: measurement model for the pediatric quality of life inventory. Medical Care. 37(2): 126-139. https://doi.org/10.1097/00005650-199902000-00003; PMid:10024117

26. Верховна Рада України (2021). Про реабілітацію у сфері охорони здоров'я. Закон України від 15 грудня 2021 року №1962-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1053-20#Text.

27. World Health Organization & United Nations Children's Fund (‎UNICEF)‎ (‎2012)‎. Early childhood development and disability: a discussion paper. Geneva: World Health Organization. URL: https://iris.who.int/handle/10665/75355.

28. World Health Organization. (2007). International Classification of Functioning, Disability, and Health: Children & Youth Version: ICF-CY. Geneva: WHO: 351.

29. World Medical Association (2013). World Medical Association Declaration of Helsinki: ethical principles for medical research involving human subjects. JAMA. 310(20): 2191-4. https://doi.org/10.1001/jama.2013.281053; PMid:24141714