Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2019.3(79):32-39; doi 10.15574/PP.2019.79.32

С.О. Сіромаха, С.С. Арванітакві, С.А. Руденко, В.В. Лазоришинець
ДУ «Національний інститут серцево–судинної хірургії імeні М.М. Амосова НАМН України», м. Київ

Для цитування: Сіромаха СО, Арванітакві СС, Руденко СА, Лазоришинець ВВ. (2019). Коронарна недостатність під час вагітності. Епідеміологія, методи діагностики та лікування. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 3(79): 32-39. doi 10.15574/PP.2019.79.32
Стаття надійшла до редакції 18.04.2019 р., прийнята до друку 09.09.2019 р.

У статті представлено огляд літератури щодо коронарної недостатності (КН) у вагітних. Наведено епідеміологію КН. Описано причини виникнення цієї патології у вагітних та її симптоми. Окреслено основні методи діагностики і лікування КН. Коронарна недостатність — це гострі і хронічні захворювання, що характеризуються невідповідністю між потребою міокарда в кисні та величиною коронарного кровотоку. Частота виникнення КН залежить від сімейного анамнезу атеросклеротичних захворювань, дисліпідемії, активізації, харчування, стресового впливу, рівня цукру в крові, куріння, користування оральними контрацептивами в минулому. Основною причиною розвитку КН є атеросклеротичні порушення коронарних артерій, зумовлені загальними факторами ризику КН, а також гемодинамічними, гемостатичними і гормональними змінами під час вагітності. Коронарна недостатність становить загрозу здоров'ю і життю вагітної та її дитини. Діагностика КН під час вагітності є утрудненою і може включати в себе ризики для плода. Передусім використовують неінвазивні методи, які таких ризиків не несуть. Впровадження перкутанне коронарне втручання (ПКВ) як методу лікування знижує рівень материнської смертності на 15%. Для зменшення тератогенного впливу іонізуючого випромінювання рекомендують ПКВ після 15 тижнів вагітності із закінченням органогенезу плода. Але при гострому коронарному синдромі виконують ПКВ в екстреному порядку в будь+якому терміні вагітності. Коронарне шунтування є також можливою опцією для екстреної реваскуляризації міокарда. Коронарне шунтування на «працюючому» серці є операцією вибору за неможливістю застосування ендоваскулярних методів. За даними літератури, післяопераційна летальність вагітних під час операції не відрізняється від летальності в «не вагітній» групі пацієнтів, проте фетальна смертність сягає 20%, особливо із застосуванням штучного кровообігу. Перед призначенням лікарських засобів для серцево-судинної системи слід враховувати їх вплив на матковий кровотік і плід. Вагітних жінок із КН необхідно госпіталізувати у високоспеціалізовані заклади охорони здоров'я, на базі яких функціонує pregnancy heart team та де є можливість швидкого надання допомоги як вагітній, так і новонародженому.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вагітність, коронарна недостатність, гострий коронарний синдром.

ЛІТЕРАТУРА

1. Сіромаха СО, Лазоришинець ВВ, Береговий ОА, Гулак БГ, Марченко МВ. (2017). Особливості анастезіологічного забезпечення у вагітних із кардіальною патологією. Вісник серцево-судинної хірургії. 1 (27): 105—109.

2. Лазоришинець ВВ, Давидова ЮВ, Лиманська АЮ, Сіромаха СО. (2019). Складна GUCH-пацієнтка в акушерській практиці: мультидисциплінарний підхід до кардіоперинатального супроводу. Перинатология и педиатрия. 1 (77): 5—11. https://doi.org/10.15574/PP.2019.77.5

3. Сіромаха СО. (2017). Мультидисциплінарна допомога вагітним та породіллям з кардіальною патологією в Україні. Врачебное дело. 3—4 (1142): 152—157.

4. Angela J Kealey. (2010). Coronary artery disease and myocardial infarction in pregnancy: A review of epidemiology, diagnosis, and medical and surgical management. Can J Cardiol. Jun-Jul; 26 (6): e185-e186. https://doi.org/10.1016/S0828-282X(10)70397-4

5. Arnoni RT, Arnoni AS, Bonini RC et al. (2003). Risk factors associated with cardiac surgery during pregnancy. Ann Thorac Surg. 76 (5): 1605—1608. https://doi.org/10.1016/S0003-4975(03)01188-3

6. Bauer TW, Moore GW, Hutchins GM. (1982). Morphologic evidence for coronary artery spasm in eclampsia. Circulation. 65: 255—259. https://doi.org/10.1161/01.CIR.65.2.255; PMid:7198518

7. Bernal JM, Miralles PJ. (1986). Cardiac surgery with cardiopulmonary bypass during pregnancy. Obstet Gynecol Surv. 41: 1—6. https://doi.org/10.1097/00006254-198601000-00001; PMid:3510407

8. Brenner B. (2004). Haemostatic changes in pregnancy. Thromb. Res. 114 (5—6): 409—414. https://doi.org/10.1016/j.thromres.2004.08.004; PMid:15507271

9. Burlew BS. (1990). Managing the pregnant patient with heart disease. Clin Cardiol. 13: 757—762. https://doi.org/10.1002/clc.4960131103; PMid:2272132

10. Carpenter MW, Sady SP, Hoegsberg B et al. (1988). Fetal heart rate response to maternal exertion. JAMA. 259: 3006—3009. https://doi.org/10.1001/jama.259.20.3006; PMid:3285041

11. Chambers CE, Clark SL. (1994). Cardiac surgery during pregnancy. Clin Obstet Gynecol. 37: 316—323. https://doi.org/10.1097/00003081-199406000-00009; PMid:8033446

12. CLASP: a randomized trial of low-doseaspirin for the prevention and treatment of pre-eclampsia among 9364 pregnant women. (1994). CLAPS (Collaborative low-dose aspirin study in pregnancy) collaborative group. Lancet. 343 (8898): 619—629. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(94)92633-6

13. Coolman M, de Groot CJ, Steegers EA et al. (2006). Concentrations of plasminogen activators and the inhibitors in blood preconceptionally, during and after pregnancy. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 128 (1—2): 22—28. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2006.02.004; PMid:16584829

14. ESC Guidelines on the management of cardiovascular diseases during pregnancy (2011). The Task Force on the Management of Cardiovascular Diseases during Pregnancy of the European Society of Cardiology (ESC), 26 August.

15. Garry D, Leikin E, Fleisher AG, Tejani N. (1996). Acute myocardial infarction in pregnancy with subsequent medical and surgical management. Obstet Gynecol. 87: 802—804.

16. Hankins GD, Wendel GD, Jr, Leveno KJ, Stoneham J. (1985). Myocardial infarction during ptegnancy: A review Obstet Gynecol. 65: 139—146.

17. James AH, Jamison MG, Biswas MS et al. (2006). Acute myocardial infarction in pregnancy: a United Stated population-based study. Circulation. 113 (12): 1564—1571. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.105.576751; PMid:16534011

18. James AH, Jamison MG, Biswas MS et al. (2006). Acute myocardial infarction in pregnancy: a United Stated population-based study. Circulation. 113 (12): 1564—1571. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.105.576751; PMid:16534011

19. Karamermer Y, Roos-Hesselink JW. (2007). Coronary heart disease and Pregnancy. Future Cardiol. 3 (5): 559—567. https://doi.org/10.2217/14796678.3.5.559; PMid:19804311

20. Katz H. (1922). About the sudden natural death in pregnancy. During delivery and the puerperium. Archiv Fur Gynaekologie. 115: 283—312.

21. Ladner HE, Danielsen B, Gilbert WM. (2005). Acute myocardial infarction in pregnancy and the puerperium: a population-based study. Obstet Gynecol. 105 (3): 480—484. https://doi.org/10.1097/01.AOG.0000151998.50852.31; PMid:15738011

22. Lewis CE, Funkhouser E, Raczynski JM, Sidney S, Bild DE, Howard BV. (1996). Adverse effect of pregnancy on high density lipoprotein (HDL) cholesterol in young adult women. Am J Epidemiol. 144: 247—254. https://doi.org/10.1093/oxfordjournals.aje.a008919; PMid:8686693

23. Nanette K Wenger. (2015). Transforming Cardiovascular Disease Prevention in Women: Time for the Pygmalion Construct to End. Cardiology. 130: 62—68. https://doi.org/10.1159/000370018; PMid:25531091

24. Parry AJ, Westaby S. (1996). Cardiopulmonary bypass during pregnancy. Ann Thorac Surg. 61: 1865—1869. https://doi.org/10.1016/0003-4975(96)00150-6

25. Pollack PS, Shields KE, Burnett DM et al. (2005). Pregnancy outcomes after maternal exposure to simvastatin and lovastatin. Birth Defects Res. A Clin Mol Teratol. 73 (11): 888—896. https://doi.org/10.1002/bdra.20181; PMid:16163683

26. Pomini F, Mercogliano D, Cavalleti C, Caruso A, Pomini P. (1996). Cardiopulmonary bypass in pregnancy. Ann Thorac Surg. 61: 259—268. https://doi.org/10.1016/0003-4975(95)00818-7

27. Robson SC, Dunlop W, Boys RJ, Hunter S. (1987). Cardiac output during labour. Br Med J (Clin. Res. Ed.) 295 (6607): 1169—1172. https://doi.org/10.1136/bmj.295.6607.1169; PMid:3120929 PMCid:PMC1248244

28. Robson SC, Hunter S, Moore M, Dunlop W (1987). Haemodynamic changes during the puerperium: a Doppler and M-mode echocardiographic study. Obstet Gynecol. 94 (11): 1028—1039. https://doi.org/10.1111/j.1471-0528.1987.tb02286.x; PMid:3322367

29. Roth A, Elkayam U. (1996). Acute myocardial infarction associated with pregnancy. Ann Intern Med. 125 (9): 751—762. https://doi.org/10.7326/0003-4819-125-9-199611010-00009; PMid:8929010

30. Schaefer C, Hannemann D, Meister R et al. (2006). Vitamin K antagonists and pregnancy outcome. A multi-centre prospective study. Thromb. Haemost. 95 (6): 949—957. https://doi.org/10.1160/TH06-02-0108; PMid:16732373

31. Shade GH, Jr, Ross G, Bever FN, Uddin Z, Devireddy L, Gardin JM. (2002). Troponin I in the diagnosis of acute myocardial infarction in pregnancy, labor, and post-partum. Am J Obstet Gynecol. 187: 719—720. https://doi.org/10.1067/mob.2002.126648; PMid:12501092

32. Siu SC, Sermer M, Colman JM et al. (2001). Prospective multicenter study of pregnancy outcomes in women with heart disease. Circulation. 104 (5): 515—521. https://doi.org/10.1161/hc3001.093437; PMid:11479246

33. Spaanderman ME, WIllekes C, Hoeks AP, Ekhart TH, Peeters LL. (2000). The effect of pregnancy on the compliance of large arteries and veins in healthy parous control subjects and women with a history of preeclampsia. Obstet Gynecol. 183 (5): 1278—1286. https://doi.org/10.1067/mob.2000.106750; PMid:11084578

34. Turrentine MA, Braems G, Eamirez MM. (1995). Use of thrombolytics for the treatment of thromboembolic disease during pregnancy. Obstet Gynecol Surv. 50: 534—541. https://doi.org/10.1097/00006254-199507000-00020; PMid:7566831

35. Uri Elkayam et al. (2016). High-Risk Cardiac Disease in Pregnancy. J of the Am College of Cardiology. 68 (4), July. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2016.05.048; PMid:27443437

36. Yoshihiro J. Akashi et al. (2010). Stress Cardiomyopathy. Ann Rev Med. 61: 271—286. https://doi.org/10.1146/annurev.med.041908.191750; PMid:19686084