Ukrainian Journal Health of Woman. 2024. 3(172): 55-60. doi: 10.15574/HW.2024.172.55
Біла В. В.^1,2, Загородня О. С.^2
1КНП «Перинатальний центр м. Києва», Україна
²Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Біла ВВ, Загородня ОС. (2024). Кореляція маркерів материнського та плодового запалення. Український журнал Здоров’я жінки. 3(172): 55-60. doi: 10.15574/HW.2024.172.55.
Стаття надійшла до редакції 02.03.2024 р.; прийнята до друку 15.06.2024 р.

Синдром фетальної запальної відповіді (СФЗВ) – неадекватна реакція імунної системи плода на запальний процес у плаценті, яка супроводжується зростанням рівнів неонатальної смертності та захворюваності.
Мета – оцінити залежність СФЗВ від маркерів запального процесу матері при передчасних пологах у різні гестаційні терміни для визначення терміну розродження.
Матеріали та методи. Обстежено 405 роділь із передчасними одноплідними пологами та їхніх недоношених новонароджених. Методом кореляції Спірмена обчислено залежність між вмістом інтерлейкіна-6 (ІЛ-6) у пуповинній крові новонародженого та лабораторними маркерами материнського запалення в периферійній крові (вмістом лейкоцитів і паличкоядерних нейтрофілів, С-реактивного білка, прокальцитоніну, прозапальних інтерлейкінів), амніотичній рідині (вмістом глюкози, секреторного інгібітора лейкоцитарної протеїнази (СІЛП) і прозапальних інтерлейкінів) та цервікальному слизі (прозапальних інтерлейкінів).
Результати. Між показниками периферійного кровообігу матері та значенням ІЛ-6 виявлено зв’язок лише помірної сили, а вміст ІЛ-6 в амніотичній рідині вказує на сильну кореляцію з концентрацією ІЛ-6 у пуповинній крові екстремально недоношених новонароджених. У цервікальному слизі для СІЛП визначено негативну кореляцію з ІЛ-6 пуповинної крові. Ознаки інфікування новонародженого показують сильну залежність від концентрації С-реактивного білка та прокальцитоніну периферійної крові матері, але цього не виявлено для екстремально недоношених новонароджених. Сильний показник кореляції встановлено між концентрацією глюкози в амніотичній рідині та ознаками інфікування недоношених в обох гестаційних категоріях.
Висновки. Серед показників периферійного кровообігу вагітної жоден не демонструє вагомої кореляції з СФЗВ. Концентрація СІЛП в амніотичній рідині має сильну кореляцію з ознаками плодового запалення незалежно від гестаційного терміну. Вміст СІЛП у цервікальному слизі має сильну негативну кореляцію з критерієм СФЗВ у недоношених від пологів на тлі цілих плодових оболонок. Виявлено сильний кореляційний зв’язок між вмістом глюкози в амніотичній рідині та ознаками інфікування недоношеного. Отже, для екстремально недоношених новонароджених жодний показник периферійної крові матері не корелює з ознаками інфікування.
Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вагітні, новонароджені, синдром фетальної запальної відповіді, С-реактивний білок, прокальцитонін, інтерлейкіни, секреторний інгібітор лейкоцитарної протеїнази, глюкоза амніотичної рідини.

ЛІТЕРАТУРА

1. Біла В, Чернега В. (2023). Запальний статус пологових шляхів вагітних з істміко-цервікальною недостатністю при використанні цервікального шва, акушерського песарію та прогестеронової терапії. Репродуктивне здоров’я жінки. 3(7): 55-60. https://doi.org/10.30841/2708-8731.7.2023.292601.

2. Біла ВВ, Яроцька ЮО. (2023). Пологи в пограничні терміни життєздатності: досвід Перинатального центру м. Києва. Український журнал Здоров’я жінки. 3(166): 33-38. https://doi.org/10.15574/HW.2023.166.33.

3. Brien M-E, Boufaied I, Bernard N et al. (2020). Specific inflammatory profile in each pregnancy complication: A comparative study. Am J Reprod Immunol. 84: e13316. https://doi.org/10.1111/aji.13316; PMid:32761668

4. Choi SR, Choi SJ. (2023). Afterbirth oral fluid secretory leukocyte protease inhibitor decreased in acute histologic chorioamnionitis in preterm birth. Am J Reprod Immunol. 90: e13733. https://doi.org/10.1111/aji.13733; PMid:37382168

5. Combs S, Gravett M, Garite T et al. (2014). Amniotic fluid infection, inflammation, and colonization in preterm labor with intact membranes. Аmerican Journal of obstetrics and gynecology. 210(2): 125.e1-125.e15. Epub 2013 Nov 23. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2013.11.032; PMid:24274987

6. Couceiro J, Matos I, Mendes J et al. (2021). Inflammatory factors, genetic variants, and predisposition for preterm birth. Clinical genetics. 00(4): 357-367. Epub 2021 May 28. https://doi.org/10.1111/cge.14001; PMid:34013526

7. Gomez R, Romero R, Ghezzi F. (1998). The fetal inflammatory response syndrome. American Journal of Obstetrics and Gynecology. 179(1): 194-202. https://doi.org/10.1016/S0002-9378(98)70272-8; PMid:9704787

8. Maki Y, Sato Y, Furukawa S., Sameshima H. (2022). Histological severity of maternal and fetal inflammation is correlated with the prevalence of maternal clinical signs. J. Obstet. Gynaecol. Res. 48: 1318-1327. https://doi.org/10.1111/jog.15241; PMid:35509239

9. Мосендз ОВ. (2021). Причини і клініка дуже ранніх передчасних пологів. Репродуктивне здоров’я жінки. 6(51): 44-49. https://doi.org/10.30841/2708-8731.6.2021.244377.

10. Park Y, Woo S, Kim Y et al. (2019). Immune and Inflammatory Proteins in Cord Blood as Predictive Biomarkers of Retinopathy of Prematurity in Preterm Infants. Invest. Ophthalmol. Vis. Sci. 60(12): 3813-3820. https://doi.org/10.1167/iovs.19-27258; PMid:31525777

11. Samejima T, Nagamatsu T, Akiba N et al. (2021). Secretory leukocyte protease inhibitor and progranulin as possible regulators of cervical remodeling in pregnancy. Journal of Reproductive Immunology. 143: 103241. https://doi.org/10.1016/j.jri.2020.103241; PMid:33157500

12. Šket T, Železnik T, Erjavec M, Kreft M. (2021). The Role of Innate Immune System in the Human Amniotic Membrane and Human Amniotic Fluid in Protection Against Intra-Amniotic Infections and Inflammation. Front. Immunol. 12: 735324. https://doi.org/10.3389/fimmu.2021.735324; PMid:34745106 PMCid:PMC8566738

13. Загородня О, Біла В, Антонюк М, Тимощук К. (2023). Рівень глюкози в амніотичній рідині як доклінічний маркер хоріоамніоніту. Репродуктивне здоров’я жінки. (6): 57-62. https://doi.org/10.30841/2708-8731.6.2023.289997.

14. Загородня О, Моцюк Ю, Амерханова Т. (2023). Пологова діяльність як прояв системної запальної реакції (Огляд літератури). Репродуктивне здоров’я жінки. 4: 79-84. https://doi.org/10.30841/2708-8731.4.2023.285769.