HEALTH OF WOMAN. 2016.1(107):86–90 
 

Корекція плацентарної дисфункції у вагітних з пієлонефритом 
 

Романенко Т. Г.

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ 
 

Мета дослідження: оцінити морфологічний, гістохімічний стани плаценти у породіль із пієлонефритом та їхній вплив на стан плода. 
 

Матеріали та методи. Наведено результати патоморфологічного дослідження 60 плацент від вагітних із пієлонефритом, з них 30 плацент від жінок, які під час вагітності отримували у комплексному лікуванні фітопрепарат Цунамі (І група), та 30 плацент від жінок, які отримували стандартну терапію пієлонефриту (ІІ група). У жінок I та II груп після розродження виконували морфологічне дослідження плаценти (по 30 у кожній групі). Морфологічне вивчення послідів проводили за стандартизованою схемою за Міловановим. 
 

Результати. Показники плацентарно-плодового коефіцієнта (ППК) у жінок ІІ групи коливались від 0,11 до 0,15, а у жінок І групи становили в середньому 0,17 (р<0,05). Можна з упевненістю стверджувати, що існуюча дисоціація маси плаценти і новонародженого є особливістю, яка відрізняє основну групу від порівняльної. При вивченні ступеня зрілості плацент жінок II групи виявлено, що у 3 жінок (10%) мала місце відповідність будови ворсин гестаційному терміну 39–40 тиж, у 15 (50%) спостереженнях діагностована відносна незрілість – дисоційований розвиток плаценти, який характеризувався нерівномірним дозріванням котиледонів, що свідчило про часткову затримку формування котиледонів протягом I, II та на початку III триместру вагітності. В інших 12 (40%) спостереженнях домінували проміжні форми диференціювання ворсин. 
 

Заключення. Завчасно проведена профілактика загострення пієлонефриту у вагітних, що складають групу високого ризику шодо розвитку плацентарної дисфункції інфекційного генезу, дозволила достовірно знизити частоту ускладнень вагітності, а саме – загрози переривання вагітності в 1,8 разу, плацентарної дисфункції – в 2,4 разу. Вагітним із запальними захворюваннями нирок, що належать до групи високого ризику щодо розвитку плацентарної дисфункції, рекомендовано застосування фітопрепарату Цунамі. 
 

Ключові слова: плацентарна дисфункція інфекційного генезу, патогістологічне дослідження плаценти, профілактика плацентарної недостатності та інфікування плода. 
 

ЛІТЕРАТУРА

1. Wentsivskiy BM, Zabolotna AB, Zelinski OO, Senchuk, AY. 2007. Pecca watt. Of TFR. Of America, is a BUG:362.

2. Klimov, VA. 2009. Infectious diseases and pregnancy. M, Medpress-inform: 287.

3. Kulakov VI, Ordzhonikidze NV, Tyutyunik VL. 2004. Placental insufficiency and infection. M:455.

4. Milovanov AP. 1999. The pathology of mother–placenta–fetus: a guide for physicians. M, Medicine:448.

5. The order of MOZ of Ukraine "Perinatal NFCC". K. 2006:12.

6. Orazmuradov AA, Apresyan ST. 2009. Placental insufficiency: realities and prospects. M:31.

7. Senchuk AY, Dubasari ZM. 2005. Perinatal infection. M, MIA:317.

8. Philippov OS. 2009. Placental insufficiency. M, "MED press-inform":159.

9. Zinserling VA, Melnikova VP. 2002. Perinatal infections (questions of pathogenesis, morphological diagnostics and clinical-morphological comparisons). Practical. hands-on. St. Petersburg, ELBI:352.

10. Tempera G, Corsello S, Genovese C, Caruso FE, Nicolosi D. 2010. Inhibitory activity of cranberry extract on the bacterial adhesiveness in the urine of women: an ex-vivo study. Int J Immunopathol Pharmacol. 23(2):611–8.

11. Pagonas N, Hцrstrup J, Schmidt D, Benz P, Schindler R, Reinke P, van der Giet M, Zidek W, Westhoff TH. 2012, Dec. Prophylaxis of recurrent urinary tract infection after renal transplantation by cranberry juice and L-methionine Transplant Proc. 44(10):3017–21. doi: 10.1016/j.transproceed.2012.06.071.