• Консервативне (неінвазивне) ведення пацієнтів дитячого віку з кістами селезінки
ua До змісту Повний текст статті

Консервативне (неінвазивне) ведення пацієнтів дитячого віку з кістами селезінки

Paediatric surgery.Ukraine.2021.2(71):26-31; doi 10.15574/PS.2021.71.26
Притула В. П.1,2, Кривченя Д. Ю.1, Кузик А. С.3, Хуссейні С. Ф.1, Гутор Т. Г.3
1Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
2Національна дитяча спеціалізована лікарня «Охматдит», м. Київ, Україна
3Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

Для цитування: Притула ВП, Кривченя ДЮ, Кузик АС, Хуссейні СФ, Гутор ТГ. (2021). Консервативне (неінвазивне) ведення пацієнтів дитячого віку з кістами селезінки. Хірургія дитячого віку. 2(71): 26-31; doi 10.15574/PS.2021.71.26
Стаття надійшла до редакції 18.02.2021 р., прийнята до друку 18.05.2021 р.

Погляди хірургів щодо лікувальної тактики при кістах селезінки (КС) у дітей широко дискутуються в літературі. Окремими питаннями є показання та методика консервативного (неінвазивного) ведення (спостереження) пацієнтів з КС.
Мета – розробити раціональні тактичні підходи консервативного (неінвазивного) ведення пацієнтів дитячого віку з КС.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз консервативного (неінвазивного) ведення 90 (33,96%) із 265 пацієнтів дитячого віку з КС. Не оперували дітей за наявності в селезінці кістозного утворення діаметром менше 20 мм (n=61). Їм проводили УЗД спочатку 2 рази на 6 місяців, після цього – 2 рази на рік, до досягнення пубертатного віку. Прогресування росту кіст у цих дітей ми не спостерігали. Також не оперували тих дітей, у яких розміри кіст в селезінці були від 20 до 62 мм, мали безсимптомний перебіг і батьки не давали згоди на хірургічне лікування (n=29). Це найскладніша група пацієнтів для аналізу, оскільки у більшості із них відсутня інформація щодо динаміки. За результатами динамічного спостереження у 19 із 29 обстежених пацієнтів регресу кіст у селезінці не відмічено, що в наступному слугувало показанням до хірургічного лікування.
Результати та висновки. За наявності кіст у селезінці можливий вибір хірургічного лікування або консервативного (неінвазивного) ведення. Лікувальна тактика при КС у пацієнтів дитячого віку – строго індивідуальна і залежить від розмірів і локалізації ураження паренхіми. При КС діаметром до 20 мм раціональним є консервативне (неінвазивне) ведення, що підтверджено відсутністю прогресування росту кіст у цих дітей. Динамічне спостереження пацієнтів з КС діаметром більше 20 мм підтверджує відсутність регресу таких кіст, що в наступному служить показанням до хірургічного лікування.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: кіста селезінки, діти, консервативне, неінвазивне, лікування, результати.

ЛІТЕРАТУРА

1. Dan D, Bascombe N, Harnanan D, Hariharan S, Naraynsingh V. (2010). Laparoscopic management of a massive splenic cyst. Asian J Surg. 33 (2): 103-106. https://doi.org/10.1016/S1015-9584(10)60018-8

2. Delforge X, Chaussy Y, Borrego P, Abbo O, Sauvat F, Ballouhey Q, Irtan S, Arnaud A, Panait N, Rodesch G, Steyaert H, Schneider A, Dubois R, Mesureur S, Haraux E, Buisson P. (2017). Management of nonparasitic splenic cysts in children: A French multicenter review of 100 cases. J Pediatr Surg. 52 (9): 1465-1470. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2017.01.054; PMid:28185630

3. Di Serafno M, Verde F, Ferro F, Vezzali N. (2019). Ultrasonography of the pediatric spleen: a pictorial essay. Journal of Ultrasound. 22: 503-512. https://doi.org/10.1007/s40477-018-0341-2; PMid:30446947 PMCid:PMC6838283

4. Esposito S, Leonardi A, Penta L, Prestipino M, Bertozzi M. (2019). Giant epidermoid cyst of the spleen in a pediatric patient. A case report. Medicine. 98 (27): p.e15653. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000015653; PMid:31277087 PMCid:PMC6635292

5. Garza-Serna U, Ovalle-Chao C, Martinez D, Flores-Villalba E, Diaz-Elizondo JA, Garza-Luna U de J. (2017). Laparoscopic partial splenectomy for congenital splenic cysts in a pediatric patient: case report and review of literature. Intern. J Surg Case. Rep. 33: 44-47. https://doi.org/10.1016/j.ijscr.2017.02.013; PMid:28267665 PMCid:PMC5338892

6. Gezer HO, Oğuzkurt P, Temiz A, İnce E et al. (2016). Spleen salvaging treatment approaches in non-parasitic splenic сysts in сhildhood. Indian J Surg. 78 (4): 293-298. https://doi.org/10.1007/s12262-015-1373-x; PMid:27574347 PMCid:PMC4987555

7. Hassoun J, Ortega G, Burkhalter LS, Josephs S, Qureshi FG. (2018). Management of nonparasitic splenic cysts in children. J Surg Research. 223: 142-148. https://doi.org/10.1016/j.jss.2017.09.036; PMid:29433866

8. Ingle SB, Hinge CR, Patrike S. (2014). Epithelial cysts of the spleen: A minireview. World J Gastroenterol. 20 (38): 13899-13903. https://doi.org/10.3748/wjg.v20.i38.13899; PMid:25320525 PMCid:PMC4194571

9. Kenney CD, Hoeger YE, Yetasook AK et al. (2014). Management of nonparasitic splenic cysts: does size really matter? J Gastrointest Surg. 18: 1658-1663. https://doi.org/10.1007/s11605-014-2545-x; PMid:24871081

10. Khan Z, Chetty R. (2016). A review of the cysts of the spleen. Diagnostic Histopathology. 22 (12): 479-484. https://doi.org/10.1016/j.mpdhp.2016.10.002

11. Sauvageot C, Faure J-M, Mousty E, Flandrin A, Forgues D, Prodhomme O, Fuchs F. (2018). Prenatal and postnatal evolution of isolated fetal splenic cysts. Prenat Diagn. 38 (6): 390-394. https://doi.org/10.1002/pd.5246; PMid:29528514

12. Sinha CK, Agrawal M. (2011). Nonparasitic splenic cysts in children: Current status. The Surgeon. 9: 49-53. https://doi.org/10.1016/j.surge.2010.08.005; PMid:21195332

13. Sinwar PD. (2014). Overwhelming post splenectomy infection syndrome – review study. Int J Surg. 12: 1314-1316. https://doi.org/10.1016/j.ijsu.2014.11.005; PMid:25463041

14. Tajik P, Goudarzian AH, Pourzahabi Z. (2019). Gastroenterol Hepatol Bed Bench. 12 (3): 260-262.

15. Tartar T, Bakal U, Sarac M, Kazez A. (2020). Laboratory results and clinical findings of children with hydatid cyst disease. 23 (7): 1008-1012. https://doi.org/10.4103/njcp.njcp_531_19; PMid:32620733