Modern Pediatrics. Ukraine. 2021.4(116): 19-23. doi 10.15574/SP.2021.116.19
Колоскова О. К., Тарнавська С. І., Ортеменка Є. П., Хільчевська В. С., Шахова О. О.
Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна

Для цитування: Колоскова ОК, Тарнавська СІ, Ортеменка ЄП, Хільчевська ВС, Шахова ОО. (2021). Коморбідність бронхіальної астми та алергічного риніту за його альтернативного перебігу в дітей шкільного віку. Сучасна педіатрія. Україна. 4(116): 19–23. doi 10.15574/SP.2021.116.19
Стаття надійшла до редакції 12.02.2021 р., прийнята до друку 18.05.2021 р.

Дослідження коморбідності бронхіальної астми (БА) та алергічного риніту (АР) у дітей дасть змогу розширити уявлення про патогенетичні механізми найбільш актуальних алергічних захворювань у дітей.
Мета — для оптимізації персоніфікованої протизапальної терапії хворих із коморбідністю БА та АР дослідити окремі клініко-параклінічні особливості за альтернативного перебігу АР у школярів.
Матеріали та методи. Проведено комплексне клініко-параклінічне обстеження 66 хворих на БА дітей шкільного віку із супутнім АР. Залежно від перебігу АР пацієнтів розподілено на 2 групи: І група — 34 дитини, які хворіють на БА та інтермітуючий АР (середній вік — 13,4±0,8 року, частка хлопчиків — 70,5%), ІІ група — 32 хворі на БА, які мають ознаки персистуючого перебігу АР (середній вік — 12,1±1,1 року (p>0,05), частка хлопчиків — 81,2% (p>0,05). Діагноз БА та АР встановлено відповідно до сучасних вимог. Усім дітям проведено дослідження лабільності бронхів шляхом оцінки їх реакції на дозоване фізичне навантаження та інгаляцію β2-адреноміметика короткої дії (200 мкг сальбутамолу) з наступним обчисленням показника лабільності бронхів як суми компонентів — індексу бронхоспазму та індексу бронходилатації.
Результати. У пацієнтів із персистуючим АР визначався тяжчий та гірше контрольований перебіг БА зі зростанням ризику у 3 рази. За показниками вихідного спірографічного обстеження встановлено, що в пацієнтів з інтермітуючим АР утричі частіше реєструвалися показники ОФВ1<80%, а також зростали шанси виразної лабільності дихальних шляхів як на рівні бронхів дрібного калібру, так і за показниками середньої об'ємної швидкості видиху.
Висновки. Коморбідний перебіг БА та інтермітуючого АР у дітей супроводжувався нижчими шансами втрати контролю над захворюванням поряд із вищою вірогідністю розвитку неспецифічної гіперреактивності дихальних шляхів. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: бронхіальна астма, алергічний риніт, діти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Blondal V, Sundbom F, Borres MP, Hogman M, Alving K, Malinovschi A, Janson C. (2020). Study of atopic multimorbidity in subjects with rhinitis using multiplex allergen component analysis. Clin Transl Allergy. 10: 6-11. https://doi.org/10.1186/s13601-020-0311-6; PMid:32110380 PMCid:PMC7033937

2. Buslau A, Voss S, Herrmann E, Schubert R, Zielen S, Schulze J. (2014). Can we predict allergen-induced asthma in patients with allergic rhinitis? Clin Exp Allergy. 44: 1494-1502. https://doi.org/10.1111/cea.12427; PMid:25270425

3. Ciprandi G, Tosca VA, Signori A, Cirillo I. (2018). Bronchial hyperreactivity in patients with allergic rhinitis: Forced expiratory flow between 25 and 75% of vital capacity might be a predictive factor. Allergy and Asthma Proceedings. 32 (2): 4-8. https://doi.org/10.2500/aap.2011.32.3425; PMid:21439158

4. Global Initiative for Asthma. (2019). Pocket Guide for Asthma Management and Prevention: 36.

5. Hovland V, Riiser A, Mowinckel P, Carlsen KH, Lodrup KC. (2014). Asthma with allergic comorbidities in adolescence is associated with bronchial responsiveness and airways inflammation. Pediatr. Allergy Immunol. 25: 351-359. https://doi.org/10.1111/pai.12241; PMid:24953295

6. Jean Bousquet, Holger J Schunemann, Akdis Togias, Claus Bachert, Martina Erhola, Peter W Hellings, Ludger Klimek, Oliver Pfaar, Dana Wallace, Ignacio Ansotegui, Ioana Agache, Anna Bedbrook, Karl-Christian Bergmann, Mike Bewick, Philippe Bonniaud, Sinthia Bosnic-Anticevich, Isabelle Bosse, Jacques Bouchard, Louis-Philippe Boulet et al. (2020, Jan). Next-generation Allergic Rhinitis and Its Impact on Asthma (ARIA) guidelines for allergic rhinitis based on Grading of Recommendations Assessment, Development and Evaluation (GRADE) and real-world evidence (updated 2020). J Allergy Clin Immunol. 145 (1): 70-80.

7. Koinis-Mitchell D, Esteban C, Kopel SJ, Jandasek B, Dansereau K, Fritz GK, Klein RB. (2013). Perceptual accuracy of upper airway compromise in children: Clinical relevance and future directions for research. Allergy Rhinol (Providence). 4 (2): 54-62. https://doi.org/10.2500/ar.2013.4.0060; PMid:24124637 PMCid:PMC3793113

8. Luthra M, Bist SS, Mishra S, Bharti B, Aggarwal V, Monga U. (2019). Evaluation of Association of Allergic Rhinitis with Bronchial Asthma. Indian J. Otolaryngol. Head Neck Surg. 71 (3): 1687-1691. https://doi.org/10.1007/s12070-015-0931-7; PMid:31763225 PMCid:PMC6848355

9. Новик ГА, Боричев АВ. (2007). Спирометрия и пикфлоуметрия при бронхиальной астме у детей (практика оценки и мониторинга). СПб: ГПМА: 68.

10. Saranz RJ, Lozano A, Lozano NA, Ponzio MF, Cruz AA. (2017). Subclinical lower airways correlates of chronic allergic and non-allergic rhinitis. Clin Exp Allergy. 47: 988-997. https://doi.org/10.1111/cea.12938; PMid:28421631

11. Schramm D, Reuter M, Grabenhenrich LB. (2018). What does lung function tell us about respiratory multimorbidity in childhood and early adulthood? Results from the MAS birth cohort study. Pediatr Allergy Immunol. 29: 481-489. https://doi.org/10.1111/pai.12901; PMid:29604118

12. Yan Z, Liu L, Jiao L, Wen X, Liu J, Wang N. (2020). Bioinformatics Analysis and Identification of Underlying Biomarkers Potentially Linking Allergic Rhinitis and Asthma. Med Sci Monit. 26: 924-934. https://doi.org/10.12659/MSM.924934