Ukrainian Journal Health of Woman. 2023. 2(165): 35-39; doi 10.15574/HW.2023.165.35
Ринда-Дзюрий Н. А., Говсєєв Д. О.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Ринда-Дзюрий НА, Говсєєв ДО. (2023). Ключові механізми, що лежать в основі невиношування вагітності (огляд літератури). Український журнал Здоров’я жінки. 2(165): 35-39. doi: 10.15574/HW.2023.165.35.
Стаття надійшла до редакції 25.01.2023 р.; прийнята до друку 18.04.2023 р.

Вагітність – це особливий природній стан організму жінки, в якому відбувається важливі та надскладні фізіологічні процеси, що відіграють значну роль в існуванні та відновленні популяції. Невиношування вагітності, або мимовільне переривання вагітності, є однією з найважливіших проблем у сфері охорони здоров’я як в Україні, так у всьому світі в цілому. Сучасна акушерська стратегія, спрямована на зниження рівнів перинатальної захворюваності, смертності жінок та інвалідизації дітей, проте численні дослідження та дані провідних клінік свідчать про відсутність тенденції до зниження репродуктивних втрат.
Мета – провести аналіз та узагальнення літературних джерел з приводу ключових механізмів, що лежать в основі невиношування вагітності; обговорити нові концепції в цій галузі.
Використано аналітичний і бібліосемантичний методи, огляд та аналіз сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури.
Враховуючи високу тенденцію до «старіння материнства», суперечливі дані щодо причинно-наслідкового зв’язку серед багатьох відомих причин невиношування вагітності, відсутність єдиної думки експертів щодо методів діагностики, спостереження та лікування вагітних зі звичним невиношуванням вагітності, а також негативні фактори способу життя, залишається актуальним впровадження нових алгоритмів діагностичних та лікувально-профілактичних заходів для жінок.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: невиношування вагітності, перший триместр вагітності, звичне невиношування вагітності, гіперандрогенні порушення, Hsp60.

ЛІТЕРАТУРА

1. Adu-Gyamfi EA, Wang YX, Ding YB. (2020, Feb 12). The interplay between thyroid hormones and the placenta: a comprehensive review. Biol Reprod. 102 (1): 8-17. doi: 10.1093/biolre/ioz182. PMID: 31494673. https://doi.org/10.1093/biolre/ioz182; PMid:31494673

2. Blue NR, Page JM, Silver RM. (2019). Genetic abnormalities and pregnancy loss. Semin Perinatol. 43: 66-73. https://doi.org/10.1053/j.semperi.2018.12.002; PMid:30638594 PMCid:PMC8272960

3. Cappello F, Gammazza A, Piccionello A et al. (2014). Hsp60 chaperonopathies and chaperonotherapy: targets and agents. Expert Opin. Ther. Targets. 18; 2: 185-208. https://doi.org/10.1517/14728222.2014.856417; PMid:24286280

4. Coomarasamy A, Devall AJ, Brosens JJ, Quenby S, Stephenson MD, Sierra S et al. (2020, Aug). Micronized vaginal progesterone to prevent miscarriage: a critical evaluation of randomized evidence. Am J Obstet Gynecol. 223 (2): 167-176. Epub 2020 Jan 31. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2019.12.006; PMid:32008730 PMCid:PMC7408486

5. Garcia D, Erkan D. (2018). Diagnosis and Management of the Antiphospholipid Syndrome. N Engl J Med. 378: 2010-2021. https://doi.org/10.1056/NEJMra1705454; PMid:29791828

6. Kacprzak M, Chrzanowska M, Skoczylas B et al. (2016). Genetic causes of recurrent miscarriages. Ginekol Pol. 87: 722-726. https://doi.org/10.5603/GP.2016.0075; PMid:27958626

7. Kaczprzak M, Chrzanowska M, Skochilas B, Moczulska A, Borowiec M, Sieroszewski P. (2016). Genetic causes of repeated miscarriages. Ginekol Pol. 87 (10): 722-726. https://doi.org/10.5603/GP.2016.0075; PMid:27958626

8. Khomami MB, Joham AE, Boyle JA, Piltonen T, Silagi M, Arora C et al. (2019, Jan 23). Increased maternal pregnancy complications in polycystic ovary syndrome appear to be independent of obesity – a systematic review, meta-analysis and meta-regression. Obesity Reviews. 20 (5): 659-674. https://doi.org/10.1111/obr.12829; PMid:30674081

9. Matsuda M, Sasaki A, Shimizu K, Kamada Y, Noguchi S, Hiramatsu Y, Nakatsuka M. (2017, Jun). Increased Anti-HSP60 and Anti-HSP70 Antibodies in Women with Unexplained Recurrent Pregnancy Loss. Acta Med Okayama. 71 (3): 201-208. doi: 10.18926/AMO/55202. PMID: 28655939.

10. Mukhammedaminova DT, Nasyrova KK. (2022, Jul 08). Habitual Miscarriage of Pregnancy with Endocrine Disorders. Tashkent Pediatric Medical Institute, Tashkent, Uzbekistan.

11. Nepyivoda OM, Ryvak TB. (2020, May). Threatened miscarriage and pregnancy loss: contemporary aspects of the problem. Wiadomości Lekarskie. LXXIII; 5. https://doi.org/10.36740/WLek202005134; PMid:32386388

12. Oshurkevych OE, Oshurkevych OO. (2017). Miscarriage: causes, diagnosis, treatment. Medical forum Scientific journal. 11 (11): 76. URL: http://www.medicinelviv.org.ua/archive/2017/11_2017.pdf#page=76.

13. Poletaev AB, Morozov SG. (2000). Changes of maternal serum natural antibodies of IgG class to proteins МBP, S100, ACBP14/18 and MP65 and embryonic misdevelopments in humans. Human Antibody. 9: 216-222. https://doi.org/10.3233/HAB-2000-9404; PMid:11341175

14. Quenby S, Gallos ID, Dhillon-Smith RK, Podesek M, Stephenson MD, Fisher J et al. (2021, May 1). Miscarriage matters: the epidemiological, physical, psychological, and economic costs of early pregnancy loss. Lancet. 97 (10285): 1658-1667. Epub 2021 Apr 27. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(21)00682-6; PMid:33915094

15. Rahman TU, Ullah K, Guo MX, Pan HT, Liu J, Ren J et al. (2018, May 15). Androgen-induced alterations in endometrial proteins crucial in recurrent miscarriages. Oncotarget. 9 (37): 24627-24641. https://doi.org/10.18632/oncotarget.24821; PMid:29872493 PMCid:PMC5973874

16. Salmon JE, Mineo C, Giles I et al. (2017). Mechanisms of Antiphospholipid Antibody-Mediated Pregnancy Morbidity. In: Antiphospholipid Syndrome. Springer International Publishing: 117-143. https://doi.org/10.1007/978-3-319-55442-6_6

17. Silva M, de Leeuw N, Mann K et al. (2019). European guidelines for constitutional cytogenomic analysis. Eur J Hum Genet. 27: 1-16. https://doi.org/10.1038/s41431-018-0244-x; PMid:30275486 PMCid:PMC6303289

18. Sugiura-Ogasawara M, Ozaki Y, Suzumori N. (2014). Management of recurrent miscarriage. J Obstet Gynaecol Res. 40: 1174-1179. https://doi.org/10.1111/jog.12388; PMid:24754846

19. Sun YF, Zhang J, Xu YM, Cao ZY, Wang YZ, Hao GM, Gao BL. (2020, Dec 3). High BMI and Insulin Resistance Are Risk Factors for Spontaneous Abortion in Patients With Polycystic Ovary Syndrome Undergoing Assisted Reproductive Treatment: A Systematic Review and Meta-Analysis. Front Endocrinol (Lausanne). 11: 592495. https://doi.org/10.3389/fendo.2020.592495; PMid:33343510 PMCid:PMC7744738

20. The Practice Committee of the American Society for Reproductive Medicine. (2012). Evaluation and treatment of recurrent pregnancy loss: A committee opinion. Fertil Steril. 98 (5): 1103-1111. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2012.06.048; PMid:22835448

21. Toth B, Würfel W, Bolmann M, Zshoke J, Rudnik-Schöneborn S, Navrot F et al. (2018, Apr). Recurrent miscarriage: diagnostic and therapeutic procedures. Guide DGGG, OEGGG and SGGG (level S2k, registration number AWMF 015/050). Geburtshilfe Frauenheilkd. 78 (4): 364-381. Epub 2018 Apr 27. https://doi.org/10.1055/a-0586-4568; PMid:29720743 PMCid:PMC5925690

22. Трохимович О В , Борисюк О Ю , Чубей Г В. (2021).  Рання втрата вагітності: сучасний стан проблеми. Kиїв. URL: https://health-ua.com/article/66390-rannya-vtrata-vagtnost-suchasnij-stan-problemi.