• Клініко-статистичний аналіз особливостей репродуктивного здоров’я жінок при повторних невдалих спробах застосування допоміжних репродуктивних технологій
ua До змісту

Клініко-статистичний аналіз особливостей репродуктивного здоров’я жінок при повторних невдалих спробах застосування допоміжних репродуктивних технологій

HEALTH OF WOMAN. 2020.8(154): 68–75; doi 10.15574/HW.2020.154.68
Романенко Т. Г.1, Гайдук А. Д.1, Турбаніст С. В.2
1Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ
2МЦ ТОВ «Iсіда – IVF», м. Київ

Мета дослідження: проведення клініко-статистичного аналізу особливостей соматичного та репродуктивного анамнезу у жінок при повторних невдалих спробах застосування допоміжних репродуктивних технологій та визначення значущих медико-соціальних факторів у формуванні хронічного ендометриту.
Матеріали та методи. Проведений клініко-статистичний аналіз 177 амбулаторних карт: до І групи увійшли 127 жінок у віці до 45 років з двома і більше неефективними спробами екстракорпорального запліднення в анамнезі; до ІІ групи – 50 здорових жінок без репродуктивних порушень. Комплексне дослідження включало дані анамнезу, загальноклінічного і гінекологічного обстеження, лабораторні та інструментальні методи згідно з даними амбулаторних карт спостереження у МЦ ТОВ «Iсіда – IVF». Діагноз хронічного ендометриту був верифікований за даними гістологічного дослідження ендометрія, проведеного методом пайпель-біопсії на 4–9-й день менструального циклу.
Результати. Частота запальних захворювань придатків матки у пацієнток І групи становила 47,2%, запальних захворювань ендометрія – 41,7% (р1,2<0,01). Частота гострого ендометриту серед пацієнток І групи становила 6,3% (р1,2>0,05) і була зумовлена реалізацією інфекційного процесу після аборту. У І групі інфекції, що передаються статевим шляхом, відзначені у 67,7% пацієнток (р1,2>0,05), в 1,5 разу частіше реєстрували бактеріальний вагіноз – 28,4% (р1,2<0,05). У І групі одноразове штучне переривання вагітності фігурувало у 15,0%, дворазове – у 15,7% (р1,2<0,05). Лапароскопії були раніше проведені у 59,8% жінок, лапаротомії – у 62,2%, при цьому у 25,4% жінок операції виконані повторно. Одностороння тубектомія з приводу позаматкової вагітності проведена у 25,4% жінок, двостороння – у 12,7%. Видалення маткових труб з приводу сактосальпінксів проведене у 25,4% жінок, одностороннє видалення придатків фігурувало у пацієнток у 3,9% випадків.
Найбільш значущими факторами ризику розвитку хронічного ендометриту у досліджуваних групах є гострий післяабортний ендометрит – ВР (відносний ризик) =1,439 (р=0,029) і післяопераційний перитоніт, який був зумовлений ускладненнями апендектомії, – ВР=1,430 (р=0,084). Значущого впливу запальних захворювань придатків матки на реалізацію хронічного ендометриту не виявлено (ВР=45,132; ДІ: 6,151–31,167; р=0,001).
Аналіз репродуктивних невдач як фактора ризику розвитку хронічного ендометриту у жінок І групи продемонстрував значущий відносний ризик: при передчасних пологах в анамнезі – ВР=1,44 (р=0,039), при повторних артифіціальних абортах – ВР=1,5 (р<0,001), при мимовільному викидні ВР=1,572 (р=0,001). Дещо вищий відносний ризик розвитку хронічного ендометриту спостерігався при вагітності, що не розвивається, – ВР=1,597 (р=0,001).
Заключення. Клініко-статистичний аналіз репродуктивного здоров’я жінок з повторними невдалими спробами застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) продемонстрував, що у цих жінок відзначається висока частота внутрішньоматкових втручань, низька частота використання альтернативних і безпечних методів переривання вагітності, відсутня система оздоровчих заходів після репродуктивних невдач. Зареєстровано значне зростання частоти мимовільного переривання вагітності у ранні терміни і відсутність тенденції до зниження частоти передчасних пологів.
Збереження репродуктивного здоров’я жінок – важлива медико-соціальна проблема, вирішення якої залежить від спільних зусиль державних і громадських організацій та органів охорони здоров’я, а також від відповідальності населення за своє здоров’я. Розроблення і впровадження програм прегравідарного оздоровлення та планування вагітності у жінок з повторними невдалими спробами ДРТ на тлі хронічного ендометриту повинні бути одним з пріоритетних напрямків у системі охорони здоров’я.
Ключові слова: допоміжні репродуктивні технології, хронічний ендометрит, неефективні спроби запліднення, репродуктивне здоров’я, вагітність.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Бочков В.В., Плеханов А.Н., Цыденова Ц.Б. Хронический неспецифический эндометрит: эпидемиология, этиология, патогенез, факторы риска, диагностика. Вестник Бурятского государственного университета. 2015; 12: 30–38.

2. Козырева ЕВ, Давидян ЛЮ, Кометова ВВ. Хронический эндометрит в аспекте бесплодия и невынашивания беременности. Ульяновский медико-биологический журн. 2017;2:56-62. doi:10.23648/UMBJ.2017.26.6218.

3. Плясунова М.П., Хлыбова С.В. Хронический эндометрит как одна из актуальных проблем в современной гинекологии. Вятский медицинский вестник. 2013; 13: 1–18.

4. Манухин ИБ, Семенцова НА, Митрофанова ЮЮ,Лившиц ЛЮ. Хронический эндометрит и невынашивание беременности. Мед. совет. 2018;7:46-49. https://doi.org/10.21518/2079-701X-2018-7-46-49.

5. Плужникова ТА, Комаров ЕК. Значение прегравидарной подготовки женщин с невынашиванием беременности в анамнезе. Журн. акушерства и женских болезней. 2015;5:55-61.

6. Akopians A.L., Pisarska M.D., Wang E.T. The Role of Inflammatory Pathways in Implantation Failure:Chronic Endometritis and Hydrosalpinges. Semin. Reprod. Med. 2015; 33 (4): 298–304. https://doi.org/10.1055/s-0035-1554916; PMid:26132934.

7. Kitaya K., Matsubayashi H., Yamaguchi K., Nishiyama R., Takaya Y., Ishikawa T., Yasuo T., Yamada H.Chronic еndometritis: рotential сause of infertility and obstetric and neonatal complications. Am. J.Reprod. Immunol. 2016; 75 (1): 13–22. https://doi.org/10.1111/aji.12438; PMid:26478517.

8. McQueen D.B., Bernardi L.A., Stephenson M.D. Chronic endometritis in women with recurrent early pregnancy loss and/or fetal demise. Fertil. Steril. 2014; 101 (4): 1026–1030. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2013.12.031; PMid:24462055.

9. Bouet P.E., El. Hachem H., Monceau E., Gariépy G., Kadoch I.J., Sylvestre C. Chronic endometritis in women with recurrent pregnancy loss and recurrent implantation failure: prevalence and role of office hysteroscopy and immunohistochemistry in diagnosis. Fertil. Steril. 2016; 105 (1): 106–110. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2015.09.025; PMid:26456229.

10. Лызикова ЮА, Зиновкин ДА. Клиническая характеристика пациенток с бесплодием и иммуногистохимическая оценка экспрессии Foxp3 и CD56 в эндометрии. Проблемы здоровья и экологии. 2019;1:35-40.

11. Farquhar C, Marjoribanks J. Assisted reproductive technology: an overview of Cochrane Reviews [Электронный ресурс].Cochrane Database of Systematic Reviews. 2018, Issue 8. [Дата обращения 20 июня 2019]. Available from: http://www. cochranelibrary.com https://doi.org/10.1002/14651858.CD010537.pub5; PMid:30117155 PMCid:PMC6953328

12. Карпеев CА, Тапильская НИ. Состояние микробиоты у пациенток с привычным невынашиванием беременности. Акушерство и гинекология Санкт-Петербурга. 2018;3-4:8-13.

13. Kamath MS, Bosteels J, D’Hooghe TM, Seshadri S,Weyers S, Mol BWJ, Broekmans FJ, Sunkara SK. Screening hysteroscopy in subfertile women and women undergoing assisted reproduction. Cochrane Database of Systematic Reviews 2019, Issue 4.doi: 10.1002/14651858.CD012856.pub2. [Дата обращения 20 июня 2019]. Available from: http://www.cochranelibrary.com. https://doi.org/10.1002/14651858.CD012856.pub2; PMid:30991443 PMCid:PMC6472583