Modern Pediatrics. Ukraine. 2021. 2(114): 8-12. doi 10.15574/SP.2021.114.8
Іванова Л. А., Горбатюк І. Б., Горбатюк Ір. Б.
Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна

Для цитування: Іванова ЛА, Горбатюк ІБ, Горбатюк ІрБ. (2021). Клініко-параклінічні маркери активності запального процесу при гострих тонзилофарингітах у дітей. Сучасна педіатрія. Україна. 2(114): 8-12. doi 10.15574/SP.2021.114.8
Стаття надійшла до редакції 21.10.2020 р., прийнята до друку 15.02.2021 р.

Мета — вивчити клініко-параклінічні маркери активності запального процесу при гострих нестрептококових і стрептококових тонзилофарингітах у дітей для визначення раціональної тактики лікування.
Матеріали та методи. Для досягнення поставленої мети проведено комплексне обстеження 102 дітей, хворих на гострий тонзилофарингіт (ГТФ), яких розподілено на дві клінічні групи залежно від виділення бета-гемолітичного стрептокока групи А (БГСА) за допомогою культурального дослідження мазків зі слизової мигдаликів / глотки. До першої (І) клінічної групи залучено 68 пацієнтів, у яких при бактеріологічному дослідженні не виявлено БГСА, — ГТФ нестрептококової етіології (нГТФ). А 34 дітей, в яких визначено стрептококову етіологію захворювання, залучено до другої (ІІ) клінічної групи — стрептококовий гострий тонзилофарингіт (сГТФ).
Результати. Наявність у дитини субфебрильної температури тіла підвищувала посттестову вірогідність нГТФ на 27,4%, а вищі показники лихоманки знижували його вірогідність лише на 4,3%. Відсутність симптомів інтоксикаційного синдрому в дітей із високим ступенем специфічності (91,4%) дала змогу підтвердити нестрептококову природу захворювання. Виразні нашарування на мигдаликах були більш характерними для сГТФ, а оцінка їх виразності <3 балів значно частіше відмічалася у хворих із нестрептококовою природою захворювання. Визначення вмісту С-реактивного протеїну <50,0 мг/л у венозній крові дітей як тесту дало змогу верифікувати нГТФ із доволі високою чутливістю — 73,5% (95% ДІ 63,7–81,8), однак низькою специфічністю — 35,3% (95% ДІ 26,0–45,5).
Висновки. Показники місцевого запалення та клінічні прояви загальної запальної реакції були менш виразними у хворих із нГТФ. Показники С-реактивного протеїну <50,0 мг/л у венозній крові з високою чутливістю (73,5%; 95% ДІ 63,7–81,8) і відносним ризиком (1,2; 95% ДІ 1,0–1,5) вірогідно свідчили про нГТФ.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: гострий тонзилофарингіт, діти, клініка, С-реактивний протеїн.

ЛІТЕРАТУРА

1. Gonzalez Fernandez N, Herrero-Morin JD, Solis Sanchez G, Perez Mendez C, Molinos Norniella C, Pardo de la Vega R, Crespo Hernandez M. (2012). Variability of antibiotic treatment in paediatric acute pharyngoton-sillitis in Asturias, Spain. Arch Argent Pediatr. 110 (3): 207-213. https://doi.org/10.5546/aap.2012.207; PMid:22760746

2. Карнеева ОВ, Дайхес НА, Поляков ДП. (2015). Протоколы диaгностики и лечения острых тонзиллофарингитов. РМЖ. Оториноларингология. 6: 307–311.

3. Кириченко ИМ. (2018). Значение топической противовоспалительной терапии в лечении острых тонзиллофарингитов у детей. Бронхопульмонология и ЛОР. Медицинский совет. 17: 114–117.

4. Kolosova NG, Geppe NA, Dronov IA. (2019). Approaches to the treatment of bacterial infections of the respiratory tract based on current data of the microbiome. Ros Vestn Perinatol i Pediatr. 64 (1): 125-129. https://doi.org/10.21508/1027-4065-2019-64-1-125-129

5. МЗ РФ. (2016). Острый тонзиллофарингит. Клинические рекомендации. КР. 306: 6–18.

6. Пайганова Н.Э. (2019). Современные тенденции в лечении острого тонзиллофарингита у детей (обзор клинического исследования). Педиатрия. Consilium Medicum. 3: 87–91. doi: 10.26442/26586630.2019.3.190634.

7. Tsung-Hsueh Hsieh, Po-Yen Chen, FangLiang Huang, Jiann-Der Wang, Li-Ching Wang, Heng-Kuei Lin, Hsiao-Chuan Lin, Hsin-Yang Hsieh, Meng-Kung Yu, Chih-Feng Chang, TzuYau Chuang, Chin-Yun Lee. (2011). Are empiric antibiotics for acute exudative tonsillitis needed in children? Journal of Microbiology, Immunology and Infection. 44: 328-332. https://doi.org/10.1016/j.jmii.2010.08.009; PMid:21524968