Journal Health of Woman. 2026. 3(184): 50-57. doi: 10.15574/HW.2026.3(184).5057
Вітюк А. Д.¹, Гончар В. В.², Гончар К. В.²
¹ПЗВО «Академія Добробут», м. Київ, Україна
²Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Для цитування: Вітюк АД, Гончар ВВ, Гончар КВ. (2026). Клініко-нейрофункціональні особливості генітального пролапсу в жінок 35-45 років із рентгенологічними ознаками незарощення задніх елементів попереково-крижових хребців. Український журнал Здоров'я жінки. 3(184): 50-57. doi: 10.15574/HW.2026.3(184).5057.
Стаття надійшла до редакції 13.03.2026 р.; прийнята до друку 01.06.2026 р.

Генітальний пролапс у жінок 35-45 років може супроводжуватися анатомічними та функціональними порушеннями тазового дна. Клінічне значення рентгенологічних ознак незарощення задніх елементів попереково-крижових хребців у цієї категорії пацієнток залишається недостатньо вивченим.
Мета – охарактеризувати клінічні та нейрофункціональні особливості генітального пролапсу в жінок 35-45 років із рентгенологічними ознаками незарощення L5-S1/S1-S2.
Матеріали та методи. У проспективне порівняльне обсерваційне дослідження включено 65 жінок із генітальним пролапсом I-III ступеня. До 1-ї групи увійшли 20 жінок із пролапсом I-II ступеня та рентгенологічними ознаками незарощення L5-S1/S1-S2; до 2-ї – 15 жінок із пролапсом III ступеня та аналогічними змінами; до 3-ї – 30 жінок без таких рентгенологічних ознак. Оцінювали стадію пролапсу за Pelvic Organ Prolapse Quantification, проводили перинеальне ультразвукове дослідження, функціональну електроміографічну (ЕМГ) оцінку м’язів тазового дна, клінічну оцінку бульбокавернозного рефлексу (БКР), сексуальну функцію за Female Sexual Function Index (FSFI) та психоемоційний стан за Hospital Anxiety and Depression Scale.
Результати. У 1-й та 2-й групах частіше, ніж у 3-й, виявляли патологічні зміни ЕМГ-патерну, неповноцінну нейром’язову відповідь, ослаблення БКР і зниження тонусу м’язів тазового дна. Сумарний бал FSFI був нижчим у жінок із рентгенологічними змінами та найнижчим у 2-й групі. Тривожні й депресивні прояви також частіше реєстрували в 2-й групі, хоча не всі міжгрупові відмінності досягали статистичної значущості.
Висновки. Рентгенологічні ознаки незарощення L5-S1/S1-S2 у жінок із генітальним пролапсом асоціювалися з більшою частотою функціональних порушень тазового дна. Отримані результати не доводять нейрогенної етіології пролапсу, але обґрунтовують розширену функціональну оцінку та, за клінічними показаннями, консультацію невролога.
Дослідження виконано відповідно до Гельсінської декларації; усі учасниці надали письмову інформовану згоду.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: генітальний пролапс, тазове дно, електроміографія, бульбокавернозний рефлекс, сексуальна функція, попереково-крижовий відділ, клініко-нейрофункціональний фенотип.

ЛІТЕРАТУРА

1. Antosh DD, Dieter AA, Balk EM, Kanter G, Kim-Fine S, Meriwether KV et al. (2021). Sexual function after pelvic organ prolapse surgery: a systematic review comparing different approaches to pelvic floor repair. American Journal of Obstetrics and Gynecology. 225(5): 475.e1-475.e19. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2021.05.042; PMid:34087227

2. Barber MD. (2016). Pelvic organ prolapse. BMJ. 354: i3853. https://doi.org/10.1136/bmj.i3853; PMid:27439423

3. Chmielewska D, Stania M, Kucab-Klich K et al. (2019). Electromyographic characteristics of pelvic floor muscles in women with stress urinary incontinence following sEMG-assisted biofeedback training and Pilates exercises. PLOS ONE. 14(12): e0225647. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0225647; PMid:31790463 PMCid:PMC6886793

4. Cosgriff L, Ramanathan A, Iglesia CB. (2024). Pelvic Floor Disorders and Sexual Function: A Review. Obstetrics and Gynecology Clinics of North America. 51(2): 241-257. https://doi.org/10.1016/j.ogc.2024.02.001; PMid:38777481

5. Dubois A, Malandain B, Hascoet J, Haudebert C, Brochard C, Richard C et al. (2025). Pelvic organ prolapse is highly prevalent in women with spina bifida. BJUI Compass. 6(11): e70113. https://doi.org/10.1002/bco2.70113; PMid:41293758 PMCid:PMC12641141

6. Haylen BT, Maher CF, Barber MD, Camargo S, Dandolu V, Digesu A et al. (2016). An International Urogynecological Association (IUGA) / International Continence Society (ICS) joint report on the terminology for female pelvic organ prolapse (POP). Neurourology and Urodynamics. 35(2): 137-168. https://doi.org/10.1002/nau.22922; PMid:26749391 PMCid:PMC10167122

7. Jiang J, Li C, Liu HY, Zhu ZY. (2024). Relationship between abnormal pelvic floor electromyography and obstetric factors in postpartum women: a cross-sectional study. BMC Women's Health. 24(1): 239. https://doi.org/10.1186/s12905-024-03045-8
PMid:38616274 PMCid:PMC11017559

8. Jorge CH, Bø K, Chiazuto Catai C, Oliveira Brito LG, Driusso P, Kolberg Tennfjord M. (2024). Pelvic floor muscle training as treatment for female sexual dysfunction: a systematic review and meta-analysis. American Journal of Obstetrics and Gynecology. 231(1): 51-66.e1. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2024.01.001; PMid:38191016

9. Kumar I, Sachan A, Aggarwal P, Verma A, Shukla RC. (2020). Structured MRI reporting in spinal dysraphism. Acta Radiologica. 61(11): 1520-1533. https://doi.org/10.1177/0284185120903445; PMid:32054289

10. Li C, Gong Y, Wang B. (2016). The efficacy of pelvic floor muscle training for pelvic organ prolapse: a systematic review and meta-analysis. International Urogynecology Journal. 27(7): 981-992. https://doi.org/10.1007/s00192-015-2846-y; PMid:26407564

11. Motta GL, Quiroz Y, Llorens E, Rosito TE, Bujons A. (2021). The impact of neurogenic bladder bowel dysfunction in the sexuality of female spina bifida patients. Journal of Pediatric Urology. 17(3): 288.e1-288.e6. https://doi.org/10.1016/j.jpurol.2021.01.016; PMid:33546979

12. Pizzoferrato AC, Thuillier C, Vénara A, Bornsztein N, Bouquet S, Cayrac M et al. (2023). Management of female pelvic organ prolapse – Summary of the 2021 HAS guidelines. Journal of Gynecology Obstetrics and Human Reproduction. 52(3): 102535. https://doi.org/10.1016/j.jogoh.2023.102535; PMid:36657614

13. Ptaszkowski K, Małkiewicz B, Zdrojowy R, Paprocka-Borowicz M et al. (2021). Assessment of the Elastographic and Electromyographic of Pelvic Floor Muscles in Postmenopausal Women with Stress Urinary Incontinence Symptoms. Diagnostics. 11(11): 2051. https://doi.org/10.3390/diagnostics11112051; PMid:34829398 PMCid:PMC8618737

14. Schulten SFM, Claas-Quax MJ, Weemhoff M, van Eijndhoven HWF, van Leijsen SAL, Vergeldt TFM et al. (2022). Risk factors for primary pelvic organ prolapse and prolapse recurrence: an updated systematic review and meta-analysis. American Journal of Obstetrics and Gynecology. 227(2): 192-208. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2022.04.046; PMid:35500611

15. Shek KL, Dietz HP. (2016). Assessment of pelvic organ prolapse: a review. Ultrasound in Obstetrics & Gynecology. 48(6): 681-692. https://doi.org/10.1002/uog.15881; PMid:26865209

16. Spazzapan P, Velnar T et al. (2024). Results of Surgical Treatment of Occult Spinal Dysraphisms – A Single Centre Experience. Diagnostics. 14(7): 703. https://doi.org/10.3390/diagnostics14070703; PMid:38611616 PMCid:PMC11011868

17. Streur CS, Corona L, Smith JE, Lin M, Wiener JS, Wittmann DA. (2021). Sexual Function of Men and Women With Spina Bifida: A Scoping Literature Review. Sexual Medicine Reviews. 9(2): 244-266. https://doi.org/10.1016/j.sxmr.2020.09.001; PMid:33608247 PMCid:PMC8049880

18. Tefera Z, Temesgen B, Arega M, Getaneh T, Belay A. (2023). Quality of life and its associated factors among women diagnosed with pelvic organ prolapse in Gynecology outpatient department Southern Nations, Nationalities and Peoples region public referral hospitals, Ethiopia. BMC Women's Health. 23: 342. https://doi.org/10.1186/s12905-023-02507-9; PMid:37380942 PMCid:PMC10308721

19. Wu JC, Yu XL, Ji HJ, Lou HQ, Gao HJ et al. (2023). Pelvic floor dysfunction and electrophysiology in postpartum women at 6-8 weeks. Frontiers in Physiology. 14: 1165583. https://doi.org/10.3389/fphys.2023.1165583; PMid:37288437 PMCid:PMC10242003

20. Ziętarska-Cisak M, Zwierzchowska A, Barcz E, Horosz E. (2023). Sexual function in women with pelvic organ prolapse and surgery influence on their complaints. Ginekologia Polska. 94(11): 939-943. https://doi.org/10.5603/GP.a2023.0029; PMid:36976869