Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2019. 4(80): 16-23; doi 10.15574/PP.2019.80.16
Калугіна Л. В., Задорожна Т. Д., Юско Т. І.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ

Для цитування: Калугіна ЛВ, Задорожна ТД, Юско ТІ. (2019). Клініко-морфологічні особливості хронічного сальпінгоофориту з різними варіантами перебігу в жінок репродуктивного віку. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 4(80): 16–23. doi 10.15574/PP.2019.80.16
Стаття надійшла до редакції 30.07.2019 р.; прийнята до друку 02.12.2019 р.

Мета — дослідити структуру мікробіому піхви та ендометрія у зіставленні особливостей морфофункціонального стану та імуногістохімічних характеристик ендометрія в жінок із хронічним сальпінгоофоритом (ХСО) за різних варіантів перебігу.
Пацієнти та методи. Обстежено 141 жінку із ХСО, середній вік становив 28±5,9 року. До І групи увійшли 69 пацієнток із ХСО, до ІІ групи — 72 пацієнтки із ХСО, ускладненим гідросальпінксом, контрольну групу становили 30 здорових жінок аналогічного віку.
Результати. Аналіз клінічної картини та особливостей перебігу ХСО і ХСО, ускладненого гідросальпінксом, показав, що такі пацієнтки страждали насамперед на больовий синдром (78,3% і 95,8%), дисменорею (26,1% і 43,1%), диспареунію (28,9% і 47,2%), що призводило до безпліддя (від 24,6% до 61,1%) пацієнток із ХСО залежно від типу перебігу, при цьому переважало первинне безпліддя, що становило 21,7% і 44,4%. Зміни мікробіоценозу піхви в жінок із ХСО, ускладненим гідросальпінксом, порівняно з показниками групи ХСО, характеризувалися збільшенням колонізації умовно-патогенною та патогенною мікрофлорою на тлі зниженої концентрації лактобактерій (менше 10⁷ КУО/мл) і достовірно вищою частотою асоціації 3 і більше бактеріальних культур, у т.ч. інфекцій, що передаються статевим шляхом (Chlamydia trachomatis — 21,3% і 4,0% відповідно, Ureaplasma urealiticum/parvum — 48,9% і 26,5%, Gardnerella vaginalis — 68,1% і 44,9%). Оцінка структури мікробіому ендометрія цих пацієнток показала інфікування умовно-патогенною і патогенною флорою у 65,31% випадків пацієнток із ХСО та 83% жінок із ХСО, ускладненим гідросальпінксом, а також колонізацію Mycoplasma hominis у 14,3% і 12,8% відповідно, Ureaplasma urealiticum/parvum у 14,9% і 8,1% випадків відповідно; з біоптату ендометрія здорових жінок виявлені інфекти висівалися у 6,6% і 3,3% відповідно. Аналіз структури морфофункціонального стану та імуногістохімічних характеристик ендометрія виявив, що в жінок із гідросальпінксом переважали поліпи ендометрія (31,91% проти 12,5% у І групі), хронічний ендометрит (25,53% і 38,78%) та мікрополіпи, поряд із гіперплазією ендометрія без атипії (12,77% і 10,2%).
Висновки. Таким чином, найбільш клінічно значущими симптомами ХСО, ускладненого гідросальпінксом, є больовий синдром, дисменорея, диспареунія. Для мікробіоти піхви жінок із ХСО, ускладненим гіросальпінксом, є характерним збільшення колонізації: умовно-патогенною і патогенною мікрофлорою на тлі зниженої концентрацій лактобактерій; достовірно вищою частотою асоціації 3 і більше бактеріальних культур. Більш виражений характер мікробіому ендометрія в цих жінок, імовірно, пов'язаний із періодичним дренуванням гідросальпінксу в порожнину матки. Субфертильність і безплідність жінок із гідросальпінксом можуть бути пов'язані не тільки із трубним фактором, а передусім із високою частотою гіперпроліферативної патології ендометрія та хронічним ендометритом унаслідок хронічної інфекції.
Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано поінформовану згоду жінок. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: хронічний сальпінгоофорит, гідросальпінкс, ендометрій, поліпи, мікробіом піхви та ендометрія, хронічний ендометрит.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бессмертная ВС, Самойлов МВ, Серебренникова КГ, Бабиченко ИИ. (2008). Морфологические и иммуногистохимические особенности эндометрия у женщин с первичным и вторичным бесплодием. Архив патологии. 4: 31–34.

2. Дубчак АЄ, Задарожна ТД, Мілєвський ОВ, Довгань ОІ. (2015). Морфологічні та імуногістохімічні особливості ендометрія в період «вікна імплантації» у жінок з безпліддям на тлі хронічних запальних захворювань внутрішніх статевих органів. Здоровье женщины. 6: 178–181.

3. Коган ЕА, Демура ТА, Сеидова АА. (2015). Экспрессия эзрина в эндометрии женщин с трубно-перитонеальным фактором бесплодия и повторными неудачами програмы ЭКО. Акушерство и гинекология. 10: 68–72.

4. Корнацька АГ, Вовк ІБ, Чубей ГВ. (2012). Запальні захворювання органів малого тазу, спричинені інфекціями, що передаються статевим шляхом. Гінекологія. Огляд. Тематичний номер: 38–39.

5. Ляшенко ИС. (2017). Трубно-перитонеальное бесплодие — самая частая причина стерильности женщин. Молодой ученый. 14 (2): 31–33.

6. Прилепская ЕА, Зайцев АВ, Тупикина НВ (2015). Роль междисциплинарного подхода в лечении инфекций нижних мочевых путей. Медицинские аспекты здоровья женщины. 1 (87): 26–33.

7. Прокопец ВИ, Стрижак ДА, Петров ЮА. (2017). Воспалительные процессы гениталий как причина стерильности женщин. Международный журнал прикладных и фундаментальных исследований. 1–2: 254–257.

8. Сердюков СВ. (2014). Эндометрий: от ядерных рецепторов до тест-модели новых лекарств. Молекулярная медицина. 5: 15–18.

9. Юзько АМ. (2017). Женское бесплодие трубного происхождения (обзор литературы). Здоровье женщины. 2: 126–131.

10. Akopians AL, Pisarska MD, Wang ET. (2015). The Role of Inflammatory Pathways in Implantation Failure: Chronic Endometritis and Hydrosalpinges. Semin Reprod Med. 33 (4): 298–304. https://doi.org/10.1055/s-0035-1554916; PMid:26132934

11. Atalabi OM, Osinaike BB. (2014). Do abnormal findings on hystero-salphingographic examination correlate with intensity of procedure associated pain? Afr. J. Reproductive Hlth. 18 (2): 147–151.

12. Babu G, Singaravelu BG, Srikumar R, Reddy SV, Kokan A. (2017). Comparative Study on the Vaginal Flora and Incidence of Asymptomatic Vaginosis among Healthy Women and in Women with Infertility Problems of Reproductive Age. 11 (8): DC18-DC22. https://doi.org/10.7860/JCDR/2017/28296.10417; PMid:28969122 PMCid:PMC5620762

13. Brunham RC, Gottlieb SL, Paavonen J. (2015). Pelvic Inflammatory Disease. N Engl J Med. 372 (21): 2039–2048. https://doi.org/10.1056/NEJMra1411426; PMid:25992748

14. Gonzalez J, Rios Castillo JE, Pomares Toro E, Romero Nieto MI, Castelo-Branco C, Arjona Berral JE. (2016). Essure a novel option for the treatment of hydrosalpinx: a case series and literature review. Gynecol Endocrinol. 32 (2):166–170. https://doi.org/10.3109/09513590.2015.1103221; PMid:26513546

15. Haggerty CL et al. (2016). Identification of novel microbes associated with pelvic inflammatory disease and infertility. Sex Transm Infect. 92 (6): 441–446. https://doi.org/10.1136/sextrans-2015-052285; PMid:26825087 PMCid:PMC5013099

16. Kaspersen KA et al. (2015). Obesity and Risk of Infection. Epidemiology. 26 (4): 580–589. https://doi.org/10.1097/EDE.0000000000000301; PMid:25978794

17. Khan KN et al. (2018). Bacterial contamination hypothesis: a new concept in endometriosis. Reprod Med Biol. 17 (2): 125–133. https://doi.org/10.1002/rmb2.12083; PMid:29692669 PMCid:PMC5902457

18. Kroon SJ, Ravel J, Huston WM. (2018). Cervicovaginal microbiota, women's health, and reproductive outcomes. Fertil Steril. 110 (3): 327–336. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2018.06.036; PMid:30098679

19. Miller JM et al. (2018). A Guide to Utilization of the Microbiology Laboratory for Diagnosis of Infectious Diseases: Update by the Infectious Diseases Society of America and the American Society for Microbiologya. Clin. Infect. Dis. 67 (6): 813–816. https://doi.org/10.1093/cid/ciy584; PMid:30169655

20. Moreno I, Franasiak JM. (2017). Endometrial microbiota — new player in town. Fertil. Steril. 108 (1): 32–39. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2017.05.034; PMid:28602480

21. Soper DE, Brockwell NJ, Dalton HP, Johnson D. (2016). Observations concerning the microbial etiology of acute salpingitis. Am J Obstet Gynecol. 170 (4): 1008–1017. https://doi.org/10.1016/S0002-9378(94)70094-X

22. Sun Y, Zhang J, Bai W. (2019). Higher Prevalence of Endometrial Polyps in Patients with Fallopian Tube Obstruction: A Case-control Study. J Minim Invasive Gynecol. 26 (5): 935–940. https://doi.org/10.1016/j.jmig.2018.07.024; PMid:30273685

23. Tai F-W et al. (2018). Association of Pelvic Inflammatory Disease with Risk of Endometriosis: A Nationwide Cohort Study Involving 141,460 Individuals. J Clin Med. 7 (11): 379. https://doi.org/10.3390/jcm7110379; PMid:30352985 PMCid:PMC6262473

24. Workowski KA, Bolan GA; Centers for Disease Control and Prevention (2015). Sexually transmitted diseases treatment guidelines, MMWR. Recomm. reports Morb. Mortal. Wkly. report. Recomm. Reports. 64 (R-03): 1–137.