Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2025.3(103): 108-114. doi: 10.15574/PP.2025.3(103).108114
Колесник Я. В., Ольховська О. М., Слєпченко М. Ю.
Харківський національний медичний університет, Україна

Для цитування: Kolesnyk YaV, Olkhovska OM, Slepchenko MYu. (2025). Clinical and immunological differences of infectious mononucleosis in children with acute and prolonged course of the disease. Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 3(103): 108-114. doi: 10.15574/PP.2025.3(103).108114.
Стаття надійшла до редакції 21.03.2025 р.; прийнята до друку 15.09.2025 р.

Підґрунтям для проведення дослідження стала відсутність у науковій літературі робіт, присвячених вивченню клініко-імунологічних відмінностей інфекційного мононуклеозу в дітей із гострим і затяжним перебігом хвороби
Мета – визначити клініко-імунологічні відмінності ІМ у дітей із гострим та затяжним його перебігом задля удосконалення терапії та реабілітації хворих.
Матеріали та методи. Під клінічним та лабораторно-інструментальним наглядом перебувало 102 дитини, з яких у 65 дітей (1 група) ІМ мав гострий перебіг, у 37 (2 група) – затяжний.
Результати. Виразність лімфопроліферативного та гепатолієнального синдромів у дебюті ІМ можна використовувати як один із критеріїв ймовірного розвитку затяжного перебігу хвороби. Формування затяжного перебігу супроводжується зниженням вмісту СD3 менше ніж 50%; СD4 менше ніж 31% і СD8 менше ніж 15%, а також підвищенням рівнів інтерлейкіна 1 (ІЛ1) понад 20,0 пг/мл (у 3,5 раза частіше порівняно з 1 групою), фактору некрозу пухлин α (ФНП α) до 20,0 пг/мл (у 1,9 раза частіше) і дуже високим рівнем ІЛ4 – понад 30,1 пг/мл. Для пацієнтів групи 2 характерними були підвищення вмісту СD22, низькі рівні імуноглобулінів (Ig) IgА, IgМ (менше ніж 1,1 г/л) і IgG (менше ніж 10,0 г/л).
Висновки. Показники клітинної та гуморальної ланок імунітету впливають на варіант перебігу ІМ. Формування гострого перебігу ІМ у дітей супроводжується активацією як клітинної, так і гуморальної ланок імунітету в дебюті захворювання. Для затяжного перебігу ІМ притаманна депресія Т-клітинної ланки імунітету, а також гальмування антитілогенезу. Затяжний перебіг хвороби формується на фоні слабої активації прозапальних інтерлейкінів (ІЛ1, ФНПα) та значної – протизапального ІЛ4.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження схвалено місцевим етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду батьків.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, інфекційний мононуклеоз, імунітет.

ЛІТЕРАТУРА

1. Cen O, Longnecker R. (2015). Latent Membrane Protein 2 (LMP2). Current topics in microbiology and immunology. 391: 151-180. https://doi.org/10.1007/978-3-319-22834-1_5; PMid:26428374

2. Chen L, Chen X, Yao W, Wei X, Jiang Y, Guan J et al. (2021). Dynamic Distribution and Clinical Value of Peripheral Lymphocyte Subsets in Children with Infectious Mononucleosis. Indian journal of pediatrics. 88(2): 113-119. https://doi.org/10.1007/s12098-020-03319-7; PMid:32472349

3. Chiereghin A, Piccirilli G, Belotti T, Prete A, Bertuzzi C, Gibertoni D et al. (2019). Clinical utility of measuring Epstein-Barr virus-specific cell-mediated immunity after HSCT in addition to virological monitoring: results from a prospective study. Medical microbiology and immunology. 208(6): 825-834. https://doi.org/10.1007/s00430-019-00629-2; PMid:31289930

4. Cohen JI, Iwatsuki K, Ko YH, Kimura H, Manoli I, Ohshima K et al. (2020). Epstein-Barr virus NK and T cell lymphoproliferative disease: report of a 2018 international meeting. Leukemia & lymphoma. 61(4): 808-819. https://doi.org/10.1080/10428194.2019.1699080; PMid:31833428 PMCid:PMC8189159

5. Dralova OA, Usachova OV, Pakholchuk TM, Konakova OV, Silina EA. (2019). Infectious mononucleosis: the multiplicity of manifestations. A clinical case of a severe course of infectious mononucleosis in an infant. Modern Pediatrics. Ukraine. 7(103): 63-66. https://doi.org/10.15574/SP.2019.103.63

6. Ebell MH. (2016). JAMA Patient page. Infectious Mononucleosis. JAMA. 315(14): 1532. https://doi.org/10.1001/jama.2016.2474; PMid:27115282

7. Fujiwara S, Nakamura H. (2020). Chronic Active Epstein-Barr Virus Infection: Is It Immunodeficiency. Malignancy, or Both? Cancers. 12(11): 3202. https://doi.org/10.3390/cancers12113202; PMid:33143184 PMCid:PMC7692233

8. Guz O, Kuznetsov S. (2020). The value of the microbial flora of the nasal and oropharyngeal mucosa in the formation of clinical and immunological features of infectious mononucleosis in children. Inter Collegas. 3: 146-151. https://doi.org/10.35339/ic.7.3.146-151

9. Harvey JM, Broderick G, Bowie A, Barnes ZM, Katz BZ, O'Gorman MRG et al. (2016). Tracking post-infectious fatigue in clinic using routine Lab tests. BMC pediatrics. 16: 54. https://doi.org/10.1186/s12887-016-0596-8; PMid:27118537 PMCid:PMC4847210

10. Hayashida M, Daibata M, Tagami E, Taguchi T, Maekawa F, Takeoka K et al. (2017). Establishment and characterization of a novel Hodgkin lymphoma cell line, AM-HLH, carrying the Epstein-Barr virus genome integrated into the host chromosome. Hematological oncology. 35(4): 567-575. https://doi.org/10.1002/hon.2369; PMid:27813134

11. Iemura T, Kondo T, Hishizawa M, Yamashita K, Kimura H, Takaori-Kondo A. (2019). NK-cell post-transplant lymphoproliferative disease with chronic active Epstein-Barr virus infection-like clinical findings. International journal of infectious diseases : IJID : official publication of the International Society for Infectious Diseases. 88: 31-33. https://doi.org/10.1016/j.ijid.2019.07.039; PMid:31398454

12. Іонов ІА, Комісова ТЄ, Сукач ОМ, Катеринич ОО. (2017). Сучасна імунологія. Курс лекцій для студ. вищ. навч. закл. Харк. нац. пед. ун-т імені Г.С. Сковороди. – Харків: ЧП Петров В.В.: 107. URL: http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/765.

13. Ishii T, Sasaki Y, Maeda T et. al. (2019). Clinical differentiation of infectious mononucleosis that is caused by Epstein-Barr virus or cytomegalovirus: A single-center case-control study in Japan. Journal of Infection and Chemotherapy. 25(6): 431-436. https://doi.org/10.1016/j.jiac.2019.01.012; PMid:30773381 PMCid:PMC7128249

14. Kimura H, Fujiwara S. (2019). Overview of EBV-Associated T/NK-Cell Lymphoproliferative Diseases. Frontiers in pediatrics. 6: 417. https://doi.org/10.3389/fped.2018.00417; PMid:30662890 PMCid:PMC6328478

15. Ko Y. (2018). Epstein-Barr virus-positive T/NK-cell lymphoproliferative diseases in children and adolescents. Precision and Future Medicine. 2(1): 1-7. https://doi.org/10.23838/pfm.2017.00198

16. Kuri A, Jacobs BM, Vickaryous N, Pakpoor J, Middeldorp J et al. (2020). Epidemiology of Epstein-Barr virus infection and infectious mononucleosis in the United Kingdom. BMC public health. 20(1): 912. https://doi.org/10.1186/s12889-020-09049-x; PMid:32532296 PMCid:PMC7291753

17. Курилів ГМ, Дрогомерецька ОІ, Якубовська ІО. (2019). Оцінка імунологічних порушень у хворих на в-клітинну хронічну лімфоцитарну лейкемію. Art of medicine. 1: 62-65.

18. Попов ММ, Лядова ТІ, Волобуєва ОВ, Сорокіна ОГ, Павлікова КВ. (2022). Features of the course of infectious mononucleosis caused by the epstein-barr virus. Immunology and Allergology: Science and Practice. (1-2): 59-64. https://doi.org/10.37321/immunology.2022.1-2-07.

19. Rostgaard K, Balfour HH Jr, Jarrett R, Erikstrup C, Pedersen O, Ullum H et al. (2019). Primary Epstein-Barr virus infection with and without infectious mononucleosis. PloS one. 14(12): e0226436. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0226436; PMid:31846480 PMCid:PMC6917282

20. Simre K, Uibo O, Peet A, Puustinen L, Oikarainen S, Tamminen K et al. (2019). Early-life exposure to common virus infections did not differ between coeliac disease patients and controls. Acta paediatrica (Oslo, Norway : 1992). 108(9): 1709-1716. https://doi.org/10.1111/apa.14791; PMid:30896051

21. Cмоляр НI, Чухрай НЛ, Савчин СВ. (2019). Епштейна-Барр вірусна інфекція у дітей. Актуальні проблеми сучасної медицини. 19; 1(65): 43-47. https://doi.org/10.31718/2077-1096.19.1.43.

22. Сорокман ТВ, Попелюк О-МВ, Парфьонова ІВ, Зимагорова НО. (2016). Особливості ураження печінки при інфекціонному мононуклеозі в дітей. Актуальна інфектологія. 2(11): 177-181. https://doi.org/10.22141/2312-413x.2.11.2016.77667.

23. Stanfield BA, Luftig MA. (2017). Recent advances in understanding Epstein-Barr virus. F1000 Research. 6: 386. https://doi.org/10.12688/f1000research.10591.1; PMid:28408983 PMCid:PMC5373418

24. Tangye SG, Palendira U, Edwards ES. (2017). Human immunity against EBV-lessons from the clinic. The Journal of experimental medicine. 214(2): 269-283. https://doi.org/10.1084/jem.20161846; PMid:28108590 PMCid:PMC5294862

25. Yang Y, Gao F. (2020). Clinical characteristics of primary and reactivated Epstein-Barr virus infection in children. Journal of medical virology. 92(12): 3709-3716. https://doi.org/10.1002/jmv.26202; PMid:32558948

26. Зарецька АВ. (2020). Епідеміологія, сучасні особливості діагностики клінічного перебігу, корекції патологічних зрушень та прогноз інфекційного мононуклеозу герпесвірусної етіології в дітей. Дис. д-ра філософії. Одеський національний медичний університет: 202.