HEALTH OF WOMAN. 2020.1(147): 18–25; doi 10.15574/HW.2020.147.18
В.П. Лакатош¹, О.Л. Дола², О.Ю. Костенко¹, І.В. Гужевська¹, П.В. Лакатош¹, І.В. Поладич¹, М.І. Антонюк^1
1Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, м. Київ
²Перинатальний центр, м. Київ

У даній статті розглянуто роль імунологічних порушень та мікробіоценозу піхви при персистувальній формі папіломавірусної інфекції (ПВІ).
Мета дослідження: зниження частоти персистентних форм у пацієнток із латентним перебігом папіломавірусної інфекції (ПВІ) шийки матки (ШМ) на підставі вивчення клініко-імунологічних механізмів персистенції перебігу латентної інфекції і шляхом розроблення і вдосконалення алгоритму тактики ведення даних пацієнток.
Матеріали та методи. Було проведено обстеження і вакцинація жінок при латентній формі ПВІ. Після лікування супутніх інфекцій, що передаються статевим шляхом, проведена вакцинація за схемою.
Результати. Доведено, що основним етіологічним штамом персистентної форми при латентному перебігу ПВІ ШМ є ВПЛ високого канцерогенного ризику – типу 16 та типу 18, у більшості випадків із середнім (3Lg – 5Lg/10⁵) та високим (більше 5Lg/10⁵) рівнем вірусного навантаження, особливо у разі сполучення ВПЛ з іншою інфекцією, що передається статевим шляхом (62%). При транзиторній формі етіологічним штамом є ВПЛ низького канцерогенного ризику – типу 6 та типу 11 з низьким вірусним навантаженням (˂ 3Lg/105), яке діагностовано у 100,0% випадків.
Визначено групу ризику та роль супутньої інфекції мікробіоценозу піхви в активації папіломавірусу. У патогенезі персистенції ПВІ ШМ доведена роль імунної системи та обґрунтована доцільність проведення вакцинації у жінок із персистувальними формами латентної ПВІ ШМ. Установлено, що через 6 міс спостерігалися нормалізація показників системного та локального імунітету та зниження вірусного навантаження тканин шийки матки у 77,2% жінок.
Заключення. Лікування жінок з персистувальною формою латентного перебігу ПВІ ШМ сприяло нормалізації багатьох показників системного і локального імунітету та зниженню вірусного навантаження ВПЛ у 77,2% жінок через 6 міс після початку вакцинації.
Ключові слова: персистувальна латентна ПВІ, клініко-анамнестичні чинники ризику, тип ПВЛ та рівень вірусного навантаження, стан системного та місцевого імунітету, вакцинація.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Боровиков И.О. Сравнительный анализ вирусологического исследования и определения маркеров пролиферации у пациенток с латентными формами папилломавирусной инфекции и цервикальным интраэпителиальным поражением легкой степени / Боровиков И.О., Холина Л.А., Кравцова Е.И., Авакимян В.А., Никогуа Ю.В.// Современные проблемы науки и образования. – 2016. – № 6. – С. 12–16.

2. Воробйова Л.І. Епідеміологія та чинники ризику дисплазії й раку шийки матки в Україні: аналітичний огляд наукової літератури / Л.І. Воробйова, Н.Я. Жилка, Т.В. Зайкова //Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2012. – № 2. – С. 14–16.

3. Гойда Н.Г. Основні досягнення виконання Державної програми «Репродуктивне здоров’я нації» за 2005–2015 рр./ Н.Г. Гойда, Р.О. Моісеєнко, Г.М. Майструк //Здоровье женщины. – 2016. – № 4. – С. 14–16.

4. Жилка Н.Я. Епідеміологія раку шийки матки в Україні /Н.Я. Жилка, Т.В. Зайкова // Україна Здоров’я нації. – 2012. – № 4. – С. 40–47.

5. Лакатош В.П. Цервіцити і цервікальні інтраепітеліальні неоплазії: цитоморфологічний і молекулярно-біологічний аналіз/ Лакатош В.П., Козлюк В.А., Козлюк А.С. та спіавт.// Лікувальна справа. – 2003. – № 8. – С. 78–86.

6. Лакатош В.П. Особливості перебігу вагітності та пологів у жінок з папіломавірусною інфекцією/ Лакатош В.П., Тихоненко В.Г., Костенко О.Ю. / Збірник наукових праць Асоціаці акушерів-гінекологів України. – 2012. – С. 259–262.

7. Роговская С.И. Папилломавирусная инфекция у женщин и патология шейки матки / С.И. Роговская. – Москва: ГЭОТАР-Медиа, 2010. – 190 с.

8. Сухих Г.Т. Показатели иммунитета у больных с папилломавирусной инфекцией гениталий / Г.Т. Сухих, Н.К. Матвеева, И.А. Аполихина [и др.] // Акушерство и гинекология. – 2000. – № 2. – С. 35–37.

9. Сухих Г.Т. Система интерферона при папилломавирусной инфекции гениталий / Г.Т. Сухих, Н.С. Логинова, И.А. Аполихина и [и др.] // Акушерство и гинекология. – 2009. – № 3. – С. 28–31.

10. C. De Martel, 2017. Worldwide burden of cancer attributable to HPV by site,country and HPV type / C. De Martel, M. Plummer, J. Vignat, S. Franceschi // Int. J. Cancer. – 2017. – Vol. 141, № 4. – P. 664–670. https://doi.org/10.1002/ijc.30716; PMid:28369882 PMCid:PMC5520228

11. Hesselink A.T. Clinical Validation of the Abbott Real Time High Risk HPV Assay According to the Guidelines for Human Papillomavirus DNA Test Requirements for Cervical Screening / A.T. Hesselink, C.J.L.M. Meijer, M. Poljak //J. Clin. Microbial. – 2013. – Jul. – V. 51 (7). – P. 2409–2410. https://doi.org/10.1128/JCM.00633-13; PMid:23637297 PMCid:PMC3697677

12. Lehtinen M., 2012. Overall efficacy of HPV-16/18 AS04-adjuvanted vaccine against grade 3 or greater cervical intraepithelial neoplsia:4-eear end-ofstudy analysis of the rondomisede, double-dlind PATRICIA trial. // Lancet Oncol. – 2012. – № 13 (1). – P. 89–99. https://doi.org/10.1016/S1470-2045(11)70286-8

13. Lehtinen M., 2012. ( HPV PATRICIA Study Group)– Overall efficacy of HPV-16/18 AS04 – adjuvanted vaccine against grade 3 or greater cervical intraepithelial neoplasia: 4 – eyar end – ofstudy analysis of the rondomised, double – blind PATRICIA trial./ Lehtinen M., Paavonen J., Wheeler CM [et al.] // Lancet Oncol. – 2012. – Vol. 13 (1). – P. 89–99. https://doi.org/10.1016/S1470-2045(11)70286-8

14. V.J. Meijer, 2009. Guidelines for human papillomavirus DNA test requirements for primary cervical cancer screening in women 30 years and older / V. J. Meijer, J. Berknof, P. E. Castle [et al.] // J.Cancer. – 2009. – Vol. 124, № 3. – Р. 516–520. https://doi.org/10.1002/ijc.24010; PMid:18973271 PMCid:PMC2789446