SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2014.6(62):62-66;doi 10.15574/SP.2014.62.62

Клініко-генетичні аспекти прогнозування, перебігу та профілактики бронхіальної астми у дітей

Литвинець Л. Я. 
ВДНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», м. Івано8Франківськ, Україна

Мета: виявити фактори ризику розвитку та прогнозування перебігу БА серед дітей Прикарпаття.

Пацієнти і методи. Обстежено 510 дітей віком від 6 до 18 років із різним ступенем контролю над БА. Групу контролю склали 100 здорових дітей аналогічного віку. У роботі використан клініко-анамнестичний метод, який включав вивчення анамнезу життя та захворювання за історіями розвитку дітей (облікова форма № 112/у) та анкетування. Для анкетування використовувалась розроблена карта-запитальник для проведення індивідуального прогнозування факторів ризику розвитку БА у дітей.

Результати. Серед основних факторів ризику розвитку БА виявлено: недостатнє грудне, а також раннє штучне вигодовування, забруднення повітря, низький соціально-економічний рівень сім'ї, імунодефіцит, атопію, пасивне куріння. До факторів ризику належать також ендогенні: морфо-функціональна незрілість у зв'язку з генетичними і функціональними особливостями дитини, несприятливий анте- та постнатальний розвиток (перинатальні порушення), супутня патологія (захворювання шлунково-кишкового тракту, вегетативна дисфункція) та екзогенні (стреси, поліпрагмазія, рання соціалізація дитини) фактори.

Висновки. Основою всієї профілактичної роботи у дітей з БА є вияснення причин і провокуючих факторів рекурентних рецидивних бронхолегеневих захворювань і їх усунення. Урахування наявності несприятливих анамнестичних чинників у дітей дозволяє сформувати групи ризику розвитку БА та застосувати щодо цих категорій пацієнтів превентивні програми.

Ключові слова: бронхіальна астма, діти, фактори ризику, профілактика.

Література: 
1. Безруков ЛО, Богуцька НК, Гарас МН. 2011. Показники якості життя школярів, хворих на бронхіальну астму за різного ступеня тяжкості захворювання. Клін медицина. 1(57): 3—5.

2. Беш ЛВ, Мушак ІЗ. 2007. Прогноз і особливості вікової трансформації бронхіальної астми у дітей. Укр імунолог журн. 4: 56—59.

3. Зербіно ДД. 2010. Екологічна патологія: концепція первинної профілактики. Мистецтво лікування. 1: 80—84.

4. Овчаренко ЛС, Вертегел АА, Андриенко ТГ. 2008. Конституциональная иммунная и эндокринная дисрегуляция у детей как эквивалент метаболического синдрома детского возраста. Клін імунол. Алергол. Інфектол. 2(13): 86—90.

5. Крючко ТО, Вовк ЮВ, Ткаченко ОЯ та ін. 2013. Особливості перебігу та лікування бронхіальної астми у дітей із обтяженим генетичним анамнезом. Алергія у дитини. 1/2: 7—10.

6. Рекомендации Глобальной инициативы по борьбе с бронхиальной астмой (Global Initiative for Asthma, GINA), пересмтор 2009 г. Клін імунол. Алергол. Інфектол. 2010. 5—6(34—35): 56—63.

7. Свердан ПЛ. 1998. Вища математика аналіз інформації у фармації та медицині. Л, Світ: 331.

8. Антипкін ЮГ, Лапшин ВФ, Уманець ТР, Бережний ВВ та ін. 2011. Сучасна класифікація бронхіальної астми у дітей. Перинатол и педиатрия. 1(45): 8-11.

9. Уманець ТР, Лапшин ВФ. 2013. Особливості діагностики бронхіальної астми у дітей. Алергія у дитини. 1/2: 11—14.

10. Diagnosis and treatment of asthma in childhood: a practical consensus report. Allergy. 2008. 63: 5—34.

11. Global strategy for asthma management and prevention in children 5 years and younger (2009). http: //www.ginaasthma.org.

12. Islam T, Berhane K, Mc Connel R et al. 2009. Glutatione S transferase (GST) P1, GSTM1, exercise, ozone and asthma incidence in school children. Thorax. 64(3): 197 202. http://dx.doi.org/10.1136/thx.2008.099366; PMid:18988661 PMCid:PMC2738935

13. Kuna P. 2008. Difficulties of asthma treatment in youth. Allergia Asthma Immunologia. 11;Suppl 1: 1—5.