Modern Pediatrics. Ukraine. (2022). 1(121): 18-24. doi 10.15574/SP.2022.121.18
Бедрій Н. М.
Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна

Для цитування: Бедрій НМ. (2022). Клініко-діагностичні паралелі між станом плаценти та несприятливими наслідками глибоко недоношених дітей. Сучасна педіатрія. Україна. 1(121): 18-24. doi 10.15574/SP.2022.121.18.
Стаття надійшла до редакції 21.10.2021 р., прийнята до друку 06.02.2021 р.

Недоношені новонароджені є особливою категорією дітей із властивою їм морфофункціональною незрілістю та специфічними патологічними станами, що зумовлюють значні відмінності у виживанні, захворюваності та наслідках виходжування цих немовлят порівняно з дітьми інших вагових категорій. Проблеми передчасно народжених дітей виходять на перший план у галузі неонатологічних досліджень та перинатальної допомоги.
Мета – встановити зв’язок між формуванням несприятливих наслідків у дітей дошкільного віку, які народилися передчасно з масою тіла <1500 г, і станом плаценти.
Матеріали та методи. До дослідження залучено 220 дітей дошкільного віку, які народилися передчасно. Проаналізовано результати патоморфологічного дослідження плацент матерів 220 дітей і сформовано 5 груп матерів за класифікацією змін у плаценті. У ході дослідження діти перебували під наглядом лікарів кабінету катамнестичного спостереження з метою систематичної оцінки стану здоров’я. Проаналізовано клінічні показники, такі як маса тіла, зріст, обвід голови, неврологічний та інтелектуальний розвиток, наявність соматичної патології, у тому числі захворювання органів дихання, опорно-рухового апарату та гематологічні проблеми. Для оцінки зору та слуху динамічно проведено офтальмологічні та сурдологічні огляди. Залежно від ступеня вираженості інвалідизуючої патології виокремлено дітей з тяжкими інвалідизуючими наслідками (n=54) – 24,5%. Подальший аналіз стосувався стану здоров’я саме цих дітей, розподілених на 5 груп відповідно до виявлених змін у плацентах їхніх матерів.
Результати. Усі діти, залучені до дослідження, у неонатальному періоді мали поєднання патологій, що зумовлювали тяжкість стану. Стан плаценти суттєво вплинув на перебіг неонатального періоду. Так, новонароджені з ознаками запальних змін та незрілості в 10 разів частіше страждали від генералізованих внутрішньоутробних інфекцій та неонатального сепсису, достовірно частіше в цих групах відмічалися внутрішньошлуночкові крововиливи, перивентрикулярна лейкомаляція та бронхолегенева дисплазія. Перебіг неонатального періоду в групах дітей з ознаками передчасного старіння плаценти та порушеннями кровоплину характеризувався низькою частотою реалізації інфекцій, проте в 5 разів частіше діагностувалася перивентрикулярна лейкомаляція.
Висновки. Встановлено, що трансплацентарне інфікування та патологічна незрілість плаценти негативно впливали на стан здоров’я дітей ІІІ та ІV груп, зумовлюючи народження на 3 тижні раніше, на відміну від дітей V (порівняння) групи. Новонароджені ІІІ та ІV груп потребували частіше реанімаційної допомоги в пологовій залі в 9 разів, а респіраторної підтримки – у 10 разів порівняно з дітьми V (порівняння) групи, що визначало достовірно довшу тривалість перебування в стаціонарі дітей ІІІ та ІV груп – у середньому на 30-45 діб довше порівняно з новонародженими V групи (порівняння).
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: передчасно народжені діти, катамнестичне спостереження, інвалідність, віддалені наслідки.

ЛІТЕРАТУРА

1. Антипкін ЮГ, Марушко РВ, Дудіна ОО. (2021). Еволюція малюкової смертності в Україні. Сучасна педіатрія. Україна. 1 (113): 6-14. https://doi.org/10.15574/SP.2021.113.6.

2. Betty RV. (2017). Follow-up of Extremely Preterm Infants. The Long and the Short of It. Pediatrics. 139 (6): e20170453. URL: http://pediatrics.aappublications.org/content/pediatrics/139/6/e20170453.full.pdf. https://doi.org/10.1542/peds.2017-0453; PMid:28814551

3. Bhandari A, Panitch H. (2018). An update on the post NICU discharge management of bronchopulmonary dysplasia. SeminPerinatol. 42 (7): 471-477. https://doi.org/10.1053/j.semperi.2018.09.011; PMid:30487070

4. Черствый ЕД, Кравцова ГИ. (1991). Болезни плода, новорожденного и ребёнка. Минск. Вышейшая школа. 1: 95-103.

5. Добрянський ДО, Меншикова АО, Борисюк ОП. (2019). Віддалені наслідки бронхолегеневої дисплазії у недоношених немовлят. Сучасна педіатрія. Україна. 4 (100): 43-52. https://doi.org/10.15574/SP.2019.100.43.

6. Esplin MS. (2016). The importance of clinical phenotype in understanding and preventing spontaneous preterm birth. Am J Perinatol. 33: 236-244. https://doi.org/10.1055/s-0035-1571146; PMid:26824192

7. Freedman AA, Hogue CJ, Marsit CJ, Rajakumar A, Smith AK, Goldenberg RL et al. (2018). Associations Between the Features of Gross Placental Morphology and Birthweight. Pediatr Dev Pathol. 22 (3): 194-204. https://doi.org/10.1177/1093526618789310; PMid:30012074 PMCid:PMC6335186

8. Glass TJA et al. (2018). Multiple postnatal infections in newborns born preterm predict delayed maturation of motor pathways at term-equivalent age with poorer motor outcomes at 3 years. J Pediatr. 196: 91-97. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2017.12.041; PMid:29398063

9. Grandi C, Veiga A, Mazzitelli N, Cavalli R, Cardoso V. (2016). Placental Growth Measures in Relation to Birth Weight in a Latin American Population. Rev Bras GinecolObs. 38 (8): 373-380. https://doi.org/10.1055/s-0036-1586721; PMid:27501191

10. Hintz SR et al. (2018). Preterm neuroimaging and school-age cognitive outcomes. Pediatrics: 142. https://doi.org/10.1542/peds.2017-4058; PMid:29945955 PMCid:PMC6128951

11. Hollanders JJ, van der Pal SM, van Dommelen P, Rotteveel J, Finken MJ. (2017, Aug). Growth pattern and final height of very preterm vs very low birth weight infants. Pediatr Res. 82 (2): 317-323. https://doi.org/10.1038/pr.2017.63; PMid:28422945

12. Johnson S, Strauss V, Gilmore C, Jaekel J, Marlow N, Wolke D. (2016). Learning disabilities among extremely preterm children without neurosensory impairment: Comorbidity, neuropsychological profiles and scholastic outcomes. Early Hum Dev. 103: 69-75. https://doi.org/10.1016/j.earlhumdev.2016.07.009; PMid:27517525

13. Kemp MW. (2014). Preterm birth, intrauterine infection, and fetal inflammation. Front Immunol. 5: 574. https://doi.org/10.3389/fimmu.2014.00574; PMid:25520716 PMCid:PMC4249583

14. Koller-Smith LI, Shah PS, Ye XY, Sjörs G, Wang YA, Chow SS et al. (2017, Jul). Australian and New Zealand Neonatal Network; Canadian Neonatal Network; Swedish Neonatal Quality Register. Comparing very low birth weight versus very low gestation cohort methods for outcome analysis of high risk preterm infants. BMC Pediatr. 17 (1): 166. https://doi.org/10.1186/s12887-017-0921-x; PMid:28709451 PMCid:PMC5512978

15. Kuint J, Lerner Geva L, Chodick G, Boyko V, Shalev V, Reichman B; Israel Neonatal Network. (2017). Rehospitalization through childhood and adolescence: association with neonatal morbidities in infants of very low birth weight. J Pediatr. 188: 135-141.e2. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2017.05.078; PMid:28662947

16. Linsell L, Malouf R, Johnson S, Morris J, Kurinczuk JJ, Marlow N. (2016). Prognostic factors for behavioral problems and psychiatric disorders in children born very preterm or very low birth weight: a systematic review. J Dev BehavPediatr. 37 (1): 88-102. https://doi.org/10.1097/DBP.0000000000000238; PMid:26703327 PMCid:PMC5330463

17. Luu TM, Katz SL, Leeson P et al. (2016). Preterm birth: risk factor for early-onset chronic diseases. CMAJ. 188: 736-746. https://doi.org/10.1503/cmaj.150450; PMid:26644500 PMCid:PMC4938684

18. Милованов АП. (1999). Патология системы мать-плацента-плод: Руководство для врачей. Медицина: 220-229.

19. Oudgenoeg-Paz O, Mulder H, Jongmans MJ, van der Ham IJM, Van der Stigchel S. (2017). The link between motor and cognitive development in children born preterm and / or with low birth weight: a review of current evidence. NeurosciBiobehav Rev. 80: 382-393. https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2017.06.009; PMid:28642071

20. Похилько ВІ, Траверсе ГМ, Цвіренко СМ, Жук ЛА, Оскоменко ММ. (2016). Передчасно народжені діти: сучасний погляд на постнатальну адаптацію та стан здоров’я у ранньому віці. Вісник проблем біології і медицини. 2 (1): 22-27.

21. Turowski G, Tony Parks W, Arbuckle S, Jacobsen AF, Heazell A. (2018). The structure and utility of the placental pathology report. APMIS. 126 (7): 638-646. https://doi.org/10.1111/apm.12842; PMid:30129133

22. Volyk N.K. (2017). Echographic monitoring of placental mesenchymal dysplasia. Perinatologiya i pediatriya. 2017.2(70):80-83. https://doi.org/10.15574/PP.2017.70.80

23. WHO. (2019). March of Dimes; The Partnership for Maternal, Newborn & Child Health. Save the Children: Born too soon: the global action report on preterm birth. URL: http://www.who.int/maternal_child_adolescent/documents/born_too_soon/en/.

24. Yanni D et al. (2017). Both antenatal and postnatal inflammation contribute information about the risk of brain damage in extremely preterm newborns. Pediatr Res. 82: 691-696. https://doi.org/10.1038/pr.2017.128; PMid:28549057 PMCid:PMC5599336

25. Знаменська ТК, Воробйова ОВ, Дубініна ТЮ. (2017). Стратегічні напрямки реконструкції системи охорони здоров’я новонароджених та дітей України. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 4 (26): 5-11. https://doi.org/10.24061/2413-4260.VII.4.26.2017.1.