• Клінічно-спірографічні особливості коморбідності атопічної бронхіальної астми з алергічним ринітом у шкільному віці
ua До змісту Повний текст статті

Клінічно-спірографічні особливості коморбідності атопічної бронхіальної астми з алергічним ринітом у шкільному віці

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2019.3(99):30-34; doi 10.15574/SP.2019.99.30

Колоскова О. К., Мислицька Г. О., Білоус Т. М., Тарнавська С. І.
ВДНЗУ «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці

Мета: виявити окремі клінічні та інструментальні особливості коморбідного перебігу астми з алергічним ринітом (АР) на підставі результатів лонгітудинального (тривалістю п'ять років) динамічного спостереження.

Матеріали і методи. Обстежено когорту із 70 хворих на бронхіальну астму дітей шкільного віку. Групу І сформував 41 хворий на бронхіальну астму (середній вік — 11,01±0,35 року), групу ІІ — 29 дітей (середній вік — 11,41±0,3 року) із коморбідним перебігом астми та АР. За основними клінічними характеристиками групи були порівнянними.

Результати. Встановлено наявність дисонансу між клінічною та спірографічною (за даними рутинної спірографії) оцінкою контролю бронхіальної астми, що слід враховувати з огляду на коморбідний перебіг астми з АР. Коморбідний перебіг бронхіальної астми та АР асоціює з вірогідним ризиком важчих загострень (OR 1,7–3,3), що обґрунтовує ліберальне призначення системних глюкокортикостероїдних препаратів. За коморбідного перебігу астми та АР має місце деструктивний еозинофіл-опосередкований запальний процес слизової носа (частка еозинофілів у мазку-відбитку становила 33,5±13,3%), що вимагає індивідуалізованого протизапального лікування таких хворих.

Висновки. У пацієнтів із коморбідним перебігом бронхіальної астми та АР у динаміці спостереження зростає частка важкої астми, яка погано контролюється стандартною базисною терапією з вірогідно вищим ризиком розвитку важких загострень хвороби.

Ключові слова: бронхіальна астма, алергічний риніт, діти, назоцитограма.

ЛІТЕРАТУРА

1. Алергічний риніт: Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги (2017). Ринологія. 3–4: 19–43.

2. Кейт Надаль–Гинард. (2012). Когда одно мешает другому – коморбидность на злобе дня. Новая медицина тысячелетия. 6: 22–24.

3. Adamia N, Jorjoliani L, Khachapuridze D, Katamadze N, Chkuaseli N. (2015) Allergic diseases and asthma in adolescents. Georgian Medical News. 6: 243.

4. Alsowaidi S, Abdulle A, Bernsen R, Zuberbier T. (2010) Allergic rhinitis and asthma: A large cross-sectional study in the United Arab Emirates. Int. Arch. Allergy Immunol. 153: 274–279. https://doi.org/10.1159/000314368; PMid:20484926

5. Bellanti JA, Settipane RA. (2014). United airway disease. Allergy and Asthma Proceedings. 35(5): 123–131. https://doi.org/10.2500/aap.2014.35.3795; PMid:25295801 PMCid:PMC4371146

6. Boulet L-P, Boulet V, Milot J. (2002). Нow should we quantify asthma control?: a proposal. Chest. 122: 2217–2223. https://doi.org/10.1378/chest.122.6.2217; PMid:12475866

7. Bousquet J, Anto JM, Demoly P, Schunemann HJ, Togias A et al. (2012). Severe chronic allergic (and related) diseases: A uniform approach – A MeDALL – GA2LEN – ARIA position paper. Int Allergy Clin Immunol. 158: 216–231. https://doi.org/10.1159/000332924; PMid:22382913

8. Chong-Neto HJ, Rosario NA. (2016). United airway disease: a reality in early life? Pediatric Allergy and Immunology. 27: 320–332. https://doi.org/10.1111/pai.12536; PMid:26762758

9. Huang F, Yin J, Wang H, Liu S, Li Y. (2017). Association of imbalance of effector T cells and regulatory cells with the severity of asthma and allergic rhinitis in children. Allergy asthma proc. 38: 70–77. https://doi.org/10.2500/aap.2017.38.4076; PMid:29046188

10. Krishnan S, Dozor AJ, Bacharier L, Lang JE, Irvin CG et al. (2018). Clinical characterization of children with resistant airflow obstruction, a multicenter study. The Journal of Asthma. 3: 1–7.

11. Marti S. (2006). Body weight and comorbidity predict mortality in COPD patients treated with оxygen therapy. Eur Respir J. 27 (4): 689–696. https://doi.org/10.1183/09031936.06.00076405; PMid:16585077

12. Miguel A. (2002). Comorbidity and mortality in peritonial dialysis. Nephron. 90 (3): 290–296. https://doi.org/10.1159/000049065; PMid:11867950

13. Valero A, Pereira C, Loureiro C. et al. (2009). Interrelationship between skin sensitization, rhinitis, and asthma in patients with allergic rhinitis: a study of Spain and Portugal. J Investig Allergol Clin Immunol. 19(3): 167–172.

Стаття надійшла до редакції 13.12.2018 р., прийнята до друку 04.04.2019 р.