• Клінічний випадок ускладненої форми пневмонії в дитини після перенесеного захворювання на COVID-19
ua До змісту Повний текст статті

Клінічний випадок ускладненої форми пневмонії в дитини після перенесеного захворювання на COVID-19

Modern Pediatrics. Ukraine. (2024). 5(141): 96-103. doi: 10.15574/SP.2024.5(141).96103
Мантак Г. І.1, Андрікевич І. І.1, Олійник В. С.1, Ющенко Л. О.1, Ходасевич О. І.2
1Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна
2КНП «Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької обласної ради», Україна

Для цитування: Мантак ГІ, Андрікевич ІІ, Олійник ВС, Ющенко ЛО, Ходасевич ОІ. (2024). Клінічний випадок ускладненої форми пневмонії в дитини після перенесеного захворювання на COVID-19. Сучасна педіатрія. Україна. 5(141): 96-103. doi: 10.15574/SP.2024.5(141).96103.
Стаття надійшла до редакції 09.05.2024 р., прийнята до друку 09.09.2024 р.

Мета – на підставі опису основних симптомів клінічного випадку навести особливості діагностування ускладненої форми позалікарняної пневмонії в дитини старшого віку після перенесеного захворювання на COVID-19.
Клінічний випадок. Описано клінічний випадок ускладненої форми позалікарняної пневмонії в дитини після перенесеного захворювання на COVID-19. 10-річний хлопчик захворів гостро з появи болю в грудній клітці та животі. Госпіталізований у тяжкому стані. Больовий синдром у ділянці грудної клітки був дуже сильно виразний та мав нападоподібний характер, переважно локалізувався в ділянці 3, 4, 5-го ребер. При цьому хлопчик займав вимушене положення – на правому боці з підігнутими ніжками. Біль був настільки інтенсивним, що дитина була блідою та шкіра лоба вкривалася потом.
Висновки. У пацієнтів із COVID-19 найчастіше уражуються органи дихальної системи, що характеризуються стійкими респіраторними симптомами після гострого захворювання на COVID-19. Перелік клінічних ознак і симптомів не є специфічним для  встановлення діагнозу позалікарняної пневмонії, що утруднює первинне діагностування та потребує введення до переліку обстежень додаткових методів діагностики. Під час загальноприйнятого загального аналізу крові, особливо для пацієнтів, які підлягають госпіталізації, слід визначати білки гострої фази. Саме ці білки слугують корисним інструментом для диференційного діагностування захворювання, здійснюють моніторинг за його перебігом і проведенням терапії. Хоча рутинним методом для діагностування захворювань органів дихання і досі вважають рентгенографію органів грудної клітки, ультразвукове дослідження легень є більш чутливим методом візуалізації, а також безпечним, особливо в обстеженні педіатричних пацієнтів із парапневмонічним плевральним випотом для визначення рідини в плевральній порожнині, кількості та подальшого моніторингу стану дитини. Вірогідність COVID-19, згідно з класифікацією СО-RADS, оцінюють за результатами комп’ютерної томографії в разі наявності чітких показань для цього методу дослідження, однак його не проводять для первинного діагностування уражень дихальної системи.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дитини.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти старшого віку, пневмонія, COVID-19.
ЛІТЕРАТУРА

1. AAP. (2022). Post-COVID-19 Conditions in Children and Adolescents. URL: https://www.aap.org/en/pages/2019-novel-coronavirus-covid-19-infections/clinical-guidance/post-covid-19-conditions-in-children-and-adolescents/.

2. Barson WJ. (2022). Community-acquired pneumonia in children: Clinical features and diagnosis. UpToDate. URL: https://www.uptodate.com/contents/community-acquired-pneumonia-in-children-clinical-features-and-diagnosis?search=pneumonia%20pleurisy&topicRef=6054&source=see_link.

3. Barson WJ. (2022). Pneumonia in children: Epidemiology, pathogenesis, and etiology. UpToDate. URL: https://www.uptodate.com/contents/epidemiology-clinical-presentation-and-evaluation-of-parapneumonic-effusion-and-empyema-in-children?search=pneumonia%20pleurisy&topicRef=5986&source=see_link.

4. Centers for Disease Control and Prevention. (2022). Health Alert Network. Severe Respiratory Illnesses Associated with Rhinoviruses and/or Enteroviruses Including EV-D68 – Multistate. URL: https://emergency.cdc.gov/han/2022/han00474.asp.

5. Deville JG, Song E, Ouellette CP. (2023). COVID-19: Clinical manifestations and diagnosis in children. UpToDate. URL: https://www.uptodate.com/contents/covid-19-clinical-manifestations-and-diagnosis-in-children?search=pneumonia%20covid%20in%20children&topicRef=5979&source=see_link.

6. Global Burden of Disease Child and Adolescent Health Collaboration, Kassebaum N, Kyu HH, Zoeckler L, Olsen HE, Thomas K et al. (2017). Child and Adolescent Health From 1990 to 2015: Findings From the Global Burden of Diseases, Injuries, and Risk Factors 2015 Study. JAMA Pediatr. 171: 573. https://doi.org/10.1001/jamapediatrics.2017.0250

7. Harris M, Clark J, Coote N, Fletcher P, Harnden A, McKean M et al. (2011). British Thoracic Society guidelines for the management of community acquired pneumonia in children: update 2011. Thorax. 66; Suppl 2: ii1. https://doi.org/10.1136/thoraxjnl-2011-200598

8. Janahi IA, Fakhoury K. (2023). Epidemiology, clinical presentation, and evaluation of parapneumonic effusion and empyema in children. UpToDate. URL: https://www.uptodate.com/contents/epidemiology-clinical-presentation-and-evaluation-of-parapneumonic-effusion-and-empyema-in-children?search=pneumonia%20pleurisy&topicRef=5986&source=see_link.

9. Jimenez-García R, Nogueira J, Retuerta-Oliva A, Sainz T, Cano-Fe J, Flores-Pérez P et al. (2021). Pneumonia in hospitalized children during SARS-CoV-2 pandemic. Is it all COVID-19? Comparison between COVID and non-COVID pneumonia. Pediatr Infect Dis J. 40(3): e111-3, 202133264212. https://doi.org/10.1097/INF.0000000000003008

10. Kamat IS, Ramachandran V, Eswaran H, Guffey D, Musher DM. (2020). Procalcitonin to Distinguish Viral From Bacterial Pneumonia: A Systematic Review and Meta-analysis. Clin Infect Dis. 70: 538. https://doi.org/10.1093/cid/ciz545

11. Хиць А.Р. (2020). COVID-19: розроблено систему класифікації пацієнтів. Український медичний часопис, 9 квітня 2020. URL: https://umj.com.ua/uk/novyna-174605-covid-19-rozrobleno-sistemu-klasifikatsiyi-patsiyentiv.

12. Kompaniyets L, Bull-Otterson L, Boehmer TK, Baca S, Alvarez P, Hong K et al. (2022). Post-COVID-19 Symptoms and Conditions Among Children and Adolescents – United States, March 1, 2020 – January 31, 2022. CDC. Morbidity and Mortality Weekly Report (MMWR). 71(31): 993-999. URL: https://www.cdc.gov/mmwr/volumes/71/wr/mm7131a3.htm. https://doi.org/10.15585/mmwr.mm7131a3

13. Liguoro I, Pilotto C, Bonanni M, Ferrari ME, Pusiol A, Nocerino A et al. (2020). SARS-COV-2 infection in children and newborns: a systematic review. Eur J Pediatr. 179: 1029. https://doi.org/10.1007/s00431-020-03684-7

14. МОЗ України. (2022). Стандарти медичної допомоги. Позалікарняні пневмонії у дітей. Наказ МОЗ України від 02 серпня 2022 року № 1380. URL: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2022/08/2022_1380_smd_pnevm_dity.pdf.

15. Stokes EK, Zambrano LD, Anderson KN, Marder EP, Raz KM, Burai Felix SE et al. (2020). Coronavirus Disease 2019 Case Surveillance – United States, January 22-May 30, 2020. Morb Mortal Wkly Rep (MMWR). 69: 759. https://doi.org/10.15585/mmwr.mm6924e2

16. WHO. (2021). A clinical case definition of post COVID-19 condition by a Delphi consensus, 6 October 2021. URL: https://www.who.int/publications/i/item/WHO-2019-nCoV-Post_COVID-19_condition-Clinical_case_definition-2021.1.