- Клінічний випадок тяжкої коронавірусної інфекції в дитини 6-місячного віку
Клінічний випадок тяжкої коронавірусної інфекції в дитини 6-місячного віку
Modern Pediatrics. Ukraine. (2021). 5(117): 77-81. doi 10.15574/SP.2021.117.77
Похилько В. І.1, Чернявська Ю. І.1, Россоха З. І.2, Медведєва Н. Л.2, Попова О. Ф.2
1Полтавський державний медичний університет, Україна
2ДЗ «Референс-центр з молекулярної діагностики МОЗ України», м. Київ
Для цитування: Похилько ВІ, Чернявська ЮІ, Россоха ЗІ, Медведєва НЛ, Попова ОФ. (2021). Клінічний випадок тяжкої коронавірусної інфекції в дитини 6-місячного віку. Сучасна педіатрія. Україна. 5(117): 77-81. doi 10.15574/SP.2021.117.77.
Стаття надійшла до редакції 14.06.2021 р., прийнята до друку 08.09.2021 р.
Особливої актуальності сьогодні набуває створення протоколів лікування хворих на COVID-19 дітей раннього віку, адже досі не з'ясовані деякі питання патогенезу, генетичної детермінованості тяжкого ураження легень. COVID-19-індукований респіраторний дистрес-синдром — передбачуване тяжке ускладнення, яке потребує ранньої діагностики і правильного лікування. Враховуючи патогенетичний механізм ураження легень при COVID-19, сурфактант-замісна терапія може бути корисною в лікуванні цієї когорти пацієнтів.
Клінічний випадок. Наведено клінічний випадок тяжкої коронавірусної інфекції, спричиненої SARS-CoV-2 у дитини 6 місяців. Перебіг захворювання супроводжувався тяжким ураженням легеневої паренхіми з розвитком гострого респіраторного дистресу. Під час обстеження пацієнта підтверджено генетичну детермінованість тяжкого перебігу COVID-19, поліморфні алелі ризику генів GSTM1, GSTP1, SFTP-B. Лікування дитини передбачало не лише тривалу штучну вентиляцію легень, але й сурфактант-замісну терапію. Дитина одужала і виписана без ознак дихальної недостатності.
Висновки. Наведений клінічний випадок показує наявність зв'язку генетичного поліморфізму з тяжким вірус-індукованим ураженням легень. Оскільки причиною тяжкої резистентної дихальної недостатності при COVID-19, імовірно, є розвиток гострого респіраторного дистрес-синдрому, введення екзогенного сурфактанту слід розглядати як можливий варіант терапії.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дитини.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: COVID-19, діти, вірус-індукований респіраторний дистрес-синдром, поліморфізм генів, введення сурфактанту.
ЛІТЕРАТУРА
1. Cattel F, Giordano S, Bertiond C et al. (2021). Use of exogenous pulmonary surfactant in acute respiratory distress syndrome (ARDS): Role in SARS-CoV-2-related lung injury. Respiratory Physiology and Neurobiology. 1: 288. https://doi.org/10.1016/j.resp.2021.103645; PMid:33657448 PMCid:PMC7916525
2. Fryer AA, Bianco A, Hepple M et al. (2000). Polymorphism at the glutathione S-transferase GSTP1 locus. A new marker for bronchial hyperresponsiveness and asthma. Am J Resp Crit Care Med. 161: 1437-1442. https://doi.org/10.1164/ajrccm.161.5.9903006; PMid:10806136
3. Khan MSI, Debnath CR, Nath PN et al. (2020). Ivermectin Treatment May Improve the Prognosis of Patients With COVID-19. Arch Bronconeumol (Engl Ed). 56 (12): 828-830. https://doi.org/10.1016/j.arbres.2020.08.007
4. Moradi M, Mojtahedzadeh M, Mandegari A et al. (2009). The role of glutathione-S-transferase polymorphisms on clinical outcome of ALI/ARDS patient treated with N-acetylcysteine, Respiratory Medicine. 103 (3): 434-441. https://doi.org/10.1016/j.rmed.2008.09.013; PMid:18993042
5. Skokic F, Hudic I, Hotic N et al. (2010). Surfactant replacement therapy in influenza A H1N1. The Pediatric infectious disease journal. 29 (4): 387. https://doi.org/10.1097/INF.0b013e3181cf2eaa; PMid:20351534
6. Tian S, Xiong Y, Liu H et al. (2020). Pathological study of the 2019 novel coronavirus disease (COVID-19) through postmortem core biopsies. Mod Pathol. 33: 1007-1014. https://doi.org/10.1038/s41379-020-0536-x; PMid:32291399 PMCid:PMC7156231
7. Wang J, Hajizadeh N, Moore EE et al. (2020). Tissue plasminogen activator (tPA) treatment for COVID-19 associated acute respiratory distress syndrome (ARDS): A case series. J Thromb Haemost. 18: 1752-1755. https://doi.org/10.1111/jth.14828; PMid:32267998 PMCid:PMC7262152
8. Xu Z, Shi L, Wang Y et al. (2020). Pathological findings of COVID-19 associated with acute respiratory distress syndrome. The Lancet. Respiratory medicine. 8 (4): 420-422. https://doi.org/10.1016/S2213-2600(20)30076-X
9. Ye Z, Zhang Y, Wang Y et al. (2020). Chest CT manifestations of new coronavirus disease 2019 (COVID-19): a pictorial review. Eur Radiol. 30: 4381-4389. https://doi.org/10.1007/s00330-020-06801-0; PMid:32193638 PMCid:PMC7088323
10. Znamenska TK, Kovaliova OM, Pokhylko VI et al. (2015). Association of genetic polymorphisms with risk factors for bronchopulmonary dysplasia in premature birth infants. New Armenian Medical Journal. 9 (3): 48-57.