- Клінічний випадок папульозного акродерматиту або синдрому Джанотта-Крості
 
Клінічний випадок папульозного акродерматиту або синдрому Джанотта-Крості
	Modern Pediatrics. Ukraine. (2023). 1(129): 95-98. doi 10.15574/SP.2023.129.95
	Сем’янчук В. Б., Синоверська О. Б., Цимбаліста О. Л., Вовк З. В., Бобрикович О. С.
	Івано-Франківський національний медичний університет, Україна
	Для цитування: Сем’янчук ВБ, Синоверська ОБ, Цимбаліста ОЛ, Вовк ЗВ, Бобрикович ОС. (2023). Клінічний випадок папульозного акродерматиту або синдрому Джанотта-Крості. Сучасна педіатрія. Україна. 1(129): 95-98. doi 10.15574/SP.2023.129.95.
	Стаття надійшла до редакції 24.11.2022 р., прийнята до друку 07.02.2023 р.
	Синдром Джанотті-Крості – це різновид інфекційної екзантеми. Характеризується появою мономорфних папул від кольору шкіри до рожево-червоного кольору. Найчастіше локалізується на обличчі, сідницях і розгинальних поверхнях кінцівок. З часом висипання спонтанно зникає, а лікування є симптоматичним. На даний час патофізіологічні зміни залишаються не до кінця з’ясованими. Зрозуміло, що він представляє імунологічну відповідь на перенесену віремію або бактеріємію, можливо, реакцію гіперчутливості уповільненого типу.
	Мета – ознайомити лікарів із критеріями папульозного акродерматиту для своєчасної діагностики та коректної тактики лікування.
	Клінічний випадок. Описано клінічний випадок синдрому Джанотта-Крості в дитини віком 2 роки, який розвинувся після перенесеного інфекційного мононуклеозу. Батьки звернулися зі скаргами на наявність висипань на обличчі, кінцівках, сідницях протягом 6 тижнів, а також виражений неспокій та свербіння шкіри. Протягом усього часу дитина проходила обстеження в різних спеціалістів. Альтернативні діагнози: атопічний дерматит, харчова алергія, глистяна інвазія. Протягом лікування дитині призначено місцеві цинковмісні середники, системні та місцеві глюкокортикостероїди, противірусні препарати, антибактеріальну терапію, антигістамінні препарати, сорбенти, пробіотики, тричі курс дегельмінтизації. Лікування не давало позитивного терапевтичного ефекту.
	Висновки. Синдром Джанотті-Крості найчастіше зустрічається в дитячому віці. На даний момент вважається самообмеженим захворюванням, яке не потребує специфічного лікування. Останні дослідження показали, що синдром частіше асоціюється з різноманітними вірусними і бактеріальними збудниками. Однак відсутність знань щодо папульозного акродерматиту призводить до безпідставних тривалих обстежень і лікувань дітей.
	Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дитини.
	Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
	Ключові слова: діти, папульозний акродерматит, синдром Джанотта-Крості, вірусна екзантема.
	ЛІТЕРАТУРА
1. Chuh A, Zawar V, Sciallis GF. (2015). The diagnostic criteria of pityriasis rosea and Gianotti-Crosti syndrome – a protocol to establish diagnostic criteria of skin diseases. Journal of the Royal College of Physicians of Edinburgh. 45 (3): 218-225. https://doi.org/10.4997/jrcpe.2015.310; PMid:26517103
2. Drago F, Javor S, Ciccarese G. (2016). Gianotti-Crosti syndrome as presenting sign of cytomegalovirus infection: A case report and a critical appraisal of its possible cytomegalovirus etiology. Journal of clinic virology. 78: 120-122. https://doi.org/10.1016/j.jcv.2016.03.009; PMid:27017141
3. Imoto RR, Uber M, De Carvalho VO. (2019). Papular crusted rash in a child after immunisation. Archives of Disease in Childhood. 104 (7): 706. https://doi.org/10.1136/archdischild-2018-314922; PMid:29728416
4. Kliegman R, Geme JSt. (2019). Nelson Textbook of Pediatrics. Elsevier: 4264.
5. Pedreira RL, Leal JM, Silvestre KJ. (2016). Gianotti-Crosti syndrome: a case report of a teenager. Anais Brasileiros Dermatologia journal. 91 (5): 163-165. https://doi.org/10.1590/abd1806-4841.20164410; PMid:28300930 PMCid:PMC5325029
6. Stojkovic-Filipovic J, Skiljevic D, Brasanac D. (2016). Gianotti-Crosti syndrome associated with Ebstein-Barr virus and Parvovirus B-19 coinfection in a male adult: case report and review of the literature. Italian Journal of Dermatology and Venereology. 151: 106-107.
7. Усачова ОВ. (2017). Роль ентеровірусних інфекцій у розвитку екзантемних захворювань у дітей: клініко-епідеміологічні особливості, можливості медикаментозної корекції. Современная педиатрия. 5 (85):19-24. https://doi.org/10.15574/SP.2017.85.19.
      
 
 
 
 
 
 