- Клінічний випадок хронічної гранулематозної хвороби на тлі персистуючого еозинофільного синдрому у дитини
Клінічний випадок хронічної гранулематозної хвороби на тлі персистуючого еозинофільного синдрому у дитини
Modern Pediatrics. Ukraine. (2026).3(155): 165-172. doi: 10.15574/SP.2026.3(155).165172
Урбась О. В.1, Курташ О. О.1, Вовк З. В.1, Боярчук О. Р.2, Голодних О. А.1
1Івано-Франківський національний медичний університет, Україна
2Тернопільський національний медичний університет імені I.Я. Горбачевського, Україна
Для цитування: Урбась ОВ, Курташ ОО, Вовк ЗВ, Боярчук ОР, Голодних ОА. (2026). Клінічний випадок хронічної гранулематозної хвороби на тлі персистуючого еозинофільного синдрому у дитини. Сучасна педіатрія. Україна. 3(155): 165-172. doi: 10.15574/SP.2026.3(155).165172.
Стаття надійшла до редакції 02.01.2026 р., прийнята до друку 13.04.2026 р.
Хронічна гранулематозна хвороба (ХГХ) належить до первинних імунодефіцитів (ПІД), що характеризуються порушенням функції фагоцитарної ланки імунної системи. Описано небагато випадків персистуючого еозинофільного синдрому як одного з проявів ХГХ, оскільки він не належить до провідних клінічних ознак захворювання, хоча трапляється у 7-15% пацієнтів. Саме рідкісне поєднання ХГХ та персистуючого еозинофільного синдрому зумовлює унікальність наведеного клінічного випадку.
Мета – представити клінічний випадок хронічної гранулематозної хвороби, що тривалий час маніфестувала персистуючим еозинофільним синдромом та ускладнювала ранню діагностику захворювання.
Клінічний випадок. У хлопчика з двомісячного віку спостерігалися рецидивні бактеріальні інфекції у вигляді гнійного аксилярного лімфаденіту, повторних пневмоній, обструктивного бронхіту, парапроктиту, кандидозу ротоглотки та еозинофільного коліту. Протягом усього періоду спостереження зберігалася стійка еозинофілія, що корелювала із загостреннями інфекційного синдрому та супроводжувалася анемією. Незважаючи на численні госпіталізації та комплексні обстеження, діагноз тривалий час залишався невстановленим. У віці 2 років 9 місяців за результатами молекулярно-генетичного дослідження верифіковано Х-зчеплену форму ХГХ, асоційовану з мутацією гена CYBB. Наразі дитина перебуває під наглядом імунолога та готується до трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин.
Висновки. Поєднання рецидивних тяжких інфекцій із персистуючою еозинофілією, еозинофільним колітом та анемією повинно насторожувати щодо можливого ПІД. Тривале збереження еозинофільного синдрому невстановленого генезу потребує консультації клінічного імунолога та обстеження для виключення ХГХ.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дитини.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: клінічний випадок, діти, хронічна гранулематозна хвороба, еозинофільний синдром.
ЛІТЕРАТУРА
1. Barese CN, Podesta M, Litvak E, Villa M, Rivas EM. (2004). Recurrent eosinophilic cystitis in a child with chronic granulomatous disease. J Pediatr Hematol Oncol. 26(3): 209-212. https://doi.org/10.1097/00043426-200403000-00014; PMid:15125617
2. Grammatikos A, Gennery AR. (2024). Inflammatory Complications in Chronic Granulomatous Disease. J. Clin. Med. 13: 1092. https://doi.org/10.3390/jcm13041092; PMid:38398405 PMCid:PMC10889279
3. Jaggi P, Freeman AF, Katz BZ. (2005). Chronic granulomatous disease presenting with eosinophilic inflammation. Pediatr Infect Dis J. 24(11): 1020-1021. https://doi.org/10.1097/01.inf.0000183775.69035.33; PMid:16282946
4. Navabi B, Upton JE. (2016, May 24). Primary immunodeficiencies associated with eosinophilia. Allergy Asthma Clin Immunol. 12: 27. https://doi.org/10.1186/s13223-016-0130-4; PMid:27222657 PMCid:PMC4878059
5. Nguyen A, Patel K, Puck J, Dorsey M. (2017). Longstanding eosinophilia in a case of late diagnosis chronic granulomatous disease. J Clin Immunol. 37(2): 101-103. https://doi.org/10.1007/s10875-016-0361-7; PMid:27966181
6. Raptaki M, Varela I, Spanou K, Tzanoudaki M, Tantou S, Liatsis M et al. (2013, Nov). Chronic granulomatous disease: a 25-year patient registry based on a multistep diagnostic procedure, from the referral center for primary immunodeficiencies in Greece. J Clin Immunol. 33(8): 1302-1309. Epub 2013 Oct 1. Erratum in: J Clin Immunol. 2014 Nov; 34(8): 1018. https://doi.org/10.1007/s10875-013-9940-z; PMid:24081483
7. Rawat A, Vignesh P, Sudhakar M, Sharma M, Suri D, Jindal A et al. (2021, Feb 25). Clinical, Immunological, and Molecular Profile of Chronic Granulomatous Disease: A Multi-Centric Study of 236 Patients From India. Front Immunol. 12: 625320. https://doi.org/10.3389/fimmu.2021.625320; PMid:33717137 PMCid:PMC7946827
8. Van den Berg JM, van Koppen E, Ahlin A, Belohradsky BH, Bernatowska E, Corbeel L et al. (2009). Chronic granulomatous disease: the European experience. PLoS One. 4(4): e5234. Epub 2009 Apr 21. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0005234; PMid:19381301 PMCid:PMC2668749
9. Волоха АП. (2021). Нейтропенії в дітей: набуті нейтропенії. Сучасна педіатрія. Україна. 5(117): 66-76. https://doi.org/10.15574/SP.2021.117.66.
10. Weening RS, De Boer M, Kuijpers TW, Neefjes VM, Hack WW, Roos D. (2000). Point mutations in the promoter region of the CYBB gene leading to mild chronic granulomatous disease. Clin Exp Immunol. 122: 410-417. https://doi.org/10.1046/j.1365-2249.2000.01405.x; PMid:11122248 PMCid:PMC1905790