Modern Pediatrics. Ukraine. (2024). 4(140): 113-118. doi: 10.15574/SP.2024.140.113

Кравців М. І.¹, Гончарук О. С.^2,3, Дудченко М. О.¹, Іващенко Д. М.¹, Бевз Г. В.², Титаренко Н. В.², Вознюк А. В.², Стародуб В. А.^3
1Полтавський державний медичний університет, Україна
²Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна
³КНП «Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької обласної ради», Україна

Для цитування: Кравців МІ, Гончарук ОС, Дудченко МО, Іващенко ДМ, Бевз ГВ, Титаренко НВ та ін. (2024). Клінічний випадок гіпотонічної гіпергідратації та набряку мозку після промивання шлунка в дитини раннього віку. Сучасна педіатрія. Україна. 4(140): 113-118. doi: 10.15574/SP.2024.140.113.
Стаття надійшла до редакції 28.02.2024 р., прийнята до друку 14.05.2024 р.

Для прискорення виведення отрут зі шлунково-кишкового тракту в Україні широко застосовують промивання шлунка. Однак клінічна ефективність цієї процедури не підтверджена в численних контрольованих дослідженнях, а до ускладнень, які загрожують життю пацієнтів, належать аспіраційна пневмонія, перфорація стравоходу або шлунка, ларингоспазм, гіпоксія, порушення ритму, дисбаланс рідини і/або електролітів.
Мета – описати особливості діагностики та лікування набряку мозку на тлі гіпотонічної гіпергідратації в дитини після надмірного введення питної води під час промивання шлунка.
Клінічний випадок. Описано клінічний випадок успішного лікування набряку мозку на тлі гіпотонічної гіпергідратації в 4-річної дитини після надмірного введення питної води під час промивання шлунка з приводу випадкового ненавмисного вживання левотироксину.
Висновки. Гіпонатріємія як причина гіпоосмолярної гіпергідратації є рідкісним і небезпечним для життя станом, що може ускладнювати промивання шлунка в дітей раннього віку. Слід також ретельно оцінювати ймовірність гіпонатріємії в усіх педіатричних пацієнтів з отруєннями речовинами, які потенційно можуть збільшити секрецію антидіуретичного гормона, і ізотонічний фізіологічний розчин слід використовувати як розчин для промивання шлунку, а також для проведення інфузійної терапії. Для максимально сприятливого прогнозу важливе швидке підвищення сироваткової концентрації натрію на 5 ммоль/л шляхом внутрішньовенної інфузії гіпертонічного 3% розчину натрію хлориду, за його відсутності – 20% розчину манітолу.
Це дослідження не передбачало проведення будь-яких експериментів на тваринах або людях. Від мами дитини отримано письмову інформовану згоду на лікування та публікацію цього випадку.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: отруєння, промивання шлунка, набряк мозку, діти.
ЛІТЕРАТУРА

1. Baykara N, Solak M, Toker K. (2011). Fatal brain edema in a child after ingestion of amitriptyline: Is the culprit amitriptyline? Neurology, Psychiatry and Brain Research. 17(3): 75-77. https://doi.org/10.1016/j.npbr.2011.06.002

2. Benson BE, Hoppu K, Troutman WG, Bedry R, Erdman A, Höjer J et al. (2013). Position paper update: gastric lavage for gastrointestinal decontamination. Clin Toxicol (Phila). 51(3): 140-146. https://doi.org/10.3109/15563650.2013.770154; PMid:23418938

3. Brenkert TE, Estrada CM, McMorrow SP, Abramo TJ. (2013). Intravenous hypertonic saline use in the pediatric emergency department. Pediatr Emerg Care. 29(1): 71-73. https://doi.org/10.1097/PEC.0b013e31827b54c3; PMid:23283268

4. Bronstein AC, Spyker DA, Cantilena LR Jr, Green J, Rumack BH, Heard SE. (2007). 2006 annual report of the American Association of Poison Control Centers' National Poison Data System (NPDS). Clin Toxicol (Phila). 45(8): 815-917. https://doi.org/10.1080/15563650701754763; PMid:18163234

5. Burghardt LC, Ayers JW, Brownstein JS, Bronstein AC, Ewald MB, Bourgeois FT. (2013). Adult prescription drug use and pediatric medication exposures and poisonings. Pediatrics. 132(1): 18-27. https://doi.org/10.1542/peds.2012-2978; PMid:23733792 PMCid:PMC4074615

6. Gaw CE, Curry AE, Osterhoudt KC, Wood JN, Corwin DJ. (2013). Characteristics of Fatal Poisonings Among Infants and Young Children in the United States. Pediatrics. 151(4): e2022059016. https://doi.org/10.1542/peds.2022-059016; PMid:36897244

7. Gokel Y, Sertdemir Y, Yilmaz M, Sahan M. (2010). Gastric lavage with normal saline: effects on serum electrolytes. Bratisl Lek Listy. 111(4): 216-218.

8. Gummin DD, Mowry JB, Beuhler MC, Spyker DA, Bronstein AC, Rivers LJ, ET AL. (2021). 2020 Annual Report of the American Association of Poison Control Centers' National Poison Data System (NPDS): 38th Annual Report. Clin Toxicol (Phila). 59(12): 1282-1501. https://doi.org/10.1080/15563650.2021.1989785; PMid:34890263

9. Gummin DD, Mowry JB, Beuhler MC, Spyker DA, Rivers LJ, Feldman R et al. (2023). 2022 Annual Report of the National Poison Data System® (NPDS) from America's Poison Centers®: 40th Annual Report. Clin Toxicol (Phila). 61(10): 717-939. https://doi.org/10.1080/15563650.2023.2268981; PMid:38084513

10. Huynh A, Cairns R, Brown JA, Lynch AM, Robinson J, Wylie C et al. (2018). Patterns of poisoning exposure at different ages: the 2015 annual report of the Australian Poisons Information Centres Med J Aust. 209 (2): 74-79. https://doi.org/10.5694/mja17.01063; PMid:29976129

11. Islam S, Sarmin M, Ahmed T, Afroze F, Chisti MJ. (2019). Factors associated with cerebral edema in children under 5 years of age admitted in an intensive care unit and their outcome. SAGE Open Med. 7: 2050312119874622. https://doi.org/10.1177/2050312119874622; PMid:31523426 PMCid:PMC6727091

12. Kang AM, Brooks DE. (2016). US Poison Control Center Calls for Infants 6 Months of Age and Younger. Pediatrics. 137(2): e20151865. https://doi.org/10.1542/peds.2015-1865; PMid:26764361

13. Kulig K, Bar-Or D, Cantrill SV, Rosen P, Rumack BH. (1985). Management of acutely poisoned patients without gastric emptying. Ann Emerg Med. 14(6): 562-567. https://doi.org/10.1016/S0196-0644(85)80780-0; PMid:2859819

14. Leclerc F, Martin V, Gaudier B. (1981). Water intoxication following gastric lavage. Nouv Presse Med. 10(14): 1149-50.

15. Марушко ЮВ, Шеф ГГ. (2016). Гострі отруєння у дітей. Здоров’я України. 1(36): 71-73.

16. Merigian KS, Woodard M, Hedges JR, Roberts JR, Stuebing R, Rashkin MC. (1990). Prospective evaluation of gastric emptying in the self-poisoned patient. Am J Emerg Med. 8(6): 479-483. https://doi.org/10.1016/0735-6757(90)90146-Q; PMid:1977400

17. Mofredj A, Rakotondreantoanina JR, Farouj N. (2000). Severe hypernatremia secondary to gastric lavage. Ann Fr Anesth Reanim. 19(3): 219-220. https://doi.org/10.1016/S0750-7658(00)00210-0; PMid:10782251

18. Moritz ML. (2019). Syndrome of Inappropriate Antidiuresis. Pediatr Clin North Am. 66(1): 209-226. https://doi.org/10.1016/j.pcl.2018.09.005; PMid:30454744

19. Пигарова ЕА, Дзеранова ЛК. (2017). Метаболические механизмы развития и компенсации осмотического стресса в головном мозге. Ожирение и метаболизм. 14(4): 73-76. https://doi.org/10.14341/omet2017473-76.

20. Rodgers GB, Franklin RL, Midgett JD. (2012). Unintentional paediatric ingestion poisonings and the role of imitative behaviour. Inj Prev. 18(2): 103-108. https://doi.org/10.1136/injuryprev-2011-040008; PMid:21708812

21. Saetta JP, Quinton DN. (1991). Residual gastric content after gastric lavage and ipecacuanha-induced emesis in self-poisoned patients: an endoscopic study. J R Soc Med. 84(1): 35-38. https://doi.org/10.1177/014107689108400113; PMid:1671603 PMCid:PMC1293051

22. Schmertmann M, Williamson A, Black D. (2008). Stable age pattern supports role of development in unintentional childhood poisoning. Inj Prev. 14(1): 30-33.
https://doi.org/10.1136/ip.2007.016253; PMid:18245312

23. Sedlacek M, Schoolwerth AC, Remillard BD. (2006). Electrolyte disturbances in the intensive care unit. Semin Dial. 19(6): 496-501. https://doi.org/10.1111/j.1525-139X.2006.00212.x; PMid:17150050

24. Серіков КВ, Голдовський БМ, Корогод СМ. (2012). Загальні питання невідкладної допомоги при гострих отруєннях. Медицина неотложных состояний. 5: 103-112.

25. Strange K. (1992). Regulation of solute and water balance and cell volume in the central nervous system. J Am Soc Nephrol. 3(1): 12-27. https://doi.org/10.1681/ASN.V3112; PMid:1391705

26. Tandberg D, Diven BG, McLeod JW. (1986). Ipecac-induced emesis versus gastric lavage: a controlled study in normal adults. Am J Emerg Med. 4(3): 205-209. https://doi.org/10.1016/0735-6757(86)90066-5; PMid:2870722

27. Tovell A, McKenna K, Bradley C, Pointer S. (2012). Hospital separations due to injury and poisoning, Australia 2009-10. Injury research and statistics series no. 69. Cat. no. INJCAT 145. Canberra: AIHW

28. Yildizdas D, Altunbasak S, Celik U, Herguner O. (2006). Hypertonic saline treatment in children with cerebral edema. Indian Pediatr. 43(9): 771-779.