Paediatric Surgery (Ukraine). 2026. 2(91): 51-59. doi: 10.15574/PS.2026.2(91).5159
Дігтяр В. А., Галаган А. А., Лук’яненко Д. М.
Дніпровський державний медичний університет, Україна

Для цитування: Дігтяр ВА, Галаган АА, Лук’яненко ДМ. (2026). Клінічний аналіз випадків лікування дітей із гострою гнійно-деструктивною пневмонією. Хірургія дитячого віку (Україна). 2(91): 51-59. doi: 10.15574/PS.2026.2(91).5159.
Стаття надійшла до редакції 23.03.2026 р., прийнята до друку 15.06.2026 р.

Проблема лікування гнійно-деструктивних захворювань бронхолегеневої системи, а також їх профілактика в дітей залишається актуальною, що пов’язано з великою кількістю легенево-плевральних форм і ускладнень гострої деструктивної пневмонії.
Мета – провести аналіз перебігу захворювання у пацієнтів з ускладненою та неускладненою гострою гнійною деструктивною пневмонією (ГГДП), дослідивши запальні зміни за даними клінічних та біохімічних методів дослідження, ефективність ультразвукового моніторингу плевральних порожнин та ефективність різних методів хірургічного лікування.
Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 109 дітей: група 1 – 38 пацієнтів із позалікарняною пневмонією та ускладненнями ГГДП та група 2 – 71 пацієнт без ускладнень. Досліджували зміни в загальному та біохімічному аналізах крові, зміни в плевральних порожнинах за допомогою інструментальних методів дослідження, зокрема рентгенологічного, ультразвукового та мультиспіральної комп’ютерної томографії (наявність випоту, газу, зміни товщини плевральних листків).
Результати. Майже у третини (31,6%) хворих групи 1 хірургічні маніпуляції або втручання не проводилися, пацієнти отримували тільки консервативну терапію. У найбільш сприятливих випадках (за наявності) серозного вмісту об’ємом не більше ніж 1/3 плевральної порожнини застосовували пункційний метод ведення ексудативного плевриту під контролем ультразвукового дослідження. У групі 2 усі хворі потребували хірургічного втручання.
Висновки. Рання госпіталізація дітей із ГГДП значно покращує прогноз, зменшує термін перебування в стаціонарі, що призводить до підвищення економічної ефективності лікування. Тривалість стаціонарного лікування при ГГДП, ускладненій піофібринотораксом, у 2,2 раза вища, ніж при неускладненому перебігу. Для підвищення ефективності лікування рекомендовано проводити ультразвуковий моніторинг стану плевральних порожнин, що надає можливість раннього виявлення ознак піофібринотораксу та слугує показанням до проведення відеоторакоскопії.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків або опікунів дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: гостра гнійна деструктивна пневмонія, ускладнення, діагностика, лікування, діти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Al Omran HI. (2021). Unilateral double round pneumonia in a child: A case report and literature review. Radiol Case Rep. 16(11): 3266-3269. https://doi.org/10.1016/j.radcr.2021.07.066; PMid:34484528 PMCid:PMC8403706

2. Australian Commission on Safety and Quality in Health Care. (2021). Antimicrobial stewardship in Australian health care. Sydney: Australian Commission on Safety and Quality in Health Care.

3. Avansino JR, Goldman B, Sawin RS, Flum DR. (2005). Primary operative versus nonoperative therapy for pediatric empyema: A meta-analysis. Pediatrics. 115(6): 1652-1659. https://doi.org/10.1542/peds.2004-1405; PMid:15930229

4. Bradley JS, Byington CL, Shah SS, Alverson B, Carter ER, Harrison C et al. (2011). The management of community-acquired pneumonia in infants and children older than 3 months of age: Clinical practice guidelines by the Pediatric Infectious Diseases Society and the Infectious Diseases Society of America. Clin Infect Dis. 53(7): e25-e76. https://doi.org/10.1093/cid/cir531; PMid:21880587

5. Cornaglia G, Courcol R, Herrmann J-L, Kahlmeter G, Peigue-Lafeuille H, Vila J. (2012). ESCMID: European manual of clinical microbiology. 1st ed.: 472.

6. De Benedictis FM, Kerem E, Chang AB, Colin AA, Zar HJ, Bush A. (2020). Complicated pneumonia in children. Lancet. 396(10253): 786-798. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)31550-6; PMid:32919518

7. Дігтяр ВА, Галаган АА, Лук’яненко ДМ. 2025). Діагностика легенево-плевральних ускладнень гострої деструктивної пневмонії у дітей. Здоров’я дитини. 20(3): 183-188. https://doi.org/10.22141/2224-0551.20.3.2025.1827.

8. Halahan AA, Lukianenko DM, Savenko MV. (2023). Ultrozvukova diahnostyka plevralnykh uskladnen hostroi destruktyvnoi pnevmonii u ditei. The XXIV International Scientific and Practical Conference «Current scientific opinions on the development of current education», June 19-21, 2023, Milan, Italy: 132-135.

9. Галаган АА, Дігтяр ВА, Лук’яненко ДМ. (2023). Гостра деструктивна пневмонія та піофібриноторакс в експерименті. Хірургія дитячого віку (Україна). 3(80): 21-26. https://doi.org/10.15574/PS.2023.80.21.

10. Principi N, Esposito S. (2011). Management of severe community-acquired pneumonia of children in developing and developed countries. Thorax. 66(9): 815-822. https://doi.org/10.1136/thx.2010.142604; PMid:20965930