- Клінічні та параклінічні особливості перебігу алергодерматозів у дітей
Клінічні та параклінічні особливості перебігу алергодерматозів у дітей
Modern Pediatrics. Ukraine. 8(112): 33-39. doi 10.15574/SP.2020.112.33
Мочульська О. М., Косовська Т. М.
Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України
Для цитування: Мочульська ОМ, Косовська ТМ. (2020). Клінічні та параклінічні особливості перебігу алергодерматозів у дітей. Сучасна педіатрія. Україна. 8(112): 33–39. doi 10.15574/SP.2020.112.33.
Стаття надійшла до редакції 30.08.2020 р., прийнята до друку 7.12.2020 р.
Останніми роками в більшості країн світу значно зростає кількість алергічних хвороб шкіри — алергодерматозів, особливо в дітей. До алергодерматозів належать: простий та алергічний контактні дерматити, атопічний дерматит, різні форми екземи, гостра та хронічна алергічна кропив'янка, набряк Квінке, багатоформна ексудативна еритема (синдром Стівенса–Джонсона), гострий епідермальний некроліз (синдром Лаєлла), токсикодермії та інші менш поширені дерматози з алергічними реакціями в основі патогенезу. Недостатньо вивчені різні порушення морфофункціонального стану шкіри та імунні механізми патогенезу в дітей при алергодерматозах. Саме тому перспективним напрямом досліджень залишається вивчення клінічних і параклінічних особливостей перебігу алергодерматозів у дітей для виокремлення можливих діагностичних критеріїв.
Мета — удосконалити діагностику алергодерматозів у дітей; проаналізувати клінічні та параклінічні особливості перебігу алергодерматозів; вивчити показники клітинного і гуморального імунітету, цитокінового статусу, біомаркери сенсибілізації до алергенів.
Матеріали та методи. Обстежено 50 дітей з алергодерматозами та 32 здорові дитини контрольної групи віком від 1 до 18 років. Використано загальноклінічні, імунологічні, алергологічні та статистичні методи дослідження.
Результати. Проведено комплексне вивчення клінічних проявів різних алергодерматозів у дітей. Алергодерматози характеризуються вираженим поліморфізмом клінічних проявів, гострим або хронічним стадійним перебігом, розвитком супутніх патологічних полісистемних змін. У дітей з алергодерматозами виявлено порушення клітинної ланки імунітету з розвитком дисбалансу між окремими субпопуляціями лімфоцитів: зменшенням CD3 зі зростанням CD4 і зниженням CD8, відповідним зростанням імунорегуляторного індексу, а також зростанням CD20, CD19 і CD16 у крові. Аналіз показників гуморальної ланки імунітету в дітей з алергодерматозами показав дизімуноглобулінемію зі зниженням концентрації IgA, значним зростання концентрації IgЕ та помірним зростанням IgM, IgG у крові. Також у дітей з алергодерматозами виявлено зростання концентрації циркулюючих імунних комплексів та гістаміну в крові.
Висновки. У результаті проведених досліджень встановлено аналогічні імунологічні механізми в патогенезі алергічних захворювань шкіри дітей, разом з етіологічно-значущими факторами та єдиним механізмом формування сенсибілізації до алергенів. Отримані дані дали змогу об'єднати алергічні ураження шкіри в дітей в єдину нозологічну групу алергодерматозів. Виділені клінічні та параклінічні критерії захворювань сприятимуть своєчасному точному встановленню діагнозу.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, алергія, алергодерматози, клітинний і гуморальний імунітет, цитокіновий статус.
ЛІТЕРАТУРА
1. Akan A, Dibek-Misirlioglu E, Civelek E, Vezir E, Kocabas CN. (2020). Diagnosis of atopic dermatitis in children: comparison of the Hanifin-Rajka and the United Kingdom Working Party criteria. Allergologia et Immunopathologia. 48 (2): 175-181. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0301054619301156. https://doi.org/10.1016/j.aller.2019.07.008; PMid:31611041
2. Beltrani VS. (1998). Allergic Dermatoses. Medical Clinics of North America. 82 (5): 1105-1133. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0025712505704053. https://doi.org/10.1016/S0025-7125(05)70405-3
3. Bourrain JL. (2017). Toxicodermias. EMC – Dermatologia. 51 (4): 1-13. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1761289617870527. https://doi.org/10.1016/S1761-2896(17)87052-7
4. Dowling PJ, Kader R, Portnoy JM. (2019). COLA (Conferences On-Line Allergy) at 10 Years – Evolution of an Online Fellowship Curriculum. The Journal of Allergy and Clinical Immunology: In Practice. 7 (8): 2568-2573. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2213219819305975. https://doi.org/10.1016/j.jaip.2019.06.025; PMid:31279862
5. Fawbert K, Leech S. (2020). Recurrent urticaria and angioedema. Paediatrics and Child Health. 30 (7): 243-248. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S175172222030072X. https://doi.org/10.1016/j.paed.2020.04.001
6. Hsu DY, Brieva J, Silverberg NB, Paller AS, Silverberg JI. (2017). Pediatric Stevens-Johnson syndrome and toxic epidermal necrolysis in the United States. Journal of the American Academy of Dermatology. 76 (5): 811-817. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0190962216312853. https://doi.org/10.1016/j.jaad.2016.12.024; PMid:28285784 PMCid:PMC5502094
7. Millon GG, Lopez-Bran E. (2018). Toxicodermias. Medicine – Programa de Formacion Medica Continuada Acreditado. 12 (48): 2846-2853. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0304541218300076. https://doi.org/10.1016/j.med.2018.01.007
8. Napolitano M, Fabbrocini G, Patruno C. (2019). Allergic contact dermatitis in patients with atopic dermatitis: A retrospective study. The Journal of Allergy and Clinical Immunology: In Practice. 7 (7): 2459-2461. URL: http://www.science-direct.com/science/article/pii/S2213219819303307. https://doi.org/10.1016/j.jaip.2019.03.045; PMid:30954642
9. Nassau S, Fonacier L. (2020). Allergic Contact Dermatitis. Medical Clinics of North America. 104 (1): 61-76. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0025712519300884. https://doi.org/10.1016/j.mcna.2019.08.012; PMid:31757238
10. Nguyen V, Simon L, Jaqua E. (2016). Allergic Dermatoses. Primary Care: Clinics in Office Practice. 43 (3): 433-449. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0095454316300239. https://doi.org/10.1016/j.pop.2016.04.011; PMid:27545733
11. Noe MH, Micheletti RG. (2020). Diagnosis and management of Stevens-Johnson syndrome/toxic epidermal necrolysis. Clinics in Dermatology. 6: 738-744. URL: http://wwwsciencedirect.com/science/article/pii/S0738081X20301498. https://doi.org/10.1016/j.clindermatol.2020.06.016; PMid:33341195
12. Ozceker D, Haslak F, Dilek F, Sipahi S, Yucel E, Guler N, Tamay Z. (2019). Contact sensitization in children with atopic dermatitis. Allergologia et Immunopathologia. 47 (1): 47-51. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0301054618301009. https://doi.org/10.1016/j.aller.2018.06.002; PMid:30193890