Modern Pediatrics. Ukraine. (2022). 8(128): 25-31. doi 10.15574/SP.2022.128.25
Колоскова О. К., Білик Г. А., Марусик У. І., Тарнавська С. І.
Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна

Для цитування: Колоскова ОК, Білик ГА, Марусик УІ, Тарнавська СІ. (2022). Клінічні особливості персистування бронхіальної астми в дітей за альтернативного вмісту маркерів ремоделінгу в дихальних шляхах. Сучасна педіатрія. Україна. 8(128): 25–31. doi 10.15574/SP.2022.128.25.
Стаття надійшла до редакції 28.09.2022 р., прийнята до друку 20.12.2022 р.

Дослідження бронхіального ремоделінгу та ролі процесів ангіогенезу в ньому наразі є актуальними для  виявлення фенотипових особливостей перебігу бронхіальної астми в дітей і потребують подальшого вивчення для розроблення профілактичних та лікувальних заходів.
Мета – для оптимізації лікувально-профілактичних заходів при персистувальній бронхіальній астмі (пБА) у дітей визначити клінічно-анамнестичні особливості її фенотипу з урахуванням накопичення в дихальних шляхах медіаторів неоангіогенезу (фактора росту ендотелію судин – VEGF, матрична металопротеїназа-9 – MMP-9) як маркерів ремоделінгу бронхів.
Матеріали та методи. Проведено комплексне обстеження 116 дітей, хворих на пБА, віком від 6 до 17 років (середній вік – 11,6±0,29 року), з тривалістю захворювання 4,9±0,38 року. Сформовано три клінічні групи: І група – 37 дітей, хворих на пБА, із показниками VEGF >80,0 нг/мл та ММР-9 >5,2 нг/мл у надосадовій рідині мокротиння; ІІ група – 41 дитина з перевищенням одного з наведених маркерів; контрольна група – 38 пацієнтів зі значеннями даних біомаркерів, нижчими за медіанні (VEGF <80,0 нг/мл і ММР-9 <5,2 нг/мл). За основними клінічними характеристиками групи спостереження були порівнюваними.
Результати. Показано, що неконтрольована пБА (сума балів >20) упродовж чотирирічного спостереження найчастіше спостерігалася в дітей І і ІІ груп, а вказівки на недостатній контроль пБА засвідчили вірогідний ризик розвитку структурних змін бронхів: відношення шансів (ВШ) – 2,23 (95% довірчий інтервал (ДІ): 1,2-4,1), відносний ризик (ВР) – 1,5 (95% ДІ: 1,0-2,2), абсолютний ризик (АР) – 22%. Тяжкий перебіг пБА також асоціювався з ризиком формування ремоделінгу бронхів із накопиченням в їхньому просвіті медіаторів ангіогенезу: ВШ – 2,2 (95% ДІ: 1,1-4,52), ВР – 1,42 (95% ДІ: 1,0-2,5), АР – 19%.
Накопичення маркерів ремоделінгу в дихальних шляхах при БА в пацієнтів І і ІІ груп асоціювалося з переважно еозинофільним фенотипом захворювання. Водночас у хворих із низьким вмістом маркерів ремоделінгу бронхів у мокротинні (контрольна група) були кращі шанси досягнення повного контролю над симптомами пБА порівняно з дітьми з високим (загальний абсолютний ризик – 19,0%, загальний відносний ризик – 45,1%, мінімальна кількість хворих, яких необхідно пролікувати для отримання позитивного результату, – 2,2) і середнім (загальний абсолютний ризик – 10,2%, загальний відносний ризик – 30,6%, мінімальна кількість хворих, яких необхідно пролікувати для отримання позитивного результату, – 3,2) вмістом у мокротинні факторів ангіогенезу.
Висновки. У пацієнтів, хворих на пБА, накопичення у просвіті дихальних шляхів маркерів ремоделінгу бронхів асоціювалося з тяжчим неконтрольованим перебігом астми та гіршими шансами досягнення контролю над захворюванням.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: бронхіальна астма, діти, ремоделінг бронхів.
ЛІТЕРАТУРА

1. Abramson MJ, Guo Y. (2019). Indoor Endotoxin Exposure and Ambient Air Pollutants Interact on Asthma Outcomes. Am. J. Respir. Crit. Care Med. 200: 652-654. https://doi.org/10.1164/rccm.201904-0842ED; PMid:31063402 PMCid:PMC6775880

2. Aoshiba K, Nagai A. (2004). Differences in airway remodeling between asthma and chronic obstructive pulmonary disease. Clin. Rev. Allergy Immunol. 27: 35-43. https://doi.org/10.1385/CRIAI:27:1:035; PMid:15347849

3. Boulet LP, Boulet V, Milot J. (2002). Нow should we quantify asthma control?: a proposal. Chest. 122: 2217-2223. https://doi.org/10.1378/chest.122.6.2217; PMid:12475866

4. Bullone M, Lavoie JP. (2020). The equine asthma model of airway remodeling: from a veterinary to a human perspective. Cell Tissue Res. 380 (2): 223-236. https://doi.org/10.1007/s00441-019-03117-4; PMid:31713728

5. Camoretti-Mercado B, Lockey RF. (2021). Airway smooth muscle pathophysiology in asthma. J Allergy Clin Immunol. 147 (6): 1983-1995. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2021.03.035; PMid:34092351

6. Fang L, Sun Q, Roth M. (2020). Immunologic and Non-Immunologic Mechanisms Leading to Airway Remodeling in Asthma. Int J Mol Sci. 23; 21 (3): 757-762. https://doi.org/10.3390/ijms21030757; PMid:31979396 PMCid:PMC7037330

7. Fouka E, Domvri K, Gkakou F, Alevizaki M, Steiropoulos P, Papakosta D, Porpodis K. (2022). Recent insights in the role of biomarkers in severe asthma management. Front Med (Lausanne). 26 (9): 992565. https://doi.org/10.3389/fmed.2022.992565; PMid:36226150 PMCid:PMC9548530

8. Guida G, Bagnasco D, Carriero V, Bertolini F, Ricciardolo FLM, Nicola S, Brussino L, Nappi E, Paoletti G, Canonica GW, Heffler E. (2022). Critical evaluation of asthma biomarkers in clinical practice. Front Med (Lausanne). 10 (9): 969243. https://doi.org/10.3389/fmed.2022.969243; PMid:36300189 PMCid:PMC9588982

9. Huang Y, Qiu C. (2022). Research advances in airway remodeling in asthma: a narrative review. Ann Transl Med. 10 (18): 1023. https://doi.org/10.21037/atm-22-2835; PMid:36267708 PMCid:PMC9577744

10. Janulaityte I, Januskevicius A, Kalinauskaite-Zukauske V, Palacionyte J, Malakauskas K. (2021). Asthmatic Eosinophils Promote Contractility and Migration of Airway Smooth Muscle Cells and Pulmonary Fibroblasts in Vitro. Cells. 4; 10 (6): 1389. https://doi.org/10.3390/cells10061389; PMid:34199925 PMCid:PMC8229663

11. Kaur R, Chupp G. (2019). Phenotypes and endotypes of adult asthma: Moving toward precision medicine. J Allergy Clin Immunol. 144 (1): 1-12. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2019.05.031; PMid:31277742

12. Kim SH, Pei QM, Jiang P. (2019). Upregulation of MUC5AC by VEGF in human primary bronchial epithelial cells: implications for asthma. Respir Res. 20: 282. https://doi.org/10.1186/s12931-019-1245-1; PMid:31831011 PMCid:PMC6909599

13. Li Z, Yuan X, Wang B. (2020). Icariin alleviates transforming growth factor-β1-induced epithelial-mesenchymal transition by targeting Smad and MAPK signaling pathways. Am J Transl Res. 12: 343-360.

14. Pałgan K, Bartuzi Z. (2015). Angiogenesis in bronchial asthma. Int J Immunopathol Pharmacol. 28: 415-420. https://doi.org/10.1177/0394632015580907; PMid:25875602

15. Pan YL, Zhu YT, Li MX. (2014). Research progress of airway remodeling in bronchial asthma. Int. J. Respir. 23: 26-27.

16. Papakonstantinou E, Koletsa T, Zhou L, Fang L, Roth M, Karakioulaki M, Savic S, Grize L, Tamm M, Stolz D. (2021). Bronchial thermoplasty in asthma: an exploratory histopathological evaluation in distinct asthma endotypes/phenotypes. Respir Res. 28; 22 (1): 186-192. https://doi.org/10.1186/s12931-021-01774-0; PMid:34183014 PMCid:PMC8240300

17. Porpodis K, Tsiouprou I, Apostolopoulos A, Ntontsi P, Fouka E, Papakosta D, Vliagoftis H, Domvri K. (2022). Eosinophilic Asthma, Phenotypes-Endotypes and Current Biomarkers of Choice. J Pers Med. 30; 12 (7): 1093. https://doi.org/10.3390/jpm12071093; PMid:35887589 PMCid:PMC9316404

18. Shifren A, Witt C, Chandrika C, Castro M. (2012). Mechanisms of Remodeling in Asthmatic Airways. Journal of allergy. 31: 604-609. https://doi.org/10.1155/2012/316049; PMid:22315625 PMCid:PMC3270414

19. Tiotiu A. (2021). Applying personalized medicine to adult severe asthma. Allergy Asthma Proc. 1; 42 (1): 8-16. https://doi.org/10.2500/aap.2021.42.200100; PMid:33404396

20. Wang X, Khalil RA. (2018). Matrix Metalloproteinases, Vascular Remodeling, and Vascular Disease. Adv Pharmacol. 81: 241-330. https://doi.org/10.1016/bs.apha.2017.08.002; PMid:29310800 PMCid:PMC5765875

21. Zhang J, Dong L. (2020). Status and prospects: personalized treatment and biomarker for airway remodeling in asthma. Thorac Dis. 12 (10): 6090-6101. https://doi.org/10.21037/jtd-20-1024; PMid:33209441 PMCid:PMC7656354