Modern Pediatrics. Ukraine. (2023). 2(130): 67-73. doi 10.15574/SP.2023.130.67
Колоскова О. К., Колюбакіна Л. В., Власова О. В., Тарнавська С. І., Хільчевська В. С.
Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна

Для цитування: Колоскова ОК, Колюбакіна ЛВ, Власова ОВ, Тарнавська СІ, Хільчевська ВС. (2023). Клінічні особливості перебігу неонатального сепсису з урахуванням запальної відповіді організму. Сучасна педіатрія. Україна. 2(130): 67-73. doi 10.15574/SP.2023.130.67.
Стаття надійшла до редакції 26.12.2022 р., прийнята до друку 13.03.2023 р.

Дослідження клінічних особливостей перебігу неонатального сепсису залежно від рівня С-реактивного білка та пресепсину в динаміці дає змогу виділити когорту дітей «тяжкого» перебігу сепсису, які потребують комплексного моніторування життєво забезпечувальних функцій.
Мета – вивчити клінічні особливості перебігу неонатального сепсису та виокремити ознаки «тяжкого» сепсису для індивідуалізованого підходу до вибору лікувальної тактики.
Матеріали та методи. Проаналізовано 56 медичних карт новонароджених, які перенесли неонатальний сепсис. Залежно від виразності характеру запальної відповіді сформовано дві групи спостереження. До І клінічної групи увійшли 25 хворих на неонатальний сепсис із рівнем С-реактивного білка (СРБ) <20 мг/л (хлопчики – 52,0%, мешканці міста – 80,0%). ІІ групу сформував 31 новонароджений із сепсисом із рівнем СРБ>20 мг/л (хлопчики – 62,8% (р>0,05), мешканці міста – 57,1% (р>0,05)). Вміст пресепсину в сироватці крові новонароджених обох груп порівняння перевищував 300 пг/мл. За основними клінічними характеристиками групи порівняння були зіставними. За часом маніфестації клінічних ознак сепсису розподіл по групах був рівномірним.
Результати. Проведене комплексне клінічне обстеження новонароджених із неонатальним сепсисом на 1 і 3-тю добу лікування дало підстави вважати, що ознаки органної дисфункції не асоціюють із виразністю гострофазових показників імунологічної відповіді. Проте на 7-му добу лікування в пацієнтів із вищими показниками запальної відповіді зберігалися ознаки органної дисфункції, зокрема, окремі неврологічні, респіраторні, гемодинамічні порушення, зміни нутритивного статусу.
Висновки. Проведене в динаміці комплексне клінічне обстеження новонароджених із неонатальним сепсисом виявило, що збереження виразніших ознак органної дисфункції притаманно пацієнтам із вищими показниками запальної відповіді організму на 7-му добу стаціонарного лікування. Отже, когорта дітей з неонатальним сепсисом є гетерогенною з певними характерними рисами залежно від імунологічної реактивності.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: новонароджені, неонатальний сепсис, С-реактивний білок, пресепсин.
ЛІТЕРАТУРА

1. Безруков ЛО, Колоскова ОК, Власова ОВ. (2017). Діагностичне значення окремих імунологічних маркерів у верифікації раннього неонатального сепсису. Міжнародний журнал педіатрії, акушерства та гінекології. 11 (1): 5-13.

2. Dellinger RP, Levy MM, Rhodes A, Annane D, Gerlach H, Opal SM et al. (2013). Surviving Sepsis Campaign Guidelines Committee including the Pediatric Subgroup. Surviving sepsis campaign: international guidelines for management of severe sepsis and septic shock: 2012. Crit Care Med. 41 (2): 580-637. https://doi.org/10.1097/CCM.0b013e31827e83af; PMid:23353941

3. Haleka J, Novak M, Medkova A, Furstc T, Juranova J. (2019, Dec 16). The role of nCD64 in the diagnosis of neonatal sepsis in preterm newborns. Biomed Pap Med Fac Univ Palacky Olomouc Czech Repub. 162 (4): 284-288. URL: https://biomed.papers.upol.cz/pdfs/bio/2018/04/06.pdf. https://doi.org/10.5507/bp.2018.033; PMid:29955185

4. Henry CJ, Semova G, Barnes E et al. (2022). Neonatal sepsis: a systematic review of core outcomes from randomized clinical trials. Pediatric Research. 91: 735-742. https://doi.org/10.1038/s41390-021-01883-y; PMid:34997225 PMCid:PMC9064797

5. Ханес ГС, Максакова ІС, Гримальська АО, Олійник КВ, Рибальченко ІГ, Жернов АО. (2022). Досвід лікування новонародженого з раннім колі-клебсіельозним сепсисом, що ускладнився некрозом м’яких тканин волосистої поверхні голови. Хірургія дитячого віку (Україна). 2 (75): 96-100. https://doi.org/10.15574/PS.2022.75.96.

6. Koloskova OK, Kretsu NM. (2022). Diagnostics of septic myocardial dysfunction in neonates. Modern Pediatrics. Ukraine. 5: 19-25. https://doi.org/10.15574/SP.2022.125.19

7. Loncarica GK, Fustiñana A, Jabornisky R. (2019). Recommendations for the management of pediatric septic shock in the first hour (part I). Arch Argent Pediatr. 117 (1): 14-23. https://doi.org/10.5546/aap.2019.eng.e14

8. Newman TB, Puopolo KM, Wi S, Draper D, Escobar GJ. (2010). Interpreting complete blood counts soon after birth in newborn at risk for sepsis. Pediatrics. 126 (5): 903-909. https://doi.org/10.1542/peds.2010-0935; PMid:20974782 PMCid:PMC3197862

9. Павлушкина ЛВ, Филатова НФ, Черневская ЕА, Дмитриева ИБ, Белобородова НВ. (2013). Биомаркеры в клинической практике. Лаборатория. Спецвып. 3: 10-14.

10. Poggi C, Bianconi T, Gozzini E, Generoso M, Dani C. (2015). Presepsin for the detection of late-onset sepsis in preterm newborns. Pediatrics. 135 (1): 68-75. https://doi.org/10.1542/peds.2014-1755; PMid:25511124

11. Шунько ЄЄ (ред). (2015). Неонатологія. Національний підручник. Київ: 93-138.

12. Simonsen KA, Anderson-Berry AL, Delair SF, Davies HD. (2014, Jan). Early-onset neonatal sepsis. Clin Microbiol Rev. 27 (1): 21-47. https://doi.org/10.1128/CMR.00031-13; PMid:24396135 PMCid:PMC3910904

13. Tzialla C, Manzoni P, Achille C, Bollani L, Stronati M, Borghesi A. (2018, Dec 17). New Diagnostic Possibilities for Neonatal Sepsis. Am J Perinatol. 35 (6): 575-577. URL: https://www.thieme-connect.com/products/ejournals/abstract/10.1055/s-0038-1639361. https://doi.org/10.1055/s-0038-1639361; PMid:29695000

14. Webbe JWH et al. (2020). Inconsistent outcome reporting in large neonatal trials: a systematic review. Arch. Dis. Child Fetal Neonatal Ed.: 69-75. https://doi.org/10.1136/archdischild-2019-316823; PMid:31085676

15. Zou Q, Wen W, Zhang XC. (2014). Presepsin as a novel sepsis biomarker. World J Emerg Med. 5 (1): 16-19. https://doi.org/10.5847/wjem.j.issn.1920-8642.2014.01.002; PMid:25215141 PMCid:PMC4129857