Modern Pediatrics. Ukraine. (2022). 1(121): 11-17. doi 10.15574/SP.2022.121.11
Банадига Н. В.¹, Наконечна А. А.^2
1Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України
²Університет Ліверпуля, Університетський шпиталь Халла, Велика Британія

 Для цитування: Банадига НВ, Наконечна АА. (2022). Клінічні аспекти гострої кропив’янки в дітей у практиці лікаря первинного та вторинного рівня надання медичної допомоги. Сучасна педіатрія. Україна. 1(121): 11-17. doi 10.15574/SP.2022.121.11.
Стаття надійшла до редакції 11.09.2021 р., прийнята до друку 07.12.2021 р.

Мета – вивчити існуючі підходи лікарів до діагностики та лікування гострої кропив’янки в дітей на різних етапах надання медичної допомоги.
Матеріали та методи. Узагальнено досвід перебігу та лікування гострої кропив’янки у 89 дітей: проведено ретроспективний аналіз медичної документації 74 хворих, що перебували на стаціонарному лікуванні (І група), та 15 амбулаторних (ІІ група) пацієнтів. Детально вивчено дані анамнезу, скарг, об’єктивного огляду хворих, результати лабораторних методів дослідження, склад невідкладної терапії, лікувальних заходів, відстеження динаміки клінічних симптомів.
Результати. Вікова структура госпіталізованих хворих представлена здебільшого дітьми перших трьох років життя (43,24%), серед яких переважали малюки першого року життя (46,87%). Натомість, серед амбулаторних хворих переважно були дошкільнята і школярі. Серед причин появи кропив’янки домінували інфекційні чинники (І група – 45,95%, ІІ група – 40,0%), ідіопатичні варіанти були у 21,62% та 26,67% випадків відповідно. 36 (48,64%) пацієнтів  І групи доставлені в клініку бригадою екстреної медичної допомоги; батьки 13 (17,57%) дітей самостійно звернулися по медичну допомогу, решту направив дільничний лікар. При цьому у 44,22% хворих діагноз кропив’янки не був встановлений під час первинного огляду. Поєднання кропив’янки з ангіоедемою в обох групах були нечисельними (відповідно:25,67% і 13,33%). Дітям І групи часто призначали парентерально кортикостероїди (80,55%) та антигістамінні препарати І покоління (37,93%) ще на догоспітальному етапі. Аналогічна ситуація була в пацієнтів із кропив’янкою, яка виникла вже під час лікування у стаціонарі з приводу гострих інфекцій дихальної системи. Хворим ІІ групи частіше призначали антигістамінні препарати ІІ покоління (80,0%). Повний регрес проявів кропив’янки у перші дві доби спостерігали у 56,8% дітей І групи та у 86,67% пацієнтів ІІ групи.
Висновки. Узагальнення досвіду ведення дітей із гострою кропив’янкою вказує на труднощі в диференційній діагностиці, визначенні показань до госпіталізації, виборі препарату для невідкладної допомоги лікарями первинної ланки та медицини невідкладних станів.
Викликає стривоженість висока прихильність лікарів первинної та вторинної ланки медичної допомоги до вибору парентерального шляху введення засобів невідкладної допомоги (кортикостероїдів, антигістамінних препаратів І покоління).
Слід активно впроваджувати в практику положення міжнародних гайдлайнів, що ґрунтуються на засадах доказової медицини щодо призначення для першої лінії невідкладної допомоги антигістамінних препаратів ІІ покоління, які характеризуються добрим клінічним ефектом та не мають серйозних побічних ефектів.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом всіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: гостра кропив’янка, діти, невідкладна допомога, діагностика.

ЛІТЕРАТУРА

1. AAAAI. (2014). The diagnosis and management of acute and chronic urticaria: 2014 update. J ALLERGY CLIN IMMUNOL. 133 (5): 1270-1277. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2014.02.036; PMid:24766875

2. Abella B, Berger W, Blaiss M et al. (2020). Intravenous Cetirizine Versus Intravenous Diphenhydramine for the Treatment of Acute Urticaria: A Phase III Randomized Controlled Noninferiority Trial. Ann Emerg Med. 76: 489-500. https://doi.org/10.1016/j.annemergmed.2020.05.025; PMid:32653333

3. ASCIA. (2020). Chronic Spontaneous Urticaria (CSU) Position Paper and Treatment Guidelines. URL: https://www.allergy.org.au/hp/papers/chronic-spontaneous-urticaria-csu-guidelines.

4. Ben-Shoshan M, Grattan C. (2018). Management of Pediatric Urticaria with Review of the Literature on Chronic Spontaneous Urticaria in Children. J Allergy Clin Immunol Pract. 6 (4): 1152-1161. https://doi.org/10.1016/j.jaip.2018.05.003; PMid:30197074

5. Cetinkaya P, Esenboga O. (2019). Predictive factors for progression to chronicity or recurrence after the first attack of acute urticaria in preschool-age children. Allergol Immunopathol (Madr). 47 (5): 484-490. https://doi.org/10.1016/j.aller.2018.12.010; PMid:30904182

6. FDA. (2021). Drugs. Food and Drug Administration. URL: https://www.fda.gov/drugs.

7. Fiocchi A, Fierro V. (2017). Food Allergy. URL: https://www.worldallergy.org/education-and-programs/education/allergic-disease-resource-center/professionals/food-allergy.

8. Гайдучик ГA (2019).Характеристика спектра сенсибілізації дітей раннього віку з гастроінтестинальною харчовою алергією та коморбідними алергічними захворюваннями. Перинатологія і педіатрія. 1(77): 58-62. https://doi.org/10.15574/PP.2019.77.58.

9. Imbalzano E, Casciaro M, Quartuccio S et al. (2016). Association between urticaria and virus infections: A systematic review. Allergy Asthma Proc. 37 (1): 18-22. https://doi.org/10.2500/aap.2016.37.3915; PMid:26637522

10. Marques-Mejías M, Tomás-Pérez M, Vilà-Nadal G et al. (2020). Acute urticaria in the pediatric emergency department. Annals of Allergy, Asthma & Immunology. 124 (4): 396-397. https://doi.org/10.1016/j.anai.2020.01.007; PMid:31981615

11. Mazur M, Czarnobilska M, Czarnobilska E. (2020). Prevalence and potential risk factors of urticaria in the Polish population of children and adolescents. Adv Dermatol Allergol. 37 (5): 785-789. https://doi.org/10.5114/ada.2020.100489; PMid:33240021 PMCid:PMC7675094

12. Minasi D, Manti S, Chiera F et al. (2020). Acute urticaria in the infant. Pediatric Allergy and Immunology. 31 (26): 49-51. https://doi.org/10.1111/pai.13350; PMid:33236443

13. Nakonechna AA, Banadyha NV. (2021). Acute Urticaria in Children: Key Issues in Clinical Practice. Pediatriya. Vostochnaya Evropa. 9: 432-442. https://doi.org/10.34883/PI.2021.9.3.011

14. Охотнікова ОМ, Романчук АА, Грищенко ОМ (2021). Хронічна кропив'янка і запальні захворювання кишечника — чи варто шукати далі? Сучасна педіатрія. Україна. 6(118): 55-60. https://doi.org/10.15574/SP.2021.118.55.

15. Pier J, Bingemann Th. (2020). Urticaria, Angioedema, and Anaphylaxis. Pediatrics in Review. 41 (6): 283-292. https://doi.org/10.1542/pir.2019-0056; PMid:32482691

16. Powell R, Leech S, Till S et al. (2015). BSACI guideline for the management of chronic urticaria and angioedema. Clin Exp Allergy. 45 (3): 547-565. https://doi.org/10.1111/cea.12494; PMid:25711134

17. Pozo-Beltrán CF, Larenas-Linnemann D, Arteche JDC. (2021). CME suggestions for pediatricians, allergists, and dermatologists, directed by an online survey on urticaria knowledge. Allergol Immunopathol (Madr). 49 (1): 87-94. eCollection 2021. https://doi.org/10.15586/aei.v49i1.26; PMid:33528934

18. Talarico V, Marseglia G, Lanari M et al. (2021). Pediatric urticaria in the Emergency Department: epidemiological characteristics and predictive factors for its persistence in children. Eur Ann Allergy Clin Immunol. 53 (2): 80-85. https://doi.org/10.23822/EurAnnACI.1764-1489.148; PMid:32372590

19. The Royal Children's Hospital Melburn. (2018). Clinical Practice Guidelines. Urticaria. URL: https://www.rch.org.au/clinicalguide/guideline_index/Urticaria.

20. Westby E, Lynde Ch, Sussman G. (2018). Chronic Urticaria: Following Practice Guidelines. STL. 23: 3. URL: https://www.skintherapyletter.com/urticaria/chronic-urticaria-following-practice-guidelines/.

21. Zaryczański J, Ochab A, Ochab M et al. (2021). D-dimer concentrations in acute urticaria in children. Allergol Immunopathol (Madr). 49 (1): 107-112. https://doi.org/10.15586/aei.v49i1.30; PMid:33528937

22. Zuberbier T, Aberer W, Asero R et al. (2018). The EAACI / GA2LEN / EDF / WAO Guideline for the Definition, Classification, Diagnosis and Management of Urticaria. The 2017 Revision and Update. Allergy. 73 (5): 1145-1146. https://doi.org/10.1111/all.13397; PMid:29336054