SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2018.4(92):22-26; doi 10.15574/SP.2018.92.22

Макєєва Н. І., Малахова В. М.
Харківський національний медичний університет, Україна

Під поняттям бронхообструктивного синдрому (БОС) розуміють сукупність клінічних проявів, що відображає порушення прохідності бронхів. Перший епізод БОС нижніх дихальних шляхів регєструється приблизно у 30% дітей першого року. Формування респіраторних алергозів частіше бере свій початок у ранньому дитинстві. У світі респіраторні алергози нараховують майже 700 млн випадків, близько 330 млн становить бронхіальна астма (БА).
Мета: оцінити клінічне значення рівнів загальних фосфоліпідів (ЗФЛ) у конденсаті видихуваного повітря (КВП) у дітей з БОС.
Матеріали і методи. Обстежено 70 дітей, хворих на гострий обструктивний бронхіт із повторними епізодами БОС та БА, віком від 1 до 7 років. Проведено біохімічне дослідження рівнів ЗФЛ у КВП спектрофотометрично, методом тонкошарової хроматографії за допомогою спектрофотометра СФ-46. Визначалися рівні ЗФЛ на початку розвитку БОС, а також при зникненні клінічних симптомів.
Результати. У хворих усіх груп було виявлено підвищення рівнів ЗФЛ у КВП порівняно з контрольною групою, як на початку розвитку БОС, так і при зникненні клінічних симптомів. Зафіксовані найвищі показники рівнів ЗФЛ у дітей із БА та дітей з більшою кількістю повторних епізодів БОС.
Висновки. Визначення рівнів ЗФЛ в КВП надає додаткову інформацію щодо стану бронхолегеневої системи та ступеня пошкодження мембран клітин, що може бути використано для прогнозування прогресування запалення у бронхолегеневій системі.
Ключові слова: бронхообструктивний синдром, бронхіальна астма, діти, конденсат видихуваного повітря, загальні фосфоліпіди.

Література

1. Антипкін ЮГ, Лапшин ВФ, Уманець ТР, Задорожна ТД, Пустовалова ОІ, Наконечна АА. (2015). Маркери запалення та апоптозу клітин індукованого мокротиння у дітей з бронхіальною астмою та рецидивуючим бронхітом. Журн. НАМН України. 21(1): 108—113.

2. Мизерницкий ЮЛ. (2014). Дифференциальная диагностика и дифференциальная терапия острой бронхиальной обструкции при ОРВИ у детей раннего возраста. Практическая медицина. 9(85): 82—88.

3. Одинець ЮВ, Ручко АФ, Череднікова ТЮ. (2013). Можливості моніторингу гострих бронхолегеневих захворювань у дітей на основі аналізу конденсату видихуваного повітря. Здоровье ребенка. 4(47): 44—48.

4. Охотникова ЕН. (2013). Патогенетические особенности бронхообструктивного синдрома у детей и современные возможности неотложной помощи. Астма та алергія. 2: 52—61.

5. Чернышева О.Е. (2014) Современные представления о патогенезе бронхиальной астмы у детей. Здоровье ребенка. 5(56): 84—90.

6. Фурман ЕГ, Печенкин ЮМ. (2014). Исследование конденсата выдыхаемого воздуха при респираторных заболеваниях у детей: реальность и перспективы. Пермский медицинский журнал. XXXI(2): 136—141.

7. Шипко АР. (2014). Актуальные вопросы совершенствования медицинской помощи детям с заболеваниями органов дыхания. Медицина сьогодні і завтра. 1(62): 110—116.

8. Яковлева ОА. (2017). Маркеры конденсата выдыхаемого воздуха — аспект диагностики и контроль эффективности фармакотерапии. Раціональна фармакотерапія. 4(45): 64—69.

9. Asher I, Pearce N. (2014). Global burden of asthma among children. Int J Tuberc Lung Dis. 18(11): 1269—1278. https://doi.org/10.5588/ijtld.14.0170; PMid:25299857

10. Benor S, Alcalay Y, Domany KA, Gut G, Soferman R, Kivity S, Fireman E. (2015). Ultrafine particle content in exhaled breath condensate in air ways of asthmatic children. J Breath Res. 9(2): 026001. https://doi.org/10.1088/1752-7155/9/2/026001.

11. Bodini A, Tenero L, Sandri M, Maffeis C, Piazza M, Zanoni L, Peroni D, Boner A, Piacentini G. (2017). Serum and exhaled breath condensate leptin levels in asthmatic and obesity children: a pilot study. J Breath Res. 11(4): 046005. https://doi.org/10.1088/1752-7163/aa61c5.

12. De Prins S, Marcucci F, Sensi L, Van de Mieroop E, Nelen V, Nawrot TS, Schoeters G, Koppen G. (2014). Exhaled nitric oxide and nasal tryptase are associated with wheeze, rhinitis and nasal allergy in primary school children. Epub (6):481—7. doi 10.3109/1354750X.2014.937362.

13. Klaassen EM, van de Kant KD, Jobsis Q, van Schayck OC, Smolinska A, Dallinga JW, van Schooten FJ, den Hartog GJ, de Jongste JC, Rijkers GT, Dompeling E. (2015). Exhaled biomarkers and gene expression at preschool age improve asthma prediction at 6 years of age. Am J Respir Crit Care Med.191(2): 201—7. https://doi.org/10.1164/rccm.201408-1537OC.

14. Ma H, Li Y, Tang L, Peng X, Jiang L, Wan J, Suo F, Zhang G, Luo Z. (2018). Impact of childhood wheezing on lung function in adulthood: A meta-analysis. Journal.pone. 0192390. eCollection. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0192390

15. Yan DC, Chung FF, Lin SJ, Wan GH. (2016). The relationships among Dermatophagoides pteronyssinus exposure, exhaled nitric oxide, and exhaled breath condensate pH levels in atopic asthmatic children. Medicine (Baltimore). 95(39): e4825. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000004825.