Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2019. 3(79): 20-25; doi 10.15574/PP.2019.79.20

С.В. Кушніренко, Н.В. Ольхович
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
ДУ «Інститут генетичної та регенеративної медицини НАМН України», м. Київ

Для цитування: Кушніренко СВ, Ольхович НВ. (2019). Карнітиновий статус у дітей, хворих на хронічну хворобу нирок. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 3(79): 20-25. doi 10.15574/PP.2019.79.20
Стаття надійшла до редакції 17.05.2019 р., прийнята до друку 07.09.2019 р.

Мета — вивчення метаболомічних основ прогресування хронічної хвороби нирок (ХХН) у дітей на підставі дослідження карнітинового статусу, визначення потенціальних кандидатів-маркерів прогресування ХХН.
Пацієнти та методи. У 38 дітей з ХХН 2–5 ст. віком від 2 до 17 років визначали концентрацію ацилкарнітинів у сухих плямах крові методом рідинної хроматографії тандемної мас-спектрометрії.
Результати. Певні метаболомічні зміни діагностувалися в дітей, хворих на ХХН 2–5 ст. Чітка тенденція до зниження рівня вільного карнітину (С0) простежувалася на 4 ст. ХХН порівняно зі значеннями в пацієнтів із ХХН 2 ст. (p<0,05), досягаючи мінімуму в пацієнтів із ХХН 5 ст. (p<0,05). Динаміка рівня ацетилкарнітину С2 мала хвилеподібний характер, збільшившись в 1,7 раза в пацієнтів із ХХН 3 ст. порівняно з ХХН 2 ст. (p<0,05), набувши тенденції до зниження в пацієнтів із ХХН 4–5 ст. Під час оцінки співвідношення ацетилкарнітину до вільного карнітину простежувалося наочне збільшення показника від 0,47 при ХХН 2 ст. до 0,79 при ХХН 3 ст. і до 1,05 при ХХН 5 ст. Найбільш показовою виявилася динаміка C5DC (глутарилкарнітину) і C6DC (3-метилглутаконілкарнітину), які продемонстрували достовірну різницю у значеннях між усіма групами пацієнтів, поступово збільшуючись від ХХН 2 ст. і досягаючи максимуму значень у пацієнтів із термінальною стадією ниркової недостатності.
Висновки. Метаболомічне профілювання карнітинового статусу крові дає змогу виявити значний зв'язок між тяжкістю ушкодження нирок і рівнем ацилкарнітинів у дітей з ХХН. Ідентифіковано ситуації, що припускають як перевиробництво, так і дефіцит, які відбуваються на системному рівні. Визначено потенціальні кандидати-маркери прогресування ХХН: ацилкарнітини — C5DC (глутарилкарнітин), C6DC (3-метилглутаконілкарнітин). Пацієнти, залучені у дослідження, та/або їхні батьки дали інформовану письмову згоду на участь у дослідженні. Дослідження схвалено комітетом з біоетики Київської міської дитячої клінічної лікарні № 1 і відповідало етичним і морально-правовим вимогам згідно з наказом МОЗ України № 281 від 01.11.2000 р.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: карнітиновий статус, діти, хронічна хвороба нирок.

ЛІТЕРАТУРА

1. Костюшина ИС, Комарова ОВ, Мазо АМ и др. (2013). Роль показателей центральной гемодинамики, толщины комплекса интима-медиа и эндотелиальной дисфункции у детей с ренальной артериальной гипертензией. Педиатрическая фармакология. 10 (3): 32—37. https://doi.org/10.15690/pf.v10i3.695

2. Сивцева ЕМ. (2011). Роль эндотелиальной дисфункции в прогрессировании хронических заболеваний почек у детей. Российский вестник перинатологии и педиатрии. 1: 47—53.

3. Смирнов ИЕ, Кучеренко АГ, Комарова ОВ. (2014). Биомаркеры формирования нефросклероза при хронической болезни почек у детей. Российский педиатрический журнал. 17 (6): 10—15.

4. Hogas SM, Voroneanu L, Serban DN et al. (2010). Methods and potential biomarkers for the evaluation of endothelial dysfunction in chronic kidney disease: a critical approach. Journal of the American Society of Hypertension. 4 (3): 116—127. https://doi.org/10.1016/j.jash.2010.03.008; PMid:20470996

5. Heringer J, Boy N, Burgard P et al. (2015). Newborn screening for glutaric aciduria type I: benefits and limitations. Int J Neonatal Screen. 1 (2): 57—68. https://doi.org/10.3390/ijns1020057

6. Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO) СKD Work Group. KDIGO 2012. (2013). Clinical Practice Guideline for the Evaluation and Management of Chronic Kidney Disease. Kidney Inter. Suppl. 3: 1—150.

7. Kolker S, Christensen E, Leonard JV et al. (2011). Diagnosis and management of glutaric aciduria type I — revised recommendations. J Inherit Metab Dis. 34 (3): 677—694. https://doi.org/10.1007/s10545-011-9289-5; PMid:21431622 PMCid:PMC3109243

8. Lundin U, Weinberger KM. (2018). Towards metabolic biomarkers for the diagnosis and prognosis of CKD. URL: https://www.intechopen.com/books/advances-in-nephropathy/towards-metabolic-biomarkers-for-the-diagnosis-and-prognosis-of-ckd. https://doi.org/10.5772/intechopen.80335

9. Matsumoto M, Awano H, Bo R et al. (2018). Renal insufficiency mimicking glutaric acidemia type 1 on newborn screening. Pediatr Int. 60 (1): 67—69. https://doi.org/10.1111/ped.13438; PMid:29059480

10. Miyamoto Y, Miyazaki T, Honda A et al. (2016). Retention of acetylcarnitine in chronic kidney disease causes insulin resistance in skeletal muscle. J Clin Biochem Nutr. 59 (3): 199—206. https://doi.org/10.3164/jcbn.15-146; PMid:27895387 PMCid:PMC5110933

11. National Kidney Foundation. (2002). K/DOQI clinical practice guidelines for chronic kidney diseases: evaluation, classification and stratification. Am J Kidney Dis. 39 (1): 17—31.

12. Noone D, Licht C. (2014). Chronic kidney disease: a new look at pathogenetic mechanisms and treatment options. Pediatric Nephrology. 29 (5): 779—792. https://doi.org/10.1007/s00467-013-2436-5; PMid:23471475