PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA.2015.1(61):42–45;doi10.15574/PP.2015.61.42

Кардіотокографічні та допплерометричні показники матково—плацентарно—плодового кровообігу у вагітних після ЕКЗ методом ІКСІ

Туманова Л. Є., Молчанова О. О., Коломієць О. В.

ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», м. Київ, Україна

Мета — вивчити основні ультразвукові та кардіотокографічні показники для проведення оцінки функціонального стану фетоплацентарного комплексу у вагітних після ЕКЗ методом ІКСІ.

Пацієнти та методи. Для з'ясування частоти та особливостей кардіотокографічних та допплерометричних показників матково—плацентарно—плодового кровообігу обстежено 111 вагітних. Критерієм включення пацієнток в основні (І та ІІ ) групи була вагітність після ЕКЗ методом ІКСІ. І группу склали 40 вагітних із тільки чоловічим фактором безпліддя, ІІ групу — 40 вагітних із поєднанням чоловічого та жіночого (трубно-перитонеального) факторів безпліддя. Контрольну групу склала 31 вагітна без соматичної та гінекологічної патології. Усім вагітним проведено ультразвукове дослідження, що включало: фето-, плацентометрію; допплерометрію. Стан плода оцінено за допомогою кардіотокографії із застосуванням нестресового тесту.

Результати. Вивчення перебігу вагітності у жінок після ЕКЗ методом ІКСІ залежно від причини безпліддя вказує на особливості формування і функціонування фетоплацентарного комплексу у вагітних ІІ групи. Ці особливості характеризуються порушенням матково—плацентарно—плодової гемодинаміки — підвищенням індексів резистентності: у маткових артеріях — до 0,73±0,03, артеріях пуповини — до 0,68±0,02, басейні середньомозкової артерії — до 0,81±0,02, що вказує на напруження компенсаторних реакцій та формування плацентарної недостатності.

Висновки. У вагітних після ЕКЗ методом ІКСІ розвивається хронічна плацентарна дисфункція та дистрес плода. При зростанні терміну вагітності в них відбувається пригнічення функціональної активності та компенсаторних можливостей фетоплацентарної системи, що супроводжується зниженням матково—плацентарно—плодового кровообігу.

Ключові слова: безпліддя, ЕКЗ (ІКСІ), матково—плацентарно—плодовий кровообіг, допплерометрія,плацентометрія, кардіотокографія.

Література:

1. Берестовой ОА. 2002. Результаты биохимического скрининга беременных как акушерская проблема. Вісник акушерів-гінекологів України. 5-6: 18—28.

2. Вдовиченко ЮП, Шадлун ДР. 2002. Прогнозирование и профилактика перинатальных потерь. Междунар мед журнал. 4: 96—99.

3. Евсюкова ИИ, Маслянюк НА. 2005. Состояние новорожденных и их дальнейшее развитие при многоплодной беременности после экстракорпорального оплодотворения. Проблемы репродукции. 2: 49—52.

4. Ероян ЛХ, Курцер МА, Краснопольская КВ. 2003. Перинатальные исходы у пациентов после экстракорпорального оплодотворения и переноса эмбрионов. Акушерство и гинекология. 2: 60—61.

5. Жук СИ. 2006. Проблемы невынашивания беременности после экстракорпорального оплодотворения. Здоровье женщины. 2: 40—43.

6. Здановский ВМ, Витязева ИИ. 2005. Исход беременности и родов после лечения методами вспомогательной репродукции (собственные результаты). Под ред ВИ Кулакова, БВ Леонова, ЛН Кузьмичева. Лечение женского и мужского бесплодия. Москва. МИА: 487—491.

7. Игнатко ИВ, Коломнина ЕА. 2002. Опыт применения Актовегина для профилактики гестоза и плацентарной недостаточности после экстракорпорального оплодотворения. Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии. 1;1: 43—46.

8. Кулаков ВИ, Бахарев ВА, Фанченко НД. 2005. Современные возможности и перспективы внутриутробной генетической диагностики плода. Под ред ВИ Кулакова, БВ Леонова, ЛН Кузьмичева. Лечение женского и мужского бесплодия. Москва, МИА: 190—197.

9. Милованов АП. 1999. Патология системы мать — плацента — плод. Рук-во для врачей. Москва, Медицина: 448.

10. Стрижаков АН, Медведев МВ, Давыдов АИ. 1988. Возможности эхографии в ранние сроки беременности. Акушерство и гинекология. 10: 63—65.

11. Allen VM, Wilson RD. 2006. Pregnancy outcomes after assisted reproductive technology. J Obstet Gynec Can. 173: 220—233.

12. Aboulghar MA. 2005. Perinatal complications of assisted reproduction. Croat Med J. 46;5: 751—758. PMid:16158467

13. Bonduelle M, Wennerholm UB, Loft A et al. 2005. A multi-centre cohort study of the physical health of 5-year-old children conceived after intracytoplasmic sperm injection, in vitro fertilization and natural conception. Human Reproduction. 20;2: 413—419. http://dx.doi.org/10.1093/humrep/deh592; PMid:15576393

14. Kjellberg AT, Carlsson P, Bergh C. 2006. Randomized single versus double embryo transfer: obstetric and pediatric outcome and a cost'effectiveness analysis. Human Reproduction. 21;1: 210—216. http://dx.doi.org/10.1093/humrep/dei298; PMid:16172148