Ukrainian Journal Health of Woman. 2025. 3(178): 53-58. doi: 10.15574/HW.2025.3(178).5358
Голяновський В. О.¹, Загородня О. С.², П’ятигорець В. В.¹, Матата М. В.¹, Говсеєєв Д. О.^1,2
1КНП «Перинатальний центр м. Києва», Україна
²Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Голяновський ВО, Загородня ОС, П’ятигорець ВВ, Матата МВ, Говсеєєв ДО. (2025). Кардіотокографічні патерни дистресу плода в пологах на тлі різних факторів ризику. Український журнал Здоров'я жінки. 3(178): 53-58. doi: 10.15574/HW.2025.3(178).5358.
Стаття надійшла до редакції 04.03.2025 р.; прийнята до друку 21.05.2025 р.

Своєчасне діагностування дистресу плода в інтранатальному періоді є важливим компонентом сучасної акушерської практики, особливо в разі поєднання кількох факторів ризику, таких як прееклампсія, ожиріння та індукція пологів.
Мета – оцінити особливості кардіотокографічних (КТГ) патернів у жінок на тлі ожиріння, прееклампсії, індукції пологів для удосконалення діагностування дистресу плода.
Матеріали і методи. До вибірки залучено 89 пацієнток у доношеному терміні вагітності (37-41 тиждень), у яких протягом пологів зафіксовано аномальний запис КТГ. Пацієнток поділено на чотири групи: група 1 – 24 жінки з індукцією пологів у зв’язку з переношеною вагітністю, група 2 – 25 жінок у пологах на тлі прееклампсії легкого ступеня, група 3 – 20 жінок у пологах з ожирінням І-ІІ ступеня, група 4 – 20 жінок без супутніх акушерських або метаболічних факторів ризику, з фізіологічним перебігом вагітності та самостійним початком пологової діяльності. Проаналізовано КТГ-показники: частоту серцевих скорочень, варіабельність серцевого ритму, наявність децелерацій та їхній тип.
Результати. Епізоди тахікардії були більш властивими групі 1, а зниженої варіабельності – групах 2 і 3. Пролоногована децелерація частіше була показанням до розродження в групі 2 (41,6% проти 15,0% – у групі 4, 15,0% – у групі 3, 12,0% – у групі 2), часті ускладнені децелерації домінували як показання до розродження (88,0% – у групі 2, 85,0% – у групах 3 і 4).
Висновки. Отже, результати дослідження підтверджують актуальність мультифакторного підходу до аналізу КТГ у пацієнток з ускладненим акушерським анамнезом. Це дає змогу не лише своєчасно ідентифікувати фетальний дистрес, але й підвищити прогностичну точність КТГ, що особливо важливо в умовах обмежених ресурсів або необхідності екстреного клінічного рішення.
Дослідження проведено відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження схвалено місцевим комітетом з етики закладу-учасника. На проведення дослідження отримано інформовану згоду пацієнток.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: прееклампсія, ожиріння, індукція пологів, дистрес плода, кардіотокографія, базальний ритм, варіабельність серцевого ритму, сальтаторний ритм, децелерації.

ЛІТЕРАТУРА

1. ACOG. (2009, Jul). Intrapartum fetal heart rate monitoring: nomenclature, interpretation, and general management principles. ACOG Practice Bulletin No. 106. Obstet Gynecol. 114(1): 192-202. https://doi.org/10.1097/AOG.0b013e3181aef106; PMid:19546798

2. Al Wattar BH, Honess E, Bunnewell S, Welton NJ, Quenby S, Khan KS et al. (2021, Apr 6). Effectiveness of intrapartum fetal surveillance to improve maternal and neonatal outcomes: a systematic review and network meta-analysis. CMAJ. 193(14): E468-E477. https://doi.org/10.1503/cmaj.202538; PMid:33824144 PMCid:PMC8049638

3. Alfirevic Z, Devane D, Gyte GM, Cuthbert A. (2017, Feb 3). Continuous cardiotocography (CTG) as a form of electronic fetal monitoring (EFM) for fetal assessment during labour. Cochrane Database Syst Rev. 2(2): CD006066. https://doi.org/10.1002/14651858.CD006066.pub3; PMid:28157275 PMCid:PMC6464257

4. Ayres-de-Campos D, Spong CY, Chandraharan E; FIGO Intrapartum Fetal Monitoring Expert Consensus Panel. (2015, Oct). FIGO consensus guidelines on intrapartum fetal monitoring: Cardiotocography. Int J Gynaecol Obstet. 131(1): 13-24. https://doi.org/10.1016/j.ijgo.2015.06.020; PMid:26433401

5. Chandraharan E, Pereira S, Ghi T, Gracia Perez-Bonfils A, Fieni S, Jia YJ et al. (2024, Nov). International expert consensus statement on physiological interpretation of cardiotocograph (CTG): First revision (2024). Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 302: 346-355. Epub 2024 Oct 2. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2024.09.034; PMid:39378709

6. Kessous R, Shoham-Vardi I, Pariente G, Sherf M, Sheiner E. (2013, Aug). An association between gestational diabetes mellitus and long-term maternal cardiovascular morbidity. Heart. 99(15): 1118-21. Epub 2013 Jun 8. https://doi.org/10.1136/heartjnl-2013-303945; PMid:23749791

7. Knight M, Tuffnell DJ, Kenyon S, Shakespeare J, Gray R, Kurinczuk JJ. (2019). Obesity and CTG interpretation: a systematic review. BJOG. 126(1): 123-131.

8. Mendez-Figueroa H, Truong VTT, Pedroza C, Chauhan SP. (2019). Intrapartum fetal heart rate tracings and adverse outcomes in obese women. Am J Obstet Gynecol. 220(4): 375.e1-375.e7.

9. МОЗ України. (2022). Гіпертензивні розлади під час вагітності, пологів та в післяпологовому періоді. Наказ МОЗ України від 21.01.2022 No.151.

10. National Institute for Health and Care Excellence. (2021). Inducing labour: NICE guideline (NG207). URL: https://www.nice.org.uk/guidance/ng207/resources/inducing-labour-pdf-66143719773637.

11. NICE. (2021). Addendum to intrapartum care: care for healthy women and babies. Clinical guideline [CG190.1]. Methods, evidence and recommendations. National Institute for Health and Care Excellence. URL: https://www.nice.org.uk/guidance/cg190/evidence/addendum-190.1-pdf-4365472285.

12. Royal College of Obstetricians and Gynaecologists. (2018). Care of women with obesity in pregnancy. Green-top Guideline No. 72. URL: https://www.rcog.org.uk/guidance/browse-all-guidance/green-top-guidelines/care-of-women-with-obesity-in-pregnancy-green-top-guideline-no-72/.

13. Ruhstaller K. (2015, Oct). Induction of labor in the obese patient. Semin Perinatol. 39(6): 437-440. Epub 2015 Sep 26. https://doi.org/10.1053/j.semperi.2015.07.003; PMid:26409443

14. Smith V, Begley CM, Clarke M, Devane D. (2018). Cumulative obstetric risk factors and fetal compromise: a retrospective cohort study. Am J Obstet Gynecol. 218(2): S549-S558.

15. Tarvonen MJ, Lear CA, Andersson S, Gunn AJ, Teramo KA. (2022, Nov). Increased variability of fetal heart rate during labour: a review of preclinical and clinical studies. BJOG. 129(12): 2070-2081. Epub 2022 Jun 5. https://doi.org/10.1111/1471-0528.17234; PMid:35596699 PMCid:PMC9796294

16. Tarvonen M, Sainio S, Hämäläinen E, Hiilesmaa V, Andersson S, Teramo K. (2020). Saltatory Pattern of Fetal Heart Rate du ring Labor Is a Sign of Fetal Hypoxia. Neonatology. 117(1): 111-117. Epub 2019 Dec 17. https://doi.org/10.1159/000504941; PMid:31846958

17. Vricella LK, Louis JM, Mercer BM. (2013). Does pre-pregnancy BMI influence the pattern of intrapartum fetal heart rate? Am J Perinatol. 30(2): 131-136.

18. Zhang Y, Yang X, Wang L et al. (2021). Impact of combined maternal obesity and preeclampsia on neonatal acidemia and CTG patterns. J Matern Fetal Neonatal Med. 34(16): 2672-2678.

19. Zizzo AR, Kirkegaard I, Hansen J, Uldbjerg N, Mølgaard H. (2020, Sep 30). Fetal Heart Rate Variability Is Affected by Fetal Movements: A Systematic Review. Front Physiol. 11: 578898. https://doi.org/10.3389/fphys.2020.578898; PMid:33101059 PMCid:PMC7554531